Міжнародні рекомендації щодо визначення, класифікації, діагностики та лікування кропив’янки, 2026
Клінічні рекомендації
13 серпня, 2026
Пропоновані рекомендації є ініціативою Глобальної мережі з питань алергії та астми (Global Allergy and Asthma Excellence Network, GA2LEN) та її Центрів передового досвіду з кропив’янки та ангіоневротичного набряку (Urticaria and Angioedema Centers of Reference and Excellence – UCAREs and ACAREs), Європейського дерматологічного форуму (The European Dermatology Forum – EDF), Азійсько-Тихоокеанської асоціації алергії, астми та клінічної імунології (The Asia Pacific
Association of Allergy, Asthma, and Clinical Immunology – APAAACI), Американської академії дерматології (American Academy of Dermatology, AAD), Британського товариства алергії та клінічної імунології (British Society for Allergy & Clinical Immunology, BSACI) та Академії алергії та клінічної імунології країн Перської затоки (Gulf Academy of Allergy and Clinical Immunology GA2CI), які забезпечили фінансування розробки рекомендацій. Цей документ є оновленням і переглядом міжнародних рекомендацій EAACI/GA2LEN/EuroGuiDerm/APAAACI щодо кропив’янки (КР), опублікованих у 2022 р.
Результати вагітності після застосування біластину в першому триместрі: порівняльне обсерваційне когортне дослідження Ізраїльської інформаційної служби з питань тератології
Клінічне дослідження
8 серпня, 2026
Застосування антигістамінних препаратів (АГП) під час вагітності протягом останніх десятиліть істотно змінилося: ринок поступово переорієнтувався з препаратів першого покоління на засоби другого покоління. АГП широко застосовують у період вагітності. Поширеними стали АГП другого покоління, зокрема лоратадин, цетиризин і фексофенадин. Поява новіших препаратів, як-от біластин, є останнім етапом розвитку цього терапевтичного класу. Водночас підходи до їхнього призначення суттєво різняться між системами охорони здоров’я: у деяких регіонах нові антигістамінні препарати застосовують досить обережно.
Підхід до ведення пацієнтів із кропив’янкою на первинній ланці медичної допомоги
Кропив’янка – це захворювання шкіри, що характеризується появою типових уртикарних елементів (пухирів) з ангіонабряком або без нього. Уртикарні пухирі – підвищені над поверхнею шкіри, чітко окреслені еритематозні набрякові бляшки із центральною зоною збліднення. Ці елементи зазвичай спричиняють інтенсивний свербіж і спонтанно зникають протягом 24 год без розвитку постзапальної гіперпігментації. Їхня поява зумовлена набряком дерми та дилатацією кровоносних судин.
Залежно від тривалості симптомів кропив’янку розподіляють на гостру (<6 тиж) і хронічну (>6 тиж). В обох випадках вона може бути спонтанною (ідіопатичною) або індукованою (коли вдається встановити провокувальний фактор).
КРОПИВ’ЯНКА: міжнародні настанови з визначення, класифікації, діагностики та лікування
Клінічні рекомендації
21 червня, 2026
Ці настанови 2026 р. є ініціативою Глобальної мережі з алергії та астми (GA²LEN) та її центрів експертизи з кропив’янки й ангіоневротичного набряку – UCARE і ACARE, а також Європейського дерматологічного форуму (EDF), Азійсько-Тихоокеанської асоціації алергії, астми та клінічної імунології (APAAACI), Американської академії дерматології (AAD), Британського товариства алергії та клінічної імунології (BSACI) й Академії алергії та клінічної імунології країн Перської затоки (GA²CI). Документ є оновленням і переглядом міжнародної настанови EAACI/GA²LEN/EuroGuiDerm/APAAACI щодо кропив’янки, опублікованої у 2022 р. Розробка настанов фінансувалася зазначеними професійними організаціями; інших джерел фінансування не було.
Поточне оновлення підготувала міжнародна експертна група, до складу якої увійшли 213 фахівців із кропив’янки з 59 країн. Їх було делеговано 107 національними та/або міжнародними медичними, науковими товариствами й пацієнтськими організаціями. Усі залучені товариства підтримали цю настанову. Документ ґрунтується на поєднанні доказових даних і експертного консенсусу та був розроблений відповідно до методологічних підходів Cochrane і робочої групи GRADE.
