Статті - Сторінка 3

Хондроїтину сульфат (ХС) рекомендований міжнародними настановами (ESCEO, EULAR, ACR) як симптоматичний засіб уповільненої дії для лікування остеоартрозу. Однак на фармацевтичному ринку він представлений у вигляді лікарських засобів (ЛЗ) і дієтичних добавок (ДД), між якими існує суттєва якісна різниця. За результатами порівняльного аналізу, ЛЗ із хондроїтину сульфатом демонструють доведені біологічні ефекти – ​зменшення запалення та захист хрящової тканини, тоді як більшість ДД не підтвердили ані належної якості, ані впливу на хрящ. Отримані результати свідчать про важливість усвідомленого вибору терапії та підтверджують, що ДД не є рівноцінною альтернативою зареєстрованому ЛЗ у пацієнтів з остеоартрозом.

За матеріалами конференції

За матеріалами конгресу судинних хірургів, флебологів та ангіологів України «Сухаревські читання»

Післяопераційний біль залишається ключовою проблемою хірургії, впливаючи на відновлення, частоту ускладнень і тривалість госпіталізації. Недостатній контроль болю підвищує ризик його хронізації, кардіореспіраторних і тромбоемболічних ускладнень та знижує прихильність до лікування. Сучасний періопераційний менеджмент передбачає індивідуалізований підхід до знеболення з урахуванням типу втручання, віку пацієнта, супутньої патології та профілю безпеки препаратів. У цьому контексті особливої ваги набуває раціональний вибір анальгетичної стратегії, що забезпечує ефективний контроль болю за мінімізації ризиків. Ці питання були висвітлені в доповіді завідувача кафедри хірургії з курсом абдомінальної хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктора медичних наук, професора Ігоря Володимировича Колосовича, яку було представлено 26 лютого на майстер-класі «Періопераційний менеджмент хірургічних пацієнтів різних вікових груп з урахуванням анестезіологічного забезпечення та аспектів військової медицини», організованому в рамках освітнього проєкту «Академія хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії від А до Я».

Патологія опорно-рухового апарату в практиці ортопеда-травматолога часто супроводжується не лише болем, а й запаленням, набряком і функціональним обмеженням, що визначає потребу в комплексному симптоматичному підході. До найбільш клінічно значущих станів належать запальні й дегенеративні захворювання суглобів, ураження навколосуглобових м’яких тканин, больові синдроми хребта та травматичні ушкодження. У таких випадках вибір нестероїдного протизапального препарату (НПЗП) має ґрунтуватися на здатності препарату швидко зменшувати біль і запалення, забезпечувати добовий контроль симптомів, мати прийнятний профіль безпеки та зручний режим прийому. Диклофенак завдяки поєднанню вираженої анальгетичної та протизапальної дії, а також наявності різних системних форм може використовуватися як інструмент поетапної терапії – ​від стартового лікування гострого болю до подальшого амбулаторного ведення.

У 2025 р. Європейське товариство кардіологів (ESC) розробило клінічну консенсусну заяву на основі сучасних даних щодо серцево-судинних захворювань (ССЗ) і психічного здоров’я. У документі надане роз’яснення про ступінь та масштаб впливу психічного здоров’я на ССЗ і навпаки, а також як запобігти або мінімізувати негативний ефект цього взаємозв’язку. У клінічній практиці при веденні пацієнтів із ССЗ психічне здоров’я часто залишається поза межами уваги лікарів. Суттєвий тягар супутніх ССЗ та психічних розладів потребує нового комплексного підходу до мене­джменту таких хворих. Фахівцям у галузі ССЗ і психічного здоров’я необхідно розвивати співпрацю, щоб надавати практичні рекомендації та належну підтримку пацієнтам та особам, які за ними доглядають. Пропонуємо вам ознайомитися із ключовими положеннями цієї клінічної консенсусної заяви ESC.

