Статті

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) опублікувала першу клінічну настанову щодо фармакологічного лікування ожиріння в дорослих, яке ґрунтується на застосуванні агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду‑1 (ГПП‑1) та подвійних агоністів рецепторів глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду (ГІП)/ГПП‑1. Документ розроблено за методологією GRADE із залученням експертів Групи з розроблення настанов (GDG), що послуговуються систематичними оглядами ефективності, дієвості та безпеки лікарських засобів і швидким якісним синтезом наукових даних.

8-ма міжнародна конференція «Суперечки щодо вітаміну D», що відбулася у вересні 2024 року, зібрала провідних експертів для обговорення багатогранної ролі вітаміну D у здоров’ї людини. Ключові дискусії були зосереджені на клінічних ефектах додаткового прийому вітаміну D, його впливі на функцію м’язів та енергетичний обмін, а також на його ролі в серцево-судинному здоров’ї, розвитку ожиріння й діабету. За результатами всебічної оцінки доклінічних та клінічних даних експертна група сформулювала консенсусні висновки, які цьогоріч опубліковано в журналі Metabolism.

Фітотерапія набуває популярності як допоміжний метод лікування ожиріння. Серед рослинних засобів особливу увагу привертає джимнема звичайна. Дослідження показали, що ця рослина здатна зменшувати тягу до солодкого і поліпшувати метаболізм глюкози, що сприяє зниженню маси тіла.

Стрімке зростання поширеності ожиріння та пов’язаних з ним метаболічних розладів змушує наукову спільноту шукати нові шляхи впливу на регуляцію апетиту й енергетичного балансу в організмі [1, 2]. У цьому контексті ключову роль відіграє вісь «кишечник – мозок» – складна система взаємодії, яка дає центральній нервовій системі змогу в режимі реального часу зчитувати нутрієнтні сигнали з просвіту кишки завдяки поєднанню нейрональних і ендокринних механізмів [3, 4].

Надмірна вага – одна з найхарактерніших рис цукрового діабету (ЦД) 2 типу: її виявляють у близько 90% пацієнтів [1]. Для цієї категорії хворих навіть помірне зниження маси тіла може істотно покращити метаболічні та клінічні параметри – рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c), глікемію натще, ліпідний профіль і чутливість до інсуліну [2]. Попри те що дієта й фізична активність залишаються базисом терапії на ранніх етапах, у переважної більшості хворих фармакологічне лікування починається вже протягом перших 3 міс після встановлення діагнозу [3].

Наявні переконливі та однозначні докази того, що лікування ожиріння може затримати прогресування предіабету до цукрового діабету 2 типу, є дуже важливими у його менеджменті. Ця стаття має на меті надати засновані на доказах рекомендації щодо лікування ожиріння, зокрема поведінкових, фармакологічних і хірургічних втручань, у пацієнтів із діабетом 2 типу або з високим ризиком його розвитку.

Люди з ожирінням часто стикаються з негативним ставленням, стереотипами і звинуваченнями з боку суспільства [1]. Ця упередженість може бути явною, коли негативне ставлення є усвідомленим, і прихованою (людина не визнає або не помічає власних упереджень) [2]. Упередженість щодо ваги часто стає підґрунтям для соціальної стигматизації, тобто людей із надмірною вагою знецінюють або принижують через зовнішній вигляд [4].

29-30 травня в Києві відбулася щорічна конференція «Харчування. Здоров’я. Довголіття», яка вже стала знаковою подією не лише для лікарів, дієтологів, а й для всіх зацікавлених у збереженні здоров’я. Змішаний формат заходу об’єднав >1000 учасників як з України, так і з інших країн, завдяки чому конференція стала справжнім майданчиком для обговорення сучасних уявлень щодо здорового харчування, способів збереження активного довголіття, впровадження національної політики з раціонального харчування та проведення спеціалізованих освітніх ініціатив.

У 2025-му Міжнародна діабетична федерація (IDF) святкує свій 75-річний ювілей. Символічно, що саме цього року було опубліковано оновлені глобальні рекомендації IDF із ведення цукрового діабету (ЦД) 2 типу. Ці рекомендації є результатом колосальної міжнародної співпраці й відображають новітні досягнення діабетології, технологічного прогресу та глибинного розуміння гетерогенності ЦД 2 типу. Відмінною рисою рекомендацій IDF завжди був глобальний підхід: організація не лише враховує найвищий рівень доказів, а й адаптує свої настанови під реалії країн із різними можливостями фінансування та доступу до лікування. І саме тому у версії 2025 року вперше чітко впроваджено дворівневий підхід до лікування – ​концепцію Optimal Care (оптимальний рівень) і Basic Care (базовий рівень). У рекомендаціях 2025 року збережено чітке місце похідних сульфонілсечовини, зокрема сучасних представників класу – ​глімепіриду та гліклазиду. І хоча нові групи препаратів, безумовно, змінили пейзаж діабетичної терапії, глімепірид не втрачає актуальності завдяки своїй ефективності, нейтральному чи редукційному впливу на масу тіла, кардіоренальній безпеці та доступності, що має критичне значення для систем охорони здоров’я з обмеженими ресурсами, як-от українська. У цій статті розглянемо, що нового пропонують рекомендації IDF 2025 і чому глімепірид залишається одним із ключових інструментів у сучасному веденні ЦД 2 типу.

Метаболічно-асоційована стеатотична хвороба печінки (МАСХП), яку раніше називали неалкогольною жировою хворобою печінки, є найпоширенішим патологічним станом у гепатології, оскільки уражає 30‑32% населення світу (Riazi K. et al., 2022; Younossi Z. et al., 2023). МАСХП не лише підвищує смертність, а й чинить значний несприятливий вплив на якість життя пацієнтів (Younossi Z. et al., 2022). МАСХП стає дедалі поширенішою проблемою в усьому світі, що пов’язано з пандемією ожиріння та змінами в способі життя.

Вітамін D – ​потужна біологічна речовина, яка вивчається протягом останніх десятиріч майже у всіх галузях медицини; розуміння ролі вітаміну D у підтримці метаболізму всебічно розширюється і має велику доказову базу. Вітамін D, отриманий з раціону харчування та/або шляхом синтезу у шкірі під впливом ультрафіолету, є біологічно неактивним і потребує перетворення на активні форми. Під дією певних ферментів він метаболізується в печінці до 25-гідроксивітаміну D (25(ОН)D) – ​основної неактивної циркулювальної форми вітаміну D; другий етап метаболізму відбувається в нирках за участю ферменту 1α-гідроксилази (СYР27В1), що перетворює 25(ОН)D на біологічно активний гормон кальцитріол – ​1,25-дигідроксихолекальциферол (1,25(ОН)2D). Будь-яка патологія гепатобіліарної системи, нирок або зниження функції паращитоподібних залоз порушують цей процес. На сьогодні серед населення планети існує дефіцит вітаміну D різного ступеня, який у глобальному сенсі визнано пандемією із багатьма негативними наслідками для здоров’я [1-5].

Ожиріння – ​це фактор схильності до розвитку цукрового діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань, інсульту, деяких видів раку та ураження суглобів, а крім того ожиріння негативно впливає на загальне самопочуття. Поширеність ускладнень, спричинених ожирінням, як-от дисліпідемія, гіпертензія, жирове переродження печінки і психосоціальна стигматизація, зростає дедалі більше і в дорослих, і в дітей. 4 березня – ​Всесвітній день боротьби з ожирінням. Ця дата нагадує нам про ризики для здоров’я, які тягне за собою надлишкова маса тіла, а також про необхідність формувати здорові харчові звички на всіх етапах життя.