Головна Статті

 
 
 
Современная стратегия фармакотерапии генерализованного тревожного расстройства

11 травня, 2019

Согласно результатам эпидемиологических исследований, частота ГТР составляет 5-7%, а у пациентов неврологических, психосоматических стационаров и амбулаторий эта патология выявляется в 8-12% случаев. Среди различных форм тревожных расстройств ГТР занимает значительную долю – от 12 до 25% и является наиболее распространенным у больных общей медицинской практики.
Депрессивные расстройства: современный взгляд на проблему

11 травня, 2019

Депрессия – распространенное заболевание, которое серьезно ограничивает социальное функционирование и снижает качество жизни. В 2008 г. ВОЗ признала депрессию третьей причиной глобального бремени болезней во всем мире, и прогнозируется, что эта патология займет первое место в мире к 2030 г. [1].
Школа психотерапевта: практика психокоррекции

11 травня, 2019

Каким видится результат работы психотерапевта? Успокоенность клиента, приобретение уверенности, снижение уровня депрессии, повышение оптимизма, принятие (не получение, а именно принятие) совета психотерапевта.
Фармакотерапія великого депресивного розладу

11 травня, 2019

За оцінкою ВООЗ, депресивні розлади, на які страждають понад 300 млн осіб усіх вікових груп, залишаються основною причиною інвалідності, а у найгірших випадках призводять до самогубства. На сьогодні ефективне лікування депресії отримують менше половини тих, кому воно вкрай необхідне. Серед причин – ​соціальна стигматизація, брак ресурсів і підготовлених фахівців. Для подолання проблеми потрібно залучати спеціалістів первинної ланки до надання психіатричної допомоги. Необхідною умовою для цього є ​розробка чітких, лаконічних рекомендацій щодо терапії.
Клиническая полезность диагностических руководств МКБ‑11 в отношении расстройств с тяжелым бременем болезни

10 травня, 2019

Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) выпустила в свет новую Международную классификацию болезней (МКБ). МКБ‑11 будет представлена для принятия государствами-членами на сессии Всемирной ассамблеи здравоохранения в мае 2019 г. Данный выпуск носит ознакомительный характер и позволит странам подготовиться к использованию классификационной системы по всем направлениям. Ключевым принципом пересмотра было упрощение структуры кодов и электронного инструментария: теперь специалисты здравоохранения смогут более легким и исчерпывающим образом регистрировать различные болезни.
Фармакотерапія біполярного афективного розладу

10 травня, 2019

Біполярний афективний розлад (БАР) – ​тяжке хронічне психічне захворювання, що характеризується чергуванням епізодів депресії, манії та призводить до інвалідизації. Нині розроблено ефективні препарати для лікування гострих проявів БАР та профілактики рецидивів. Важливим елементом терапії є також психосоціальна підтримка. Через збільшення дефіциту фахівців охорони психічного здоров’я та зростання попиту на їхні послуги брак доступу до психіатричної допомоги є серйозною проблемою.
Депрессия и ишемическая болезнь сердца: обзор рекомендаций Европейского общества кардиологов 2018 года

10 травня, 2019

Большое депрессивное расстройство (БДР) – ​широко распространенное заболевание, которым страдает приблизительно 10% населения в мире (Kessler R.C. et al., 2005). Оно представляет собой растущую глобальную проблему (Whiteford H.A. et al., 2013), которая ассоциируется с повышенным риском развития ишемической болезни сердца (ИБС) (Carney R.M. et al., 2017).
Сучасні погляди на лікування ішемічного інсульту

10 травня, 2019

1‑3 листопада 2018 р. у Києві успішно пройшов IV Національний конгрес «Інсульт та судинно-мозкові захворювання», у межах якого провідні спеціалісти з України, Чехії, Литви, Ізраїлю та Південно-Африканської Республіки висвітлювали сучасний стан проблеми лікування гострого порушення церебрального кровообігу та основні аспекти профілактики й реабілітаційно-відновлювальних програм після ішемічного інсульту. До вашої уваги представлено огляд доповідей професора М.Є. Поліщука, професора С.П. Московка та професора В.М. Міщенка, присвячені сучасним стратегіям лікування ішемічного інсульту.
Ведення пацієнтів із психотичними розладами
Інфографіка

10 травня, 2019

До вашої уваги представлене графічне узагальнення рекомендацій щодо ведення пацієнтів із психотичними розладами. Наведена інфографіка є демонстраційною та необов’язковою для застосування у клінічній практиці.
Від нейропротекції до відновлення когнітивної функції – можливості поліпшення якості життя пацієнта з порушенням мозкового кровообігу

10 травня, 2019

Зростання частоти судинної патології зумовлює пошук дієвих засобів для поліпшення порушених внаслідок інсульту когнітивних функцій та запобігання розвитку деменції. Привертає увагу також питання про те, чи можуть генеричні препарати бути такими ж ефективними, як оригінальні. До вашої уваги представлено огляд присвячених цим проблемам доповідей к. мед. н. В.О. Холіна, лікаря-невропатолога В.І. Пашковського та професора Н.В. Бездітко на X Міжнародній конференції неврологів, психіатрів, психотерапевтів і лікарів суміжних спеціальностей «Нейросимпозіум» (11‑13 вересня 2018 року, м. Одеса).
Лікування пацієнтів із гострим ішемічним інсультом: рекомендації Американської асоціації серця та Американської асоціації інсульту

10 травня, 2019

Дві провідні експертні організації США з серцево-судинних захворювань – ​Американська асоціація серця (AHA) та Американська асоціація інсульту (ASA) переглянули рекомендації щодо ведення хворих на гострий інсульт з урахуванням результатів нових дослід­жень та реєстрів, які накопичилися за останні 5 років. Суттєві зміни та доповнення внесені до розділів з організації маршруту пацієнтів, нейровізуалізації, лікування методом тромболізису, механічної тромбектомії, вторинної профілактики інсульту.
Реферативний огляд рекомендацій 2018 року з клінічної практики в Канаді для профілактики та лікування цукрового діабету

7 травня, 2019

Цукровий діабет (ЦД) – це гетерогенний метаболічний розлад, який характеризується хронічною гіперглікемією внаслідок порушення секреції, дефектної дії інсуліну чи їх поєднання. Діабетична гіперглікемія зумов­лює специфічні довгострокові мікросудинні ускладнення з боку очей, нирок і нервів та підвищує ризик серцево-­судинних захворювань (ССЗ).