Статті

Функціональна диспепсія (ФД) залишається однією з найпоширеніших патологій у гастроентерології, що суттєво знижує якість життя пацієнтів і потребує оновлення терапевтичних підходів. Довгоочікуваний перегляд Римських критеріїв V (2026) офіційно змінив парадигму, перейменувавши функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ) на порушення взаємодії «кишечник – мозок» (disorders of gut-brain interaction) та змістивши фокус на порушення цієї осі й роль мікробіому в патогенезі.

Кишкова мікробіота відіграє ключову роль у формуванні імунної відповіді при онкологічних захворюваннях, впливаючи на ефективність терапії через модуляцію імуноцитів, перебудову пухлинного мікрооточення і секрецію специфічних метаболітів. Останні дослідження свідчать, що такі стратегії, як трансплантація фекальної мікробіоти (ТФМ), застосування пробіотиків і дієтотерапія, є перспективними методами підвищення чутливості до інгібіторів контрольних точок імунітету (ІКТ) та адоптивної клітинної терапії. Крім того, корекція мікробного складу дає змогу суттєво знизити частоту і тяжкість імуноопосередкованих небажаних явищ.

Функціональні шлунково-кишкові розлади (ШКР) мають складну природу. Серед функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) найчастіше зустрічаються функціональна диспепсія (ФД) і синдром подразненого кишечнику (СПК), які часто поєднуються (overlap-синдром). У більшості випадків пацієнти із ФД і СПК мають синдром надмірного бактеріального росту (СНБР), що свідчить про зміну різноманітності, функції та колоніальної щільності кишкових мікроорганізмів, тобто порушення кишкового мікробіому. У статті розглянуто роль олії м’яти перцевої у формі кишковорозчинних капсул у лікуванні СНБР у пацієнтів із симптомами ФД і СПК, а також наведено докази її ефективності в комплексній терапії пацієнтів із overlap-синдромом ФД та СПК.

Берлін восени має особливу магію: м’яке світло, аромат кави на вузьких вулицях і шум трамваїв, що перегукується з багатомовним гомоном учених з усього світу. Саме тут, у серці Європи, з 4 по 7 жовтня відбувся UEG Week 2025 – наймасштабніший науковий форум у галузі гастроентерології. Конгрес-хол Messe Berlin, занурений у традиційні кольори Союзу європейських гастроентерологів (United European Gastroenterology, UEG) – спільноти, що об’єднує понад 30 тис. фахівців у сфері гастроентерології, зустрічав гостей теплом та динамічним рухом. Зелений – колір життя, відновлення й постійного руху вперед – став ідеальним фоном для девізу #weareUEG, який лунатиме ще довго після завершення конференції. Понад 12 тис. делегатів зі 115 країн світу, сотні лекцій, десятки симпозіумів, тисячі ідей і відкриттів – усе це створило особливу атмосферу піднесення, в якій Берлін перетворився не просто на місце зустрічі, а на простір наукового натхнення.

Нейророзвиткові розлади, зокрема розлади аутистичного спектра (РАС) і синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ), залишаються серйозним викликом для сучасної медицини. Вони формуються в дитячому віці та мають тривалий перебіг, впливаючи на когнітивні, поведінкові й соціальні функції дитини. За даними епідеміологічних досліджень, поширеність РАС у дитячій популяції сягає 1-2%, а СДУГ – близько 5%, і ці показники продовжують зростати (Zeidan et al., 2022; Sayal et al., 2018).

Дослідження мікробіологічних патернів різних локусів людського тіла набуло широкого поширення останніми роками. Оскільки розуміння складу нормальної мікробіоти є ключовим для її корекції у разі дисбіотичних порушень, що зумовлюють розвиток запальних бактеріальних захворювань, важливо враховувати наслідки антибактеріальної терапії.

29-30 травня в Києві відбулася щорічна конференція «Харчування. Здоров’я. Довголіття», яка вже стала знаковою подією не лише для лікарів, дієтологів, а й для всіх зацікавлених у збереженні здоров’я. Змішаний формат заходу об’єднав >1000 учасників як з України, так і з інших країн, завдяки чому конференція стала справжнім майданчиком для обговорення сучасних уявлень щодо здорового харчування, способів збереження активного довголіття, впровадження національної політики з раціонального харчування та проведення спеціалізованих освітніх ініціатив.

За матеріалами науково-практичної конференції «Втілення наукових здобутків терапевтичної школи Л.Т. Малої у клінічну практику»

За матеріалами науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні стандарти діагностики, лікування та реабілітації неврологічних захворювань»

Порушення психічного здоров’я нині набуває масштабів епідемії, яка поступово охоплює увесь світ. За оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 10% глобальної популяції мають психічні розлади. Інші автори свідчать про те, що на планеті налічується 970 млн пацієнтів із хворобами психічного/психіатричного профілю. Протягом останнього десятиліття особливу увагу в контексті психічного здоров’я та когнітивних функцій привернула вісь «мікробіота – ​кишківник – ​мозок», яка реалізує двоспрямований зв’язок між сукупністю бактерій кишківника та центральною нервовою системою (ЦНС), а також надає кишковій мікробіоті можливість впливати на емоційний фон і мислення. Зв’язок між мікробіотою кишківника та мозком забезпечується через модуляцію продукції нейротрансмітерів, нейрозапалення та підтримку цілісності кишкового бар’єра (Singh J. et al., 2024).

Частота стеатотичної хвороби печінки (СХП) у популяції становить від 10 до 40%. У більшості країн світу її поширеність складає 20-40% дорослого населення; СХП посідає перше місце серед усіх захворювань печінки. Серед причин захворювання основними є інсулінорезистентність, ожиріння, цукровий діабет. Ожиріння – ​найбільший фактор ризику накопичення ліпідів усередині гепатоцитів, але частина пацієнтів із СХП має нормальну або навіть знижену масу тіла. Дослідження останніх років показали, що в розвитку СХП та її прогресуванні значна роль належить функціональному стану кишечнику, а саме синдрому надмірного росту бактерій [4, 20].

За матеріалами Школи інноваційної медицини «За межами стресу: розуміння та розв’язання тривожно-депресивних розладів»