Алкоголь та артеріальна гіпертензія
Вживання алкогольних напоїв у великих дозах асоційоване з широким спектром медичних і соціально-економічних проблем та, зокрема, підвищує ризик (чи є причиною) розвитку багатьох захворювань [15, 16]. Цей огляд присвячений епідеміологічним даним, впливу алкоголю на загальний та серцево-судинний ризик, дослідженням, в яких вивчали ефект алкоголю на артеріальний тиск (АТ), та патофізіологічним механізмам підвищення АТ при його вживанні.
Клінічна ефективність серцево-судинного поліпілу: результати дослідження SORS в умовах повсякденної практики
Пандемія серцево-судинних захворювань (ССЗ) спонукає науковців на пошук нових підходів до первинної та вторинної профілактики. Близько 15 років тому було розроблено концепцію серцево-судинного поліпілу – єдиної капсули, що містить антиагрегант, антагоніст ренін-ангіотензинової системи та гіполіпідемічний засіб, для поліпшення прихильності та доступності населення до ефективної стратегії серцево-судинної профілактики (Castellano et al., 2017).
Комплексна терапія серцево-судинних захворювань: останні тенденції та оптимальні стратегії
Однією з актуальних проблем, що розглядалася в межах ХХ Національного конгресу кардіологів України (25‑27 вересня 2019 року, м. Київ), закономірно було глобальне питання артеріальної гіпертензії (АГ). Відомі спікери поділилися найактуальнішою інформацією та останніми тенденціями щодо лікування, профілактики, прогнозу даного захворювання.
Начальная тактика ведения пациентов с подозрением на тромбоэмболию ветвей легочной артерии: рекомендации Британского торакального общества 2018 года
Данные рекомендации направлены на улучшение тактики ведения пациентов, у которых подозревают наличие тромбоэмболии ветвей легочной артерии (ТЭЛА) или имеется подтвержденный диагноз болезни (до трех недель после постановки). Цель руководящих принципов состоит в снижении риска неблагоприятных исходов у больных, обеспечивая при этом наилучшие показатели системы здравоохранения в целом.
Оновлені рекомендації ESC/EAS щодо менеджменту осіб із дисліпідемією
У серпні 2019 р. Європейське товариство кардіологів (ESC) та Європейське товариство з атеросклерозу (EAS) опублікували в European Heart Journal сучасні клінічні рекомендації щодо менеджменту пацієнтів із дисліпідемією з метою зниження серцево-судинного ризику. Попередні настанови ЕСС/ЕАС були розроблені 2016 р. Поява нових даних за останні кілька років зумовила оновлення керівних принципів.
Комплексна терапія пацієнтів із кардіологічною патологією
У вересні 2019 року в Києві відбувся XX Національний конгрес кардіологів України. Серед обговорених питань варто відзначити пошук шляхів щодо поліпшення клінічних результатів у пацієнтів із кардіологічною патологією. Сучасні підходи до лікування ішемічної хвороби серця (ІХС) та хронічної серцевої недостатності (СН), а також попереджання кардіальних ускладнень в осіб із церебральним захворюванням передбачають корекцію порушень функції судинного ендотелію та енергетичного метаболізму міокарда.
Тромбоемболія легеневої артерії: вирок для пацієнта чи виклик для сучасної медицини?
Проблема тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) не втрачає своєї актуальності у зв’язку з високою частотою летальних випадків як серед пацієнтів хірургічного, так і терапевтичного профілю. З одного боку, це зумовлено труднощами діагностики ТЕЛА та тяжкістю стану таких хворих, з іншого – лікарі різного фаху часто недооцінюють фактори ризику виникнення тромбоемболій у своїх пацієнтів, що призводить до фатальних наслідків.
Персоніфіковане лікування хронічної серцевої недостатності
Ренін-ангіотензин-альдостероновій системі (РААС) притаманні такі процеси, як збільшення ремоделювання серця, загибель міоцитів, затримка іонів натрію та води, зростання артеріального тиску (АТ), секреції альдостерону, частоти серцевих скорочень, що зумовлює підвищення симпатичного тонусу та вивільнення норадреналіну (Zaman et al., 2002). На сьогодні існують два підходи щодо впливу на РААС: пригнічення утворення ангіотензину ІІ за допомогою інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ) при хронічній серцевій недостатності (ХСН) та блокада рецепторів ангіотензину ІІ першого типу (AT1R) шляхом застосування сартанів при артеріальній гіпертензії (АГ).
Порушення внутрішньошлуночкової провідності: звертаємося до підручника
Редакція медичної газети «Здоров’я України», тематичного номера «Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія» продовжує знайомити наших читачів із ґрунтовним і детальним підручником «Функціональна діагностика» за редакцією доктора медичних наук, професора О.Й. Жарінова, доктора медичних наук, професора Ю.А. Іваніва та кандидата медичних наук, доцента В.О. Куця. Пропонуємо вашій увазі розділ «Порушення внутрішньошлуночкової провідності».
Хронічний коронарний синдром: ключові положення рекомендацій Європейського товариства кардіологів 2019 року
Ішемічна хвороба серця (ІХС) – це патологічний процес, який супроводжується формуванням обструктивного чи необструктивного атеросклерозу вінцевих артерій. Вплив на перебіг патології здійснюється шляхом корекції способу життя, застосування фармакологічних методів терапії та інвазивних втручань, спрямованих на стабілізацію захворювання або його регресію. Для ІХС може бути характерний тривалий стабільний період, що має назву хронічного коронарного синдрому (ХКС), а у разі гострого атеротромботичного ускладнення внаслідок розриву бляшки розвивається гострий коронарний синдром (ГКС).
Антитромботична терапія пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь після перенесеного гострого коронарного синдрому та/або черезшкірного коронарного втручання
На даний час фібриляцію передсердь (ФП) розглядають як аритмію, що має широкий спектр негативних наслідків, пов’язаних з істотним погіршенням якості життя та значним підвищенням частоти серйозних ускладнень і смерті. Сучасним аспектам лікування ФП був присвячений науково-практичний симпозіум «Нові можливості антитромботичної терапії пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь після перенесеного гострого коронарного синдрому та/або черезшкірного коронарного втручання», що відбувся у межах XX Національного конгресу кардіологів 25-27 вересня 2019 року (м. Київ).
Практические акценты диагностики и лечения ревматической полимиалгии
Ревматическая полимиалгия (РПМ) – это воспалительное ревматическое заболевание, которое остро развивается и сопровождается выраженными симметричными болями в области плечевого, тазового пояса и шеи, ограничением движений, заметным повышением острофазовых показателей и анемией хронического заболевания [2, 5]. РПМ считается общей воспалительной ревматической болезнью пожилых людей, и существует значительная неопределенность в ее диагностике.
