Статті

Стандарт медичної допомоги

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) уражає одну з восьми жінок і охоплює широкий спектр ендокринних, метаболічних, репродуктивних, психологічних і дерматологічних порушень. Попри це назва, яка існувала в останні десятиліття, відображала лише уявну патологію яєчників і не відповідала справжній природі захворювання. У травні 2026 року в журналі The Lancet опубліковано результати глобального консенсусного процесу, який завершився ухваленням нової назви – поліендокринний метаболічний оваріальний синдром. Ініціатором змін виступила міжнародна спільнота: проєкт об’єднав 56 академічних, клінічних і пацієнтських організацій, а також охопив 14 360 респондентів – пацієнток і мульти­дисциплінарних фахівців з усіх регіонів світу. Процес поєднав модифіковані методики Дельфі, техніку номінальної групи та маркетинговий аналіз. Перевагу надали точній новій назві, яка зберігає певну спадкоємність з абревіатурою СПКЯ і відображає мультисистемну патофізіологію стану, відмовляючись від хибного посилання на кісти яєчників. Цей огляд узагальнює аргументацію, методологію та практичні наслідки перейменування даного клінічного стану для акушерів-гінекологів.

Перинеальні розриви належать до найпоширеніших ускладнень вагінальних пологів і виявляються майже у 80% жінок, найчастіше – у першороділь. Більшість досліджень факторів ризику зосереджені на акушерських ушкодженнях анального сфінктера (obstetric anal sphincter injuries, OASI), тоді як вплив материнського віку на весь спектр перинеальної травми вивчено недостатньо. У ретроспективному когортному дослідженні, проведеному в університетському центрі третинного рівня (2011-2020), оцінено зв’язок материнського віку з частотою перинеальних розривів та OASI у першороділь зі спонтанними вагінальними пологами. Аналіз охопив 3410 жінок: 843 (24,7%) віком 20-25 років і 2567 (75,3%) віком 30-35 років. Частота перинеальної травми та OASI була достовірно вищою в молодшій групі (58% проти 53,2%; OASI – 0,9% проти 0,4%). За даними багатовимірного логістичного регресійного аналізу, молодший вік виявився незалежним фактором ризику перинеальної травми з відношенням шансів 1,22. Результати мають значення для передпологового консультування.

Королівський коледж акушерів-гінекологів Австралії і Нової Зеландії (Royal Australian and New Zealand College of Obstetricians and Gynaecologists, RANZCOG) у березні 2025 року опублікував оновлений клінічний гайдлайн «Викидень, рецидивуючі викидні та ектопічна вагітність» (Clinical Guideline Miscarriage, Recurrent Miscarriage and Ectopic Pregnancy, C-Gyn 38, Version 1).

У травні 2025 року Міжнародна експертна нарада в Києві ухвалила консолідовані рекомендації щодо застосування прогестерону для збереження вагітності.

У тематичному номері «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 1 (40), 2026 р., було опубліковано інтерв’ю лікаря сексопатолога-андролога, кандидата медичних наук Михайла Володимировича Поворознюка, присвячене ролі чоловічого фактора в безплідному шлюбі. У ньому, перш за все, Михайло Володимирович вказав на величезну проблему непліддя для України, навівши вражаючі цифри: «За роки війни країна вже втратила близько 10 млн людей через загибель, еміграцію та окупацію. Середній показник народжуваності впав нижче однієї дитини на жінку. До початку повномасштабних військових дій в Україні на 100 жінок народжувалося 116 дітей. Для відтворення покоління ця цифра має складати 220 дітей. До 2022 року в Україні кількість подружніх пар, які б хотіли, але не могли мати дитину, складала близько 20%, що в абсолютних цифрах становило 1 млн безплідних подружжів. Зараз, за офіційними даними, Україна вийшла на перше місце за рівнем смертності й посідає 228-ме, останнє місце за рівнем народжуваності серед країн світу».

Будапешт, 3 березня 2026 р. Gedeon Richter Plc. оголошує про придбання портфеля розробок у сфері жіночого здоров’я Celmatix Inc. (Celmatix) – американської біотехнологічної компанії-новатора в галузі жіночого здоров’я, яка займається втіленням досягнень жіночої біології у нові методи лікування.

За матеріалами телемосту, організованого компанією Abbott

Нещодавно у Львові відбувся IX Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я», під час проведення якого провідні експерти в сфері репродуктивної медицини України обговорили основні новини та здобутки в цій галузі. Так, доповідь провідного експерта у сфері репродуктивної медицини України, CEO групи медичних компаній Medical Plaza, доктора медичних наук Наталії Олександрівни Данкович (м. Київ) «Тіньові загрози фертильності» стосувалася непомітних на перший погляд процесів, що визначають майбутнє репродуктивного потенціалу.

У статті феномени «couplepause» та «doublepause» розглядаються як наслідок взаємопов’язаних клінічних станів – ​менопаузи в жінок і вікового гіпогонадизму в чоловіків, – що істотно впливають на сексуальне здоров’я пари. Показано, що віковий андрогенодефіцит у чоловіків часто залишається недодіагностованим, попри те що саме сексуальні порушення (еректильна дисфункція, зниження лібідо, рідші спонтанні ерекції) найчастіше стають приводом для звернення до уролога чи андролога. Узагальнено актуальні рекомендації щодо діагностики та ведення вікового гіпогонадизму в чоловіків. Висвітлено роль тестостерон-замісної терапії (ТЗТ) як ключового чинника відновлення сексуальної функції чоловіка, якості життя та стосунків пари.

За матеріалами конференції

Післяопераційний запальний каскад із мікротромбозом, фібриновою депозицією та порушенням мікроциркуляції є ключовим механізмом розвитку ускладнень і рецидиву після хірургічної корекції пролапсу тазових органів (ПТО). Стандартна антибактеріальна терапія не усуває мікроциркуляторну блокаду і не запобігає надлишковому фіброзуванню та виникненню ерозій, інфільтратів й абсцесів. Комплекс дістрепт-ферментів Н46А стрептокінази та стрептодорнази діє безпосередньо на ці механізми: лізує мікротромби і фібринові депозити, відновлює тканинну перфузію, ліквідує матрикс мікробних біоплівок та інфільтрати, ексудати, гнійні скупчення. Клінічні дані підтверджують скорочення термінів больового синдрому, зменшення частоти ускладнень і зниження ризику спайкоутворення, ерозій та пролапсу алотрансплантатів, що обґрунтовує включення ензимотерапії до протоколу післяопераційного ведення пацієнтів, які підлягають хірургічному лікуванню ПТО.