Хронічні захворювання вен нижніх кінцівок і таза

Огляд

28 жовтня, 2020

Хірургія Ортопедія та травматологія Анестезіологія та інтенсивна терапія Судинна хірургія

У статті представлено результати всеукраїнського багатоцентрового епідеміологічного обсерваційного дослідження «ДЕТЕКТ 1000», яке включало динамічний контроль за структурою хронічних захворювань вен (ХЗВ) в Україні, виявлення наявності у таких пацієнтів синдрому тазового повнокрів’я й геморою та оцінку впливу консервативного медикаментозного лікування на зменшення симптомів ХЗВ і задоволеність пацієнтів призначеною терапією.

Гострі ушкодження м’яких тканин: ефективна комбінація Фастум® гелю та Ліотон® 1000 гелю

Огляд

28 жовтня, 2020

Хірургія Ортопедія та травматологія Анестезіологія та інтенсивна терапія Гострий та хронічний больовий синдром

У статті висвітлено основні ланки патогенезу патологічних процесів, які супроводжують гострі ушкодження м’яких тканин, а також аспекти поєднаного застосування гепарин-вмісних та місцевих нестероїдних протизапальних препаратів у комплексному лікуванні травм опорно-рухового апарату з точки зору доказової медицини.

Електрокардіографічна діагностика інфаркту міокарда: звертаємося до підручника

Огляд

28 жовтня, 2020

Кардіологія та кардіохірургія Ішемічна хвороба серця Терапія та сімейна медицина Кардіоваскулярні хвороби

Редакція медичної газети «Здоров’я України», тематичного номера «Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія» продовжує знайомити наших читачів із ґрунтовним і детальним підручником «Функціональна діагностика» за редакцією д. мед. н., професора О.Й. Жарінова, д. мед. н., професора Ю.А. Іваніва та к. мед. н., доцента  В.О. Куця. Пропонуємо до вашої уваги розділ «Електрокардіографічна діагностика інфаркту міокарда».

Антитромботична терапія у пацієнтів із гострим коронарним синдромом, ускладненим кардіогенним шоком або позалікарняною зупинкою серця

Огляд

28 жовтня, 2020

Кардіологія та кардіохірургія Гострі коронарні синдроми Терапія та сімейна медицина Кардіоваскулярні хвороби

Своєчасна ефективна антитромботична терапія має вирішальне значення для поліпшення клінічних наслідків в осіб із гострим коронарним синдромом (ГКС). Мінімізація вірогідності тромбозу та кровотеч у хворих на ГКС із дуже високим ризиком, особливо внаслідок кардіогенного шоку (КШ) або успішно реанімованих після зупинки серця у позалікарняних умовах (ЗСПУ), є вкрай важливою. Такі пацієнти мають 30‑50% ризик смерті або повторної ішемічної події протягом наступних 30 днів. Робоча група Європейського товариства кардіологів (ESC) з питань тромбозу спільно з Асоціацією спеціалістів із гострої серцево-судинної допомоги (ACCA) та Європейською асоціацією черезшкірних кардіоваскулярних втручань (EAPCI) 2020 року представили рекомендації з ведення пацієнтів із КШ або після ЗСПУ ймовірної ішемічної етіології. Також було висвітлено проблеми, пов’язані з ризиком розвитку тромбозу та кровотеч. Пропонуємо до вашої уваги огляд даної настанови.

Діагностика та корекція залізодефіцитних станів у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями

Огляд

28 жовтня, 2020

Кардіологія та кардіохірургія Міждисциплінарні проблеми Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Прихований дефіцит заліза серед дорослого населення навіть у країнах Європи становить 30‑40%. При цьому дуже часто залізодефіцит плутають з анемією. Саме тому в даному контексті доречною є паралель із капітаном «Титаніка», який бачив лише верхівку айсберга, а тому вважав, ­що ­­небезпека ще далеко.

