Чи все ми знаємо про кишкову паличку?
Кишечник – це унікальний орган людського організму зі своїм неповторним мікросвітом. Завдяки новітнім технологіям людству відкрилися нові знання щодо видового розмаїття мікробіти шлунково-кишкового тракту, його впливу на розвиток захворювань кишечнику. Водночас кишковий мікробіом є ще однією мішенню для лікування багатьох хвороб. Симптоми, які супроводжують патологію кишечнику (включаючи як запальні захворювання, так і функціональні розлади), істотно знижують якість життя пацієнтів.
Можливості есенціальних фосфоліпідів у лікуванні хронічних дифузних захворювань печінки
Швидкі темпи зростання поширеності хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП) створюють передумови для нової неінфекційної епідемії ХХІ століття. Сьогодні за поширеністю патологія печінки поступається лише серцево-судинним захворюванням, а у структурі причин смертності ХДЗП займають 5-те місце. Незважаючи на сучасні наукові досягнення та відкриття стосовно діагностики та лікування захворювань печінки, з кожним роком частота нових випадків ХДЗП невпинно зростає, що зумовлює потребу у пошуку нових ефективних методів боротьби з цією проблемою.
Сучасні погляди на діагностику та лікування аутоімунного гепатиту
Незважаючи на те що після впровадження у клінічну практику діагнозу «аутоімунний гепатит» (АІГ) минуло кілька десятиліть, діагностика та лікування захворювання, як і раніше, пов’язані зі значними труднощами. Це зумовлено двома основними причинами. По-перше, АІГ – порівняно рідкісне захворювання, а по-друге – досить гетерогенне. АІГ може мати як практично непомітний субклінічний перебіг, так і гострий, іноді зі швидким розвитком тяжкої печінкової недостатності (ПН).
Эпидемиология, патогенез, диагностика и лечение медикаментозно-индуцированных поражений печени
В спектре острых и хронических диффузных заболеваний печени важное место занимают ее лекарственные поражения, так называемые медикаментозно-индуцированные поражения печени (МИПП). Данная патология является достаточно широко распространенной: частота МИПП составляет от 0,7 до 20% (в среднем – 5-7%) от общего количества заболеваний печени. Актуальность проблемы обусловлена также тем, что МИПП являются основной причиной острой печеночной недостаточности (13-25% случаев), требующей ортотопической трансплантации печени, острых гепатитов у пациентов старше 40 лет (40%), а при наличии гепатоцеллюлярной желтухи могут привести к смерти (10%).
Саркопения при заболеваниях печени: от механизма развития к диагностике и лечению
Саркопения (от греч. sarx – тело, плоть + penia – снижение) представляет собой атрофическое дегенеративное изменение скелетных мышц, ассоциированное с возрастом и приводящее к постепенному уменьшению мышечной массы и ее силы. Саркопению длительное время рассматривали в качестве основного компонента недостаточного питания, который является частым осложнением цирроза печени (ЦП), оказывающим неблагоприятное влияние на клиническое течение заболевания и его исходы, включая выживаемость, качество жизни и развитие других осложнений.
Глутатион как универсальный гепатопротектор с плейотропными эффектами
С 2000 г. распространенность хронических диффузных заболеваний печени (ХДЗП) резко повысилась. Так, в мире ежегодно фиксируется около 170 млн пациентов с одной из форм ХДЗП, причем 25-30% из них уже имеют выраженный фиброз или цирроз печени. Среди гастроэнтерологических заболеваний в Европе и США цирроз является одной из наиболее частых «неопухолевых» причин смерти, а также основной патологией, предрасполагающей к развитию гепатоцеллюлярной карциномы (ГЦК) – злокачественного новообразования, занимающего пятое место по частоте выявления и третье в структуре смертности онкологических пациентов. В течение ближайших 10-15 лет ожидается пик заболеваемости и распространенности ХДЗП
Неалкогольная жировая болезнь поджелудочной железы: современное состояние вопроса
Научно-технический прогресс не только изменил условия и образ жизни человека, но и принес с собой специфические заболевания, число которых с каждым десятилетием возрастает. Казалось бы, совершенно недавно врачи узнали о коварстве метаболического синдрома и неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП), как появляется новая нозология – стеатоз поджелудочной железы (ПЖ).
Підшлункова залоза і старіння: систематичний огляд доказів
Впливу старіння зазнають усі органи та системи організму людини; найбільш вивченими прикладами процесу старіння є атеросклероз
і зниження функції головного мозку. Вікові зміни не оминають і травну систему, зокрема підшлункову залозу (ПЗ).
Екзокринна недостатність підшлункової залози: практичний підхід
Мальдигестію та мальабсорбцію поживних речовин можуть спричиняти низка захворювань травного тракту, зокрема целіакія [1], запальні захворювання кишечнику [2], синдром надлишкового бактеріального росту (СНБР) у тонкій кишці [4] та анатомічні аномалії травного тракту [5]. Окрім цього, ще однією основною причиною розвитку синдромів мальдигестії та мальабсорбції є екзокринна недостатність підшлункової залози (ЕНПЗ) – зменшення кількості та/або активності панкреатичних ферментів до рівня, який є недостатнім для підтримання нормального процесу травлення [5, 6]. Етіологічні фактори ЕНПЗ численні і не обмежуються зниженням рівня продукції панкреатичних ферментів.
Диагностика и лечение гастроэнтерологических заболеваний в условиях медицинской реформы
На пороге медицинской реформы в Украине врачей семейной медицины волнует множество вопросов. Часть из них – организационного и юридического характера.
Рада експертів: проблемні питання тромбоцитопенії
28 квітня у м. Києві відбулася рада експертів з діагностики та лікування тромбоцитопенії, у заході взяли участь провідні спеціалісти в області гематології, онкології, акушерства і гінекології. Центральною темою обговорення стала проблема тромбоцитопенії в онкологічній практиці з урахуванням доступних терапевтичних опцій, зокрема переливання тромбоконцентрату та використання рекомбінантного людського тромбопоетину (рл-ТПО).
Проблемы реформирования сельской медицины в Украине
В контексте реформы здравоохранения Верховной Радой Украины в ноябре 2017 г. был принят закон № 7117 о поддержке медицины в сельской местности. Более 13 млн украинцев проживают в селах. При этом, согласно статистическим данным, в сельской местности средняя продолжительность жизни на 3 года меньше, чем в городах из-за невозможности вовремя получить неотложную медицинскую помощь.
