Статті

У Києві 5-7 червня 2026 р. відбулася науково-практична конференція RadOnc.UA 2.0 «Сучасні досягнення радіаційної онкології» за підтримки Європейського товариства радіотерапії та онкології (ESTRO). В межах секції реабілітації та супровідної терапії Олена Володимирівна Барабанчик, кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка, представила доповідь «Ведення пацієнтів із колітом та проктитом: погляд гастроентеролога», у якій на прикладі клінічного випадку розглянула діагностику і лікування радіаційного проктиту як ускладнення променевої терапії.

Внутрішньопорожнинна електрокардіографія (ВП-ЕКГ) як метод верифікації положення кінчика центрального венозного катетера набуває дедалі більшого значення в онкологічній практиці. Сучасні міжнародні настанови з інфузійної терапії надають перевагу ВП-ЕКГ, проте в багатьох закладах досі домінує рентгенологічний контроль. Наявні дані свідчать, що перехід на ВП-ЕКГ не лише покращує клінічні результати, а й суттєво знижує витрати на одну процедуру і скорочує час імплантації, через що ця технологія приваблива і з клінічного, і з фармакоекономічного погляду.

Під час повномасштабної війни в Україні кількість виявлених випадків онкологічних захворювань зменшилася. Водночас це не означає, що люди стали хворіти рідше. Навпаки, лікарі та дослідники говорять про небезпечну тенденцію пізньої діагностики, спричинену зменшенням звернень до лікарів і гіршою доступністю обстежень.

Протягом останніх 100 років не існувало визнаних специфічних біомаркерів ушкодження нирок. Рутинні показники порушення функції нирок – ​зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), зростання концентрації креатиніну та сечовини в крові, а також протеїнурія – ​виявляються лише через порівняно великий термін (до 10 днів) [1]. Крім того, суттєві зміни цих показників відбуваються при значній мірі ушкодження нирок (зниження функції на ≥50%). Відсутність чутливих, специфічних, надійних і відтворюваних біомаркерів ушкодження нирок впливає на діагностику й оцінку відповіді на терапію та ризиків для пацієнта. У зв’язку із цим були запропоновані кілька нових біомаркерів для ранньої діагностики ураження нирок, серед яких молекула ушкодження нирок 1 (kidney injury molecule 1, KIM‑1) виявилася однією з найперспективніших. На сьогодні визначення маркера ушкодження нирок KIM‑1 в Україні поки не є рутинною лабораторною практикою, однак цей аналіз можливий у спеціалізованих наукових і клінічних лабораторіях, які використовують передові методи діагностики.

Щорічна зустріч Американської академії дерматології (AAD) – це нагода представити найзначніші здобутки у галузі дерматології.

Меланома шкіри залишається однією з найагресивніших форм злоякісних новоутворень із високим метастатичним потенціалом та несприятливим прогнозом при несвоєчасній діагностиці. Епідеміологічні дані демонструють невпинне зростання захворюваності на меланому в Україні, що в середньому становить 3-5% щороку, із тривожною тенденцією до помолодшання пацієнтів і виявлення захворювання на пізніх стадіях, особливо серед чоловічого населення.

Лінійний прискорювач Elekta Harmony призначений для лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 3 лютого 2025 року № 195

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 3 лютого 2025 року № 195

Онкологічні хвороби належать до головних причин смертності у світі. На початок 2024 р. в Україні під медичним наглядом перебувало 1 153 519 пацієнтів із онкологічноми захворюваннями. Щоб підтримати хворих і пропагувати заходи боротьби із нездоровим способом життя, щороку 4 лютого світова онкологічна спільнота відзначає Всесвітній день боротьби проти раку (World Cancer Day).

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 3 лютого 2025 року № 195

Захворюваність на рак шкіри демонструє стійку тенденцію до зростання в усьому світі, що підтверджується останніми епідеміологічними дослідженнями.