Сучасні аспекти лікування гострого інфаркту міокарда та ішемічного інсульту в умовах пандемії COVID‑19

Огляд

28 жовтня, 2020

Інфекційні хвороби Кардіологія та кардіохірургія Ішемічна хвороба серця Неврологія та нейрохірургія Інсульт Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми COVID-19

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є найпоширенішими коморбідностями серед пацієнтів із коронавірусною хворобою COVID‑19 та можуть погіршувати її прогноз і перебіг. COVID‑19 асоційований із численними прямими й непрямими СС-ускладненнями, зокрема гострим інфарктом міокарда (ГІМ) і гострим інсультом. Сучасні стратегії лікування цих патологій, а також терапевтичний та профілактичний потенціал деяких препаратів в умовах пандемії COVID‑19 обговорювали провідні фахівці з України та Республіки Узбекистан на вебінарі, що відбувся 19 червня 2020 року.

Застосування цукрознижувальних засобів для контролю серцево-судинного ризику в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу: актуальні новини Американської колегії кардіологів

Огляд

28 жовтня, 2020

Ендокринологія Цукровий діабет Кардіологія та кардіохірургія Кардіоваскулярна профілактика Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Незважаючи на досягнення останніх десятиліть у терапії цукрового діабету (ЦД) 2-го типу, серцево-судинні захворювання (ССЗ) і досі є основною причиною смерті у цій категорії пацієнтів. Протягом останнього десятиріччя з’явилися нові можливості покращити прогноз осіб із ЦД 2-го типу та ССЗ. Два класи цукрознижувальних препаратів – ​агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1 (арГПП-1) та інгібітори натрій-залежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ‑2) – ​виявили здатність до значущого зниження ризику великих серцево-судинних (СС) подій. Американська колегія кардіологів (ACCF) 2020 року опублікувала експертний консенсус, в якому детально висвітлені доказові дані та надані практичні рекомендації щодо застосування цих ліків із метою зниження СС-ризиків у хворих на ЦД 2-го типу. Представляємо до вашої уваги огляд основних положень документа.

Новости Кокрановской базы по теме «Анестезиология и интенсивная терапия»

Огляд подій

27 жовтня, 2020

Хірургія Ортопедія та травматологія Анестезіологія та інтенсивна терапія Загальна та регіонарна анестезія Загальна хірургія

Шляхом протиріч: менеджмент пацієнтів із кровотечею і порушеннями системи гемостазу

Огляд

27 жовтня, 2020

Хірургія Ортопедія та травматологія Анестезіологія та інтенсивна терапія Загальна хірургія

27-29 червня відбувся II Міжнародний симпозіум із тромбозу й гемостазу. Захід став справжньою мультидисциплінарною платформою, головними питаннями якої були діагностика й лікування порушень гемостазу та ведення пацієнтів із кровотечею. Також спеціалісти галузі розглянули плюси та мінуси різних стратегій гемотрансфузії, поділилися своїм досвідом компенсації крововтрати та «приборкання» згортальної системи крові. Не обійшли увагою й основні нюанси трансфузії при травмі печінки та кардіохірургічних втручаннях.

Новости Кокрановской базы по теме «Хирургия»

Огляд подій

27 жовтня, 2020

Хірургія Ортопедія та травматологія Анестезіологія та інтенсивна терапія Загальна хірургія

Основні аспекти ведення хворих із товстокишковою непрохідністю та обтяженим онкологічним анамнезом

Огляд

27 жовтня, 2020

Хірургія Ортопедія та травматологія Анестезіологія та інтенсивна терапія Проктологія Онкохірургія

Кишкова непрохідність – ​це невідкладний стан, який може виникнути внаслідок ускладнення багатьох захворювань шлунково-кишкового тракту й призвести до некрозу стінки кишечника з подальшим розвитком перитоніту. Патофізіологічною ланкою кишкової непрохідності є повне або часткове припинення пасажу хімусу по травному каналу – як наслідок механічної перешкоди, так і через порушення моторної функції кишки. У більшості випадків товстокишкова непрохідність асоційована з обтяженим онкологічним анамнезом, що потребує цілого комплексу заходів при веденні таких хворих.

Практичні рекомендації Американського товариства хірургів товстої та прямої кишки щодо лікування геморою

Клінічні рекомендації

27 жовтня, 2020

Хірургія Ортопедія та травматологія Анестезіологія та інтенсивна терапія Проктологія

Геморой – ​це надзвичайно поширена й актуальна клінічна проблема. Існують різні підходи до лікування цього захворювання, проте вибрати найбільш оптимальну тактику не завжди просто. При геморої легкого ступеня ефективними можуть бути медикаментозне лікування та малоінвазивні процедури, у більш складних випадках необхідне хірургічне втручання