Оцінка ефективності та безпеки застосування сиропу Пектолван® Ц у комплексному лікуванні пацієнтів із ХОЗЛ
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – це прогресуюче гетерогенне захворювання, що характеризується стійкими респіраторними симптомами й обмеженням прохідності дихальних шляхів у зв’язку з патологічними змінами. Запобігання виникненню та раціональне лікування цієї патології є одними з пріоритетних завдань сучасної пульмонології.
Пацієнти з фібриляцією передсердь та коморбідними станами: на що звертати увагу?
Вибір тактики ведення пацієнтів із фібриляцією передсердь (ФП) – завдання не з легких, адже більшість таких хворих мають коморбідні стани, які впливають на терапію та перебіг ФП. У межах ІХ науково-практичної конференції Асоціації аритмологів України, що відбулася 16‑17 травня 2019 року в Києві, фахівці різних спеціальностей – кардіологи, електрофізіологи, лікарі загальної практики – сімейної медицини тощо, розглянули актуальні питання та клінічні сценарії, пов’язані з порушеннями ритму та провідності серця на тлі коморбідних станів.
Ефективність антигіпертензивних препаратів та їхніх комбінацій щодо зниження артеріального тиску
Вибір антигіпертензивних засобів має ґрунтуватися на їхній здатності знижувати артеріальний тиск (АТ). Проте порівняння ефективності основних препаратів даної групи та поширених комбінацій стосовно зниження АТ у межах досліджень було проблематичним через гетерогенність популяції щодо віку, статі, етнічної приналежності, вихідного АТ, доз препаратів тощо (Materson et al., 2007; Campo et al., 2000; Gupta et al., 2010; Agarwal, Weir, 2013; Brewster et al., 2004; Weber et al., 2013).
Антитромботична терапія при ІХС: фокус на пацієнтів із високим ризиком та місце антикоагулянтів у постійній профілактиці ускладнень
Проблема коморбідності в кардіології стала однією з основних тем, обговорених на XX Національному конгресі кардіологів, що відбувся у Києві 25‑27 вересня 2019 р.
Можливості фармакологічного лікування остеоартриту: фокус на симптоматичні препарати сповільненої дії (SYSADOA) та індивідуальні особливості пацієнта
У вересні 2019 року в Мілані (Італія) на базі реабілітаційного центру Фонду Don C. Gnocchi за підтримки компанії «Байєр» було проведено дводенну міжнародну навчальну програму для лікарів-ревматологів. До вашої уваги представлено огляд заходу, в якому взяли участь представники провідних міжнародних наукових і освітніх медичних організацій, визнані експерти в галузі ревматології, травматології та ортопедії з Білорусі, Італії, Росії, України, Франції.
Діагностика та лікування артеріальної гіпертензії у дорослих: оновлені рекомендації NICE
Наприкінці серпня 2019 р. Національний інститут охорони здоров’я та вдосконалення клінічної практики Великої Британії (NICE) опублікував оновлену настанову з діагностики й терапії первинної артеріальної гіпертензії (АГ) у пацієнтів віком ≥18 років, зокрема хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. В британських рекомендаціях, на відміну від європейських та американських, залишилися без змін як граничне значення артеріального тиску (АТ) для встановлення діагнозу АГ (140/90 мм рт. ст.), так і цільовий рівень АТ при лікуванні (<140/90 мм рт. ст.). Як і раніше, не є доцільним використання комбінацій на старті терапії.
Коморбідний пацієнт у кардіології: відповіді на актуальні запитання
Пацієнти кардіологічного профілю із коморбідною патологією – одні з найскладніших серед усіх категорій хворих, особливо якщо брати до уваги, що саме їх типово веде лікар-кардіолог. Тож і сьогодні не втрачають актуальності слова Гіппократа, який стверджував, що ми маємо лікувати саме хворого, а не хворобу. На жаль, далеко не всі фахівці та не завжди оцінюють значимість супутньої патології, яка може суттєво впливати на прогноз основного захворювання.
Колегіальні рішення у стратегіях профілактики й лікування серцево-судинних ускладнень внаслідок протипухлинної терапії: погляд кардіологів та онкогематологів
У межах ХХ Національного конгресу кардіологів України, який проходив 25‑27 вересня в Києві, відбулася сесія з кардіоонкології, в якій взяли участь фахівці експертного центру кардіоонкології ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України та онкогематологи з Національного інституту раку МОЗ України. Мета цієї сесії – надати широкому загалу лікарів дані сучасних досягнень та поділитися знаннями з питань кардіоонкогематології, що дасть змогу застосовувати їх у щоденній клінічній практиці.
Лікування і профілактика фібриляції передсердь: європейські рекомендації та вітчизняний досвід
Фібриляція передсердь (ФП) – порушення ритму серця, асоційоване з високим рівнем інвалідизації. Артеріальна гіпертензія (АГ) є важливим предиктором ФП, що підвищує ризик розвитку ФП приблизно у 1,5 раза. При цьому внаслідок значної поширеності наявність АГ пов’язана з більшою кількістю нових випадків ФП, ніж інші фактори ризику (Zamani, Verdino, 2015).
Роль глутатіону в антиоксидантному захисті печінки
Печінка – це орган, на який найбільше впливає сучасний спосіб життя людини. Неправильне харчування, надмірне вживання шкідливої їжі з підвищеним вмістом трансжирів, консервантів, алкоголю, тютюнопаління, порушення режиму роботи та відпочинку, дефіцит або повна відсутність фізичного навантаження, значне погіршення екологічної ситуації, стрес, надмірне та/або нераціональне застосування медикаментів – усі ці фактори негативно впливають на роботу печінки.
Прокинетики в лечении пациентов с функциональными расстройствами желудочно-кишечного тракта
Функциональные расстройства желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) можно отнести к заболеваниям ХХІ века. На протяжении последнего десятилетия отмечается прогрессивное увеличение количества пациентов с гастроинтестинальными симптомами, которые не связаны с органическими поражениями ЖКТ. Ввиду современных тенденций здравоохранения, компетенция врача включает не только лечение болезней, но и улучшение качества жизни больного.
Захист печінки від токсичного впливу лікарських засобів, фітопрепаратів, дієтичних добавок
Недооціненою проблемою сучасної гепатології є медикаментозно-індуковане ураження печінки (МІУП). Ця патологія перебуває на межі компетенції лікарів різних спеціальностей, тому тема є актуальною не лише для гепатологів, а й для інших фахівців. Призначення лікарських препаратів є невід’ємною складовою будь-якої терапевтичної схеми.