У межах симпозіуму «Психосоматика та соматичні розлади: нова ера терапії», що відбувся 19 березня 2026 р., к.мед.н., доцентка кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова Дар’я Вікторівна Діденко виступила із доповіддю, присвяченою функціональним синусовим порушенням при соматоформній дисфункції. Лекторка розглянула сучасні уявлення про механізми регуляції синусового вузла, особливості розвитку функціональних порушень ритму на тлі вегетативної дисфункції, підходи до діагностики та лікування, а також представила клінічні випадки, що ілюструють практичні аспекти ведення таких пацієнтів.

Депресія є гетерогенним розладом із великою кількістю можливих симптомів, але у більшості клінічних дослі­джень її досі розглядають як відносно однорідний стан. Тому науковці дедалі більше уваги приділяють вивченню не лише її загальної тяжкості, а й особливостей перебігу, окремих симптомів та їхніх взаємозв’язків. У вторинному аналізі даних дослі­дження PANDA G. G. Piazza et al. оцінили вплив селективного інгібітора зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) сертраліну на окремі прояви депресії та тривожності, а також на кореляції між ними. Отриманим результатам присвячена публікація «The effect of sertraline on networks of mood and anxiety symptoms: secondary analysis of the PANDA randomized controlled trial» (Nature Mental Health, 2025, Vol. 3: 1417‑1424).

Чи можливо зберегти психічне здоров’я за умов постійного впливу стресових факторів? Це радше риторичне питання сьогодні має цілком практичне значення. Йдеться вже не просто про стрес як адаптивну реакцію, а про хронічний дистрес – ​стан, що відображає надмірні вимоги до ресурсів мозку, які перевищують його адаптаційні можливості. Зокрема, на особливу увагу заслуговують когнітивні й метакогнітивні процеси, їхня уразливість до стресу та потенціал до відновлення. Розглянемо особливості впливу стресу на когнітивне функціонування у сучасних реаліях, механізми формування когнітивного дефіциту та підходи до його корекції.

Поширеність інсульту продовжує зростати у зв’язку зі старінням населення. Ішемічні ураження становлять понад 60% усіх випадків інсульту в світі. Інсульт залишається однією із провідних причин інвалідизації та смерті, а сукупне ушко­дження головного мозку внаслідок первинного інсульту та повторних судинних подій призводить до подальшого зниження когнітивних функцій. Експерти Американської асоціації серця / Американської асоціації з вивчення інсульту (AHA/ASA) у 2026 р. розробили клінічну настанову щодо раннього ведення пацієнтів після гострого ішемічного інсульту (ГІІ), яка замінює оновлену версію рекомендацій 2019 р. та відображає останні досягнення доказової медицини. Цей документ покликаний надати комплексні, сучасні та обґрунтовані рекомендації щодо мене­джменту хворих – ​від догоспітального етапу оцінювання до невідкладного лікування, раннього контролю ускладнень в умовах стаціонару та ініціації заходів вторинної профілактики. Зокрема, увагу акцентовано на розширенні доступу до сучасних реперфузійних методів, оптимізації діагностики, а також вперше системно охоплено педіатричний інсульт. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень рекомендацій.

У 2026 р. провідні вітчизняні фахівці сфери охорони здоров’я розробили клінічну настанову «Хвороба Паркінсона», що є адаптованою версією німецьких рекомендацій 2023 р., обраних мультидисциплінарною робочою групою як зразок найкращої клінічної практики. Документ базується на сучасних даних доказової медицини щодо ефективності та безпеки діагностичних і лікувальних втручань, фармакотерапії, а також організаційних підходів до надання медичної допомоги дорослим пацієнтам із хворобою Паркінсона. Метою настанови є підтримка лікаря й пацієнта в ухваленні обґрунтованих клінічних рішень з урахуванням стадії та клінічного варіанта захворювання. Пропонуємо до вашої уваги короткий огляд ключових рекомендацій.