Статті - Сторінка 3

18 березня конференція під такою назвою об’єднала студії у чотирьох містах України та численну онлайн-аудиторію для знайомства з новим лікарським засобом класу нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Перший і єдиний в Україні локсопрофен під назвою Реліква виведений на ринок відомим виробником – компанією «Др. Редді’с Лабораторіз». Мультидисциплінарність проблеми болю, лихоманки та запалення визначила фахове різноманіття учасників заходу: лікарі загальної практики і сімейної медицини, неврологи, отоларингологи, хірурги, травматологи. На зустрічі розглянуто історію розробки, особливості механізму дії, клінічні переваги, аспекти безпеки та сучасні позиції локсопрофену в терапії гострих і хронічних станів, які потребують знеболення й протизапальної терапії.

За матеріалами медичного форуму Ukraine Neuro Global – 2026

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) традиційно посідають центральне місце в терапії больових і запальних станів. Утім, у пацієнтів старшого віку застосування цих засобів потребує зваженого підходу. Вікові зміни фармакокінетики та фармакодинаміки, зниження ниркового кліренсу, зміни печінкового метаболізму, супутні серцево-судинні, метаболічні й ниркові захворювання, а також часта поліпрагмазія можуть підвищувати ризик небажаних явищ. Найбільшу клінічну увагу традиційно привертають гастроінтестинальні, печінкові, ниркові та серцево-судинні аспекти безпеки НПЗП.

На сьогодні досягнуто значного прогресу в лікуванні серцевої недостатності (СН), та доступне широке оновлення рекомендацій щодо ведення таких хворих. Попри це, реальні дані свідчать про недостатню реалізацію медикаментозної терапії на основі настанов (GDMT) стосовно СН зі зниженою фракцією викиду (СНзнФВ).

Ставлення до пацієнтів із СРРШ кардинально змінилося лише протягом останніх років. Попри досягнення у вивченні цієї проблеми, зберігаються суттєві розбіжності щодо діагностики СРРШ і навіть термінології. При оцінюванні результатів досліджень необхідно враховувати як критерії, за якими встановлювався СРРШ, так і расові, національні, гендерні та вікові особливості обстежених.

Відзначаючи 125-річчя від дня заснування, компанія Gedeon Richter уособлює понад століття наукового пошуку, інноваційних досліджень і впевненої міжнародної експансії. Заснована в 1901 році фармацевтом Гедеоном Ріхтером, вона пройшла шлях від невеликої аптеки в Будапешті до однієї з найбільших і найавторитетніших фармацевтичних груп Центральної Європи.

Нещодавно у Львові відбувся IX Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я», під час проведення якого провідні експерти в сфері репродуктивної медицини України обговорили основні новини та здобутки в цій галузі. Так, доповідь провідного експерта у сфері репродуктивної медицини України, CEO групи медичних компаній Medical Plaza, доктора медичних наук Наталії Олександрівни Данкович (м. Київ) «Тіньові загрози фертильності» стосувалася непомітних на перший погляд процесів, що визначають майбутнє репродуктивного потенціалу.

Загальносвітова поширеність метаболічно-асоційованої стеатотичної хвороби печінки (МАСХП) неухильно зростала протягом останніх десятиліть і наразі оцінюється на рівні ≈38%. Поширеність МАСХП є вищою в осіб з ожирінням (75%), цукровим діабетом (ЦД) 2 типу (69%) та дисліпідемією (20-80%). Метаболічно-асоційований стеатогепатит (МАСГ) – тяжча форма МАСХП, яка потенційно прогресує до вираженого фіброзу, цирозу та гепатоцелюлярної карциноми, – також становить значну клінічну й економічну проблему в усьому світі. Пацієнтам із МАСХП (особливо з МАСГ і фіброзом печінки) властивий підвищений ризик розвитку ЦД 2 типу, серцево-судинних захворювань, хронічної хвороби нирок та деяких позапечінкових онкологічних захворювань.

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) щороку забирають життя ≈19,7 млн осіб у всьому світі (WHO, 2022). Останніми роками фактори ризику ССЗ у комплексі з метаболічними розладами та хронічною хворобою нирок (ХХН) розглядаються крізь призму кардіоренометаболічного синдрому (КРМС).

Загальна захворюваність на онкологічні хвороби і далі зростає, що значною мірою пов’язано зі старінням населення. За прогнозами, до 2040 р. кількість пацієнтів, які щорічно отримують хімієтерапію, сягне 15 мільйонів. Завдяки ефективному контролю її гострих побічних ефектів, зокрема нудоти і блювання, що зумовлено покращенням якості медичної допомоги, структура тягаря онкологічних захворювань зазнала змін. На перший план дедалі частіше виходять віддалені ускладнення лікування. Одним із найпоширеніших і клінічно значущих довгострокових побічних ефектів є хімієтерапевтично-індукована периферична полінейропатія (ХІПН) [1].

Біль, викликаний опіками, турбує більшість пацієнтів протягом тривалого часу після первинної травми та важко піддається лікуванню [1]. Опікові травми мають змішані ознаки ноцицептивного, запального й нейропатичного болю із залученням центральної та периферичної нервової системи [2]. При виборі анальгетиків для лікування болю, спричиненого опіками, застосовують мультимодальний підхід. Нестероїдні протизапальні препарати, габапентиноїди та опіоїди залишаються основою фармакологічного лікування, однак використання останніх має бути адаптованим із метою уникнення толерантності, опіоїд-індукованої гіпералгезії та передозування [3]. Повідомляється, що близько 50-80% пацієнтів з опіковою травмою мають симптоми нейропатичного болю, що ефективно усувається за допомогою габапентиноїдів – ​прегабаліну та габапентину. Прегабалін є аналогом γ-аміномасляної кислоти, який зв’язується з білком α2δ, що пригнічує приплив кальцію та вивільнення збуджувальних нейромедіаторів [4]. Антиноцицептивні та анксіолітичні ефекти прегабаліну були встановлені при різних синдромах периферичного нейропатичного болю, у тому числі при постопіковому болю та свербежі, що підтверджується численними клінічними дослідженнями.