Апіксабан: огляд клінічної фармакокінетики та фармакодинаміки
Апіксабан – прямий інгібітор Xa-фактора згортання крові, який отримав схвалення у багатьох країнах за низкою показань. Підставою для реєстрації стали результати ключових клінічних досліджень фази III, які продемонстрували, що апіксабан є вдалою альтернативою наявним антикоагулянтам, таким як антагоністи вітаміну К (АВК) та гепарини низької молекулярної маси (ГНММ), завдяки покращеному профілю користь/ризик. Представляємо до вашої уваги огляд статті Byon et al. (2019), опублікованої у журналі Clinical Pharmacokinetics. У цьому матеріалі підсумовуються фармакокінетичні, фармакодинамічні характеристики та взаємодії апіксабану, а також обговорюється потенціал його практичного впровадження з урахуванням даних глобальної програми клінічних досліджень.
Фіксовані комбінації в терапії артеріальної гіпертензії – сучасний погляд
На науково-практичній конференції «Медико-соціальні проблеми артеріальної гіпертензії в Україні», яка проходила 29-30 травня 2019 р. у Києві, серед інших аспектів було детально розглянуто актуальну тему комбінованої антигіпертензивної терапії. Принципами персоніфікованого підходу до лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), що базуються на даних доказової медицини, поділився Юрій Миколайович Сіренко, доктор медичних наук, професор кафедри кардіології та функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, завідувач відділення симптоматичних гіпертензій Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України (м. Київ).
Современная антикоагулянтная терапия при фибрилляции предсердий
Фибрилляция предсердий (ФП) является наиболее частой аритмией, распространенность которой в популяции составляет около 0,5% и увеличивается с возрастом. ФП представляет потенциальные проблемы как для самого пациента, так и для общества в целом. В структуре сердечно-сосудистой (СС) смертности у лиц с ФП 20% составляет внезапная коронарная смерть, 13% – смерть от инфаркта миокарда (ИМ), 28% – от сердечной недостаточности (СН), 13% – от ишемического инсульта, 5% – кровотечения, 23% – от другой СС-патологии. При этом ФП ассоциируется с почти двукратным повышением риска развития ИМ (Bayturan O. et al., 2017).
Синдроми передчасного збудження шлуночків: звертаємося до підручника
Редакція медичної газети «Здоров’я України», тематичного номера «Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія» продовжує знайомити наших читачів із ґрунтовним і детальним підручником «Функціональна діагностика» за редакцією доктора медичних наук, професора О.Й. Жарінова, доктора медичних наук, професора Ю.А. Іваніва та кандидата медичних наук, доцента В.О. Куця. Пропонуємо вашій увазі розділ «Синдроми передчасного збудження шлуночків».
Персоналізована антиангінальна терапія: роль ранолазину
Ранолазин може забезпечити персоналізований вибір терапії у багатьох складних клінічних випадках з урахуванням форми стенокардії, особливостей перебігу захворювання, параметрів гемодинаміки, наявності аритмій та супутньої патології.
Актуальні питання ренопротекції у пацієнтів із серцевою недостатністю
Значимою подією у лікарському товаристві стала IX науково-практична конференція Української асоціації фахівців із серцевої недостатності за тематикою «Діагностика, лікування та профілактика серцевої недостатності у коморбідних пацієнтів: роль інноваційних стратегій», що пройшла 11 квітня в Києві. У межах заходу відбувся круглий стіл, на якому було розглянуте питання діуретичної терапії у хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) із виразними порушеннями ниркової функції.
Менеджмент пациентов с остеоартритом коленных суставов: анализ и обсуждение основных положений рекомендаций ESCEO 2019 года
Остеоартрит (ОА) – наиболее распространенная форма патологии суставов, которая сопровождается разрушением суставного хряща, воспалением синовиальной оболочки и ремоделированием субхондральной кости [1]. Это заболевание характеризуется болью и тугоподвижностью в суставах, приводящими к нарушению функции и ухудшению качества жизни больных. Заболеваемость ОА растет из-за старения населения и увеличения распространенности ожирения [2]. ОА коленного сустава – наиболее частая локализация ОА, он поражает более 250 млн человек во всем мире [2].
Роль фебуксостата в предупреждении церебральной и кардиореноваскулярной патологии
Гиперурикемия – повышенный уровень сывороточной мочевой кислоты (МК), является причиной подагры, ведет к развитию артрита и формированию тофусов. Кроме того, гиперурикемия может привести к возникновению и прогрессированию хронической болезни почек (ХБП), церебральных и сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ), а также ассоциироваться с повышенным риском смерти (Ponikowski P. et al., 2016; Li M. et al., 2016; Bose B. et al., 2014).
Глюкокортикоїди при ревматичних захворюваннях: еволюція поглядів
Глюкокортикоїди (ГК) широко застосовуються майже при всіх запальних ревматичних захворюваннях. Діапазон терапевтичного ефекту ГК простирається від знеболювального на пізніх стадіях ревматоїдного артриту (РА) та хворобо-модифікуючого – на ранніх (у межах 6-місячного терапевтичного вікна) до значного імуносупресивного при васкулітах, системному червоному вовчаку (СЧВ) та інших захворюваннях сполучної тканини. Незважаючи на розвиток нових лікувальних можливостей, зокрема біологічної терапії, ГК вже протягом 70 років посідають перше місце за частотою призначення у лінійці протиревматичних препаратів.
Вплив фебуксостату на артеріальний тиск у пацієнтів із гіперурикемією та гіпертонією
У статті представлені дані ІІ фази проспективного плацебо-контрольованого дослідження L. Gunawardhana et al. (2017), присвяченого вивченню впливу терапії фебуксостатом у дорослих пацієнтів із гіперурикемією, стабільною артеріальною гіпертензією (АГ) та різною функціональною спроможністю нирок. Представляємо вашій увазі огляд цієї роботи.
Історія Храму медичної літератури відтворена в новій книзі
Цей афористичний вислів ученого, розміщений на офіційному сайті Національної наукової медичної бібліотеки України, привертає увагу своєю влучністю. Справді, ця бібліотека заслуговує на те, щоб знали не тільки місце її розташування, рідкісні фонди літератури, які репрезентують всі напрями медичної освіти та науки, а й її історію та діяльність.
Лікування хронічного лімфоцитарного лейкозу
Хронічний лімфоцитарний лейкоз (ХЛЛ) є найчастішою формою лейкозів у країнах Європи та Північної Америки. Останніми роками підходи до лікування ХЛЛ радикально змінилися. Ці зміни зумовлені значними успіхами у розумінні біології захворювання та появою нових, більш ефективних засобів терапії. У рамках IX науково-практичної конференції «Перспективи діагностики та лікування гематологічних захворювань» (18-19 квітня, м. Київ) відбулося обговорення низки актуальних питань, зокрема, щодо зміни стандартів лікування хворих на ХЛЛ та можливостей впровадження сучасних методів терапії в Україні.
