Эффективность применения метформина у пациентов с заболеваниями почек и сердечно-сосудистой системы
За 60 лет клинического применения метформина взгляды на его эффективность и безопасность при патологии сердца и почек претерпели существенные изменения. Для обсуждения наиболее актуальных исследований этой проблемы 18 сентября в рамках 55-го ежегодного съезда Европейской ассоциации по изучению диабета (EASD) в г. Барселоне (Испания) был проведен научно-практический симпозиум «Метформин: сердце и почки».
Роль селену в патологічних станах щитоподібної залози
Селен – надзвичайно важливий мікроелемент в організмі людини. Одна з головних його функцій – підтримка окисно-відновної рівноваги. У низці епідеміологічних досліджень виявлено зв’язок дефіциту селену з деякими видами раку, нейродегенеративними, серцево-судинними та інфекційними захворюваннями, розладами функціонування щитоподібної залози (ЩЗ). Здатність селену зменшувати ці ризики була продемонстрована в експериментальних і клінічних дослідженнях.
Реферативний огляд європейських настанов 2019 року щодо ведення діабету, предіабету та серцево-судинних захворювань
Цьогоріч Європейським товариством кардіологів (ESC) спільно з Європейською асоціацією з вивчення діабету (EASD) опубліковано нові настанови з ведення діабету, предіабету та серцево-судинних захворювань (Cosentino F. et al., 2019).
Застосування сучасних цукрознижувальних препаратів і зменшення серцево-судинного ризику в пацієнтів із ЦД 2 типу
На ювілейному форумі, який відвідали провідні фахівці з України, Польщі, Литви, Вірменії, США, обговорювалися найважливіші питання кардіології на всіх етапах медичної допомоги – від лікаря первинної ланки до рівня інвазивної медицини. Складні клінічні випадки було представлено на секціях «Школа практикуючого лікаря» та «Клінічні аспекти невідкладних станів у кардіології».
Роль препаратов арГПП‑1 в кардиометаболической протекции у пациентов с сахарным диабетом 2 типа
17 сентября в рамках ежегодного съезда Европейской ассоциации по изучению диабета (EASD) в г. Барселона (Испания) при поддержке фармацевтической компании Novo Nordisk состоялась встреча с экспертами «Расширяя представления о роли препаратов группы агонистов рецепторов глюкагоноподобного пептида‑1 (арГПП‑1) в кардиометаболической протекции». Вниманию участников были представлены доклады профессора Копенгагенского университета, эндокринолога Filip Knop (Дания) и профессора Университета Торонто, кардиохирурга Subodh Verma (Канада).
Спільні рекомендації ESC та EASD щодо діабету, предіабету та ССЗ: акцент на агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду‑1
Поширеність цукрового діабету (ЦД) в усьому світі продовжує зростати, досягаючи в окремих країнах, як-от Китай, Індія, 10%. За статистичними оцінками, у 2017 р. на ЦД 2 типу страждали 60 млн дорослих європейців, причому в половини з них захворювання залишалося недіагностованим. Прогнози стверджують, що до 2045 р. ЦД 2 типу матимуть понад 600 млн осіб, і в такої ж кількості населення розвинеться предіабет (International Diabetes Federation, 2017).
ХХ Національний конгрес кардіологів України: акцент на проблемі коморбідності й огляд настанов ESC 2019
Наприкінці вересня в столиці Україні відбулася наймасштабніша подія для вітчизняної кардіологічної спільноти – XX Національний конгрес кардіологів.
«Дарниця»: від національного лідерства до нових досягнень на світовому ринку
Нещодавно фармацевтична компанія «Дарниця» оголосила про масштабні зміни. Під час брифінгу, який пройшов у жовтні в м. Києві, голова ради директорів Darnitsa Group Дмитро Шимків представив результати ребрендингу та нову корпоративну стратегію. Стилізована під мікроскоп літера «d» стала новим логотипом компанії, що символізує безперервне прагнення до наукових інновацій та технологічного розвитку.
Фармакогенетика метформіну
Метформін – беззаперечний лідер серед препаратів для лікування цукрового діабету (ЦД) 2 типу. Нині метформін включений до всіх алгоритмів із ведення ЦД 2 типу, виданих професійними товариствами ендокринологів, як препарат першої лінії, що має бути призначений пацієнту одразу після встановлення цього діагнозу [1-3] за умови відсутності відповідних протипоказань (приміром, тяжка ниркова або печінкова недостатність).
Субклінічні форми патології щитоподібної залози: спостерігати не можна лікувати
12-14 вересня у Львові відбулася науково-практична конференція в рамках освітнього проекту «Школа ендокринолога». У ході конференції учасники розглянули основні аспекти діагностики, лікування та профілактики низки ендокринних хвороб. Також було проведено кілька засідань дискусійного клубу «Запитай експерта», на яких фахівці-ендокринологи та представники суміжних спеціальностей відповіли на запитання стосовно ведення коморбідних пацієнтів. Практичну спрямованість заходу підкреслило проведення розборів клінічних випадків і майстер-класів.
Завдяки реімбурсації інсулінів 200 тисяч пацієнтів з діабетом можуть краще контролювати хворобу
Київ, Україна – 18 липня 2019 року. За два роки роботи система реімбурсації інсулінів стала значним позитивним зрушенням для майже 200 тисяч українців, які живуть із діабетом та потребують терапії препаратами інсуліну, та інших зацікавлених сторін.
Особливості фізичного розвитку в підлітків із дифузним нетоксичним зобом
Одним із найбільш об’єктивних інтегральних показників загального здоров’я дитини є її фізичний і статевий розвиток (ФР і СР). Серед численних факторів, що забезпечують зростання дитини на різних етапах онтогенезу, одну з провідних ролей відіграють тиреоїдні гормони. Найпоширенішою формою патології щитоподібної залози (ЩЗ) в дітей та підлітків є дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ), частота якого залежить передусім від екологічної характеристики регіону (Алимова И.Л., 2010). Звертає увагу той факт, що в регіонах із легким дефіцитом йоду частота зоба не відповідає ступеню дефіциту цього хімічного елементу. Це зумовлено мультифакторіальною природою ДНЗ, на формування якого впливають не тільки природні та антропогенні зобогени, але й несприятливі фактори довкілля та гормональна перебудова в період статевого дозрівання (СД) на тлі спадкової обтяженості щодо патології ЩЗ (Багацька Н.В., 2012; Барышева Е.С., 2010).
