Нейропластичність після черепно-мозкової травми: від когнітивного дефіциту до функціонального відновлення
Огляд подій
3 листопада, 2026
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) не завжди завершується після зникнення гострих неврологічних симптомів: порушення уваги, пам’яті, емоційного контролю та здатності до навчання можуть зберігатися протягом тривалого часу, суттєво обмежуючи професійне, соціальне й повсякденне функціонування людини. Тому сучасний підхід до ведення пацієнтів із ЧМТ має охоплювати не лише своєчасне виявлення структурного ушкодження мозку, а й оцінювання когнітивних і нейроповедінкових наслідків травми, стимуляцію процесів нейропластичності та комплексну реабілітацію, що поєднує когнітивні вправи, фізичну активність, психологічну підтримку й обґрунтовану фармакотерапію. На цих аспектах наголошує Антон Олександрович Волосовець, д.мед.н., професор, завідувач кафедри медицини невідкладних станів Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика (м. Київ).
Фармакотерапія епілепсії у немовлят: ключові аспекти менеджменту
Клінічні рекомендації
3 листопада, 2026
Серед немовлят відзначають високу частоту епілепсії, розвиток якої може бути зумовлений перинатальним ушкодженням, мальформаціями кори головного мозку та генетичними причинами. За складної етіології підвищується ризик розвитку фармакорезистентної епілепсії (ФРЕ), яку визначають як збереження нападів попри застосування двох належно підібраних протинападових препаратів (ПНП). Неліковані напади можуть мати тривалі наслідки для когнітивного й моторного розвитку, а ФРЕ підвищує ризик раптової несподіваної смерті. Основними стратегіями при епілепсії у немовлят є медикаментозне лікування, дієтотерапія та хірургічні втручання. У 2026 р. Американське товариство з епілепсії (AES) розробило клінічну настанову щодо ведення дітей віком 1‑36 міс. з епілепсією. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень рекомендацій, що стосуються фармакотерапії.
Когнітивне здоров’я як мішень метаболічної медицини: роль амінокислот, B-вітамінів, магнію та мітохондріальних нутрієнтів
Когнітивне здоров’я сьогодні слід розглядати не лише як нейропсихологічну або геріатричну категорію, а і як важливий показник загального метаболічного добробуту організму. Пам’ять, увага, швидкість обробки інформації
Пацієнт із болем у спині: як відрізнити запалення, дегенерацію та перелом і обрати лікування
Огляд подій
29 жовтня, 2026
За матеріалами науково-практичної конференції «Біль у клінічній практиці:
виклики діагностики та персоналізований підхід до терапії» (11‑12 березня 2026 року)
Комплексний підхід до терапії хронічного больового синдрому в онкології: як уникнути типових помилок
Хронічний больовий синдром діагностують більш ніж у 70% пацієнтів із поширеним онкологічним процесом. Попри це, від третини до понад половини з них не отримує адекватного знеболення. Це рідко пов’язано з нестачею препаратів. Частіше йдеться про типові помилки: біль не було оцінено за шкалами і не переоцінено у динаміці, не визначено його тип, нераціонально застосовано нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), а пролонговані опіоїди призначено без попередньої титрації формами короткої дії. Щоб уникнути цих помилок, у чинних міжнародних і українських настановах прописано чіткий алгоритм.
Альтерації сигнального шляху PIK3CA/AKT1/PTEN і вибір другої лінії терапії при гормонорезистентному раку грудної залози
Огляд подій
27 жовтня, 2026
Науково-практичний форум Breast Oncogenesis, організований ГО «Український міждисциплінарний медичний альянс», відбувся 26-27 вересня 2026 р. Одна із його секцій стосувалася гормонорезистентності та сигнального шляху фосфатидилінозитол‑3-кінази (PI3K)/протеїнкінази B (AKT)/гомолога фосфатази й тензину (PTEN). Цій темі був присвячений і сателітний симпозіум «Тримай світ: нові точки опори в лікуванні гормонорезистентного метастатичного раку грудної залози», проведений за підтримки компанії «АстраЗенека» (модератор – лікар-онколог вищої категорії, хімієтерапевт, завідувач хімієтерапевтичного відділення № 2 КНП «Харківський обласний центр онкології» Наталія Миколаївна Отченаш). Близько 66% пацієнток із метастатичним раком грудної залози (мРГЗ) мають підтип, позитивний за рецепторами гормонів (HR+) і негативний за рецептором 2 епідермального фактора росту людини (HER2-).