Тригери алергійних дерматозів під час весняно-літнього сезону і місце системної антигістамінної терапії
Весняно-літній період характеризується змінами факторів довкілля, які можуть впливати на перебіг багатьох хронічних захворювань, насамперед алергійних. Серед останніх найпоширенішими є атопічний дерматит, алергійний контактний дерматит і кропив’янка. Системна антигістамінна терапія є важливою складовою лікування, зокрема це неседативні АГП ІІ покоління.
Єдині механізми – спільна стратегія: мультимодальний підхід до ведення пацієнтів з алергічними захворюваннями
Огляд подій
4 листопада, 2025
За матеріалами міжнародного конгресу
«Життя без алергії: інноваційні підходи до специфічної діагностики та терапії алергічних захворювань»
Оптимізація контролю кропив’янки: фокус на біластин
Думка фахівця
16 жовтня, 2025
Хронічна кропив’янка є поширеним і часто недооціненим дерматологічним захворюванням, яке проявляється стійкими уртикарними елементами, інтенсивним свербежем і нерідко супроводжується ангіоневротичним набряком. Тривалий перебіг хвороби чинить значний негативний вплив на фізичний і психоемоційний стан пацієнтів, знижує працездатність та якість життя, а також формує відчутне навантаження на систему охорони здоров’я.
Хронічна кропив’янка як прояв інфікування
Думка фахівця
20 липня, 2025
За матеріалами майстер-класу «Експертні зустрічі. Інфекційні та алергічні захворювання. Взаємозв’язок та взаємовплив»
Біластин за станів, пов’язаних зі свербежем: огляд літератури
Свербіж є поширеним симптомом, що суттєво знижує якість життя пацієнтів. Він може виникати при різних дерматологічних і системних захворюваннях, як-от атопічний, контактний і себорейний дерматит, псоріаз, патологія щитоподібної залози, нирок, печінки тощо (Chung B.Y. et al., 2020). Значною проблемою є хронічна кропив’янка (ХК), яка супроводжується стійким свербежем і висипами, значно порушуючи сон, працездатність і психологічний стан пацієнтів. ХК поділяють на хронічну індуковану, коли симптоми з’являються у відповідь на певні зовнішні фактори, та хронічну спонтанну, яка виникає без очевидних тригерів і є складнішою в лікуванні (Chang J. et al., 2021; Papapostolou N. et al., 2022). За оцінками, ХК трапляється в 0,5-1% населення, частіше в молодих людей і жінок середнього віку. У 25-75% пацієнтів захворювання триває понад рік, і лише 21-47% досягають ремісії протягом року після встановлення діагнозу (Godse K. et al., 2022).
Уртикарний васкуліт і кропив’янка: диференційна діагностика та підходи до лікування
Думка фахівця
22 квітня, 2025
Про менеджмент і діагностику уртикарного васкуліту, його складну дифференційну діагностику,зокрема з хронічною спонтанною кропив'янкою, а також сучасні методи багатокрокової діагностики і доступне на сьогодні лікування.
Фексофенадин: 25 років клінічного досвіду
Поширеність алергічного риніту (АР) у XXI ст. продовжує зростати в усьому світі та становить 35% у країнах Америки і Європи. Вплив алергії на якість життя може перевершувати навіть вплив захворювань, що сприймаються як серйозніші, як-от діабет або гіпертонія [1]. Основою симптоматичного лікування АР на сьогодні вважають антигістамінні препарати (АГП). Ідеальний АГП має добре переноситися, бути простим у застосуванні, забезпечувати швидке полегшення симптомів алергії без седативного ефекту. Фексофенадин – це неседативний АГП ІІ покоління з високою специфічністю до H1‑рецепторів і сприятливим профілем безпеки, що вже чверть століття є надійним інструментом контролю симптомів алергії у дорослих і дітей.
Антигістамінні препарати при захворюваннях шкіри: коли їх варто застосовувати?
Думка фахівця
29 жовтня, 2024
Частий супутник захворювань шкіри – свербіж. У діяльності дерматологів захворювання, що супроводжуються свербежем, а також механізми його виникнення є одними з найактуальніших питань, котрі детально вивчаються; підходи до лікування постійно змінюються. Хронічний свербіж особливо часто є причиною порушення сну. Відсутність фізичної та психологічної регенерації уночі може значно знизити рівень уваги вдень і негативно вплинути на продуктивність праці. Негативний вплив на приватне життя пацієнта та стосунки з родиною і друзями є такими ж значним. Саме тому пацієнти із захворюваннями шкіри, що супроводжуються свербежем, мають вищий ризик психологічних розладів, як-от тривога, депресія та суїцидальна поведінка. Ефективне та вчасне лікування свербежу є наріжним каменем у терапії шкірних захворювань.