Лідери для паліативної допомоги: як спільні зусилля допомагають покращити життя людини під час хвороби
Огляд подій
27 жовтня, 2026
Карфілзоміб і серцево-судинна безпека при лікуванні множинної мієломи
Карфілзоміб суттєво подовжує виживаність без прогресування (ВБП) й загальну виживаність (ЗВ) при множинній мієломі, а побоювання щодо безпеки серцево-судинної системи у разі його застосування не мають обмежувати доступ пацієнтів до ефективної терапії. Згідно з реальними даними багатоцентрових досліджень, клінічно значуща кардіотоксичність концентрується переважно в пацієнтів із попередньою серцевою недостатністю й у частини хворих є оборотною. Головне практичне значення полягає в тому, що ризик серцево-судинних ускладнень – керований. Завдяки ретельному обстеженню на початку лікування, моніторінгу під час застосування карфілзомібу, контролю артеріального тиску і ранніх ознак серцевої дисфункції можна часто проводити лікування без вимушених перерв чи редукції дози.
Шведський досвід і місце нікотинових паучів у боротьбі з курінням
Тютюнокуріння й надалі залишається однією із провідних причин захворюваності та передчасної смертності. Оскільки значна частка курців не відмовляється від споживання нікотину, дедалі більшої уваги набуває вивчення нікотинових виробів, які можуть стати альтернативою курінню
Гастроінтестинальні та гепатопанкреатобіліарні пухлини: від молекулярного тестування до нутритивної підтримки
Огляд подій
26 жовтня, 2026
У Києві 28-29 травня за участі провідних українських і закордонних фахівців з Австрії, Туреччини, Японії, Італії, Німеччини і Бразилії відбувся Національний конгрес з онкохірургії, присвячений гастроінтестинальним і гепатопанкреатобіліарним пухлинам. Організатором заходу стала платформа OncoHUB спільно з ДНП «Національний інститут раку» (НІР). Конгрес пройшов у гібридному форматі, мав насичену програму з п’яти тематичних секцій: первинні та вторинні пухлини печінки, рак шлунка, хірургія пухлин підшлункової залози, ендоскопічна онкохірургія і колоректальний рак.
Психосоціальна підтримка дітей з онкологічними захворюваннями: чому важливо враховувати вікові особливості
Сучасні досягнення в лікуванні онкологічних захворювань у дітей кардинально змінили прогноз для маленьких пацієнтів – показники виживаності зросли до безпрецедентного рівня. Однак водночас постало нове завдання, як забезпечити не лише фізичне виживання, а й повноцінний психосоціальний розвиток дітей після завершення лікування. Когнітивні порушення, емоційні труднощі та проблеми соціальної реінтеграції турбують значну частину юних пацієнтів, впливаючи на їхнє навчання, стосунки з однолітками і загальну якість життя. Саме тому питання ефективної психосоціальної підтримки, адаптованої до вікових особливостей дитини, набуває особливої актуальності. Нещодавній систематичний огляд, опублікований у журналі Children (Christou A.I., Kalfadeli G., Bacopoulou F., 2026), пропонує комплексний розвитковий підхід до цієї проблеми, що ґрунтується на узагальнених даних про ефективність різних психосоціальних інтервенцій залежно від стадії розвитку дитини.
Анальна карцинома
Клінічні рекомендації
26 жовтня, 2026
Цей уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги розроблено на основі сучасних принципів доказової медицини для покращення результатів надання медичної допомоги пацієнтам з АК для створення єдиної комплексної ефективної системи надання спеціалізованої онкологічної і, за необхідності, паліативної і симптоматичної допомоги пацієнтам з АК, а також їхньої реабілітації після проведеного спеціального протипухлинного лікування. Заходи з профілактики, своєчасного виявлення цього захворювання та адекватного лікування дають змогу суттєво покращити результати лікування пацієнтів з АК, а також раціонально розподілити і оптимізувати витрати, пов’язані з його проведенням.