Статті

Альфа-ліпоєва кислота (АЛК; тіоктова кислота) – ендогенна дисульфідна сполука, яка синтезується в мітохондріях і виконує роль універсального антиоксиданта. Своєю здатністю зменшувати оксидативний стрес і покращувати запальні показники вона привернула особливу увагу дослідників. Лабораторні та клінічні роботи переконливо демонструють: у пацієнтів із діабетичною сенсомоторною полінейропатією АЛК знижує сенсорні симптоми, покращує загальні неврологічні показники і підвищує задоволеність лікуванням. З урахуванням цього в багатьох країнах, зокрема в Німеччині та Південній Кореї, АЛК схвалена і рекомендована для лікування діабетичної нейропатії.

Альфа-ліпоєва кислота (АЛК, тіоктова кислота) є ендогенною сполукою, що синтезується в мітохондріях і бере участь у метаболічних процесах, зокрема як кофактор ферментних комплексів циклу Кребса. Унікальні плейотропні властивості АЛК, як-от універсальна антиоксидантна активність, здатність хелатувати метали та відновлювати інші антиоксиданти, пояснюють багаторічний науковий інтерес до її терапевтичного потенціалу. Пошук у базі даних PubMed за відповідними ключовими словами (1950-1990 рр.) дав близько 1000 публікацій, натомість за останні 35 років – майже 6500, з них понад 700 – оглядові. Така кількість даних свідчить про надзвичайну увагу до АЛК як об’єкта фармакологічних досліджень і клінічного застосування.

Вітаміни групи B становлять групу з 8 водорозчинних вітамінів, які відіграють вирішальну роль у підтриманні оптимального функціонування нервової системи, зокрема у виробленні енергії, синтезі та відновленні ДНК/РНК, геномному й позагеномному метилюванні, синтезі нейрохімічних медіаторів. Отже, дефіцит цих вітамінів може зумовити широкий спектр нейропсихіатричних проявів (рис.). Метою цього огляду є висвітлення складних взаємозв’язків між дефіцитом вітамінів групи B і нейропсихіатричним здоров’ям людини.

Біль у попереку є результатом залучення до патологічного процесу як соматичних, так і нервових структур. Грижі міжхребцевих дисків, хронічні дегенеративні захворювання хребта та стеноз хребтового каналу є найпоширенішими причинами люмбалгії, що зустрічаються в клінічній практиці.

Периферичні нейропатії – ​це гетерогенна група захворювань, що супроводжуються порушенням функцій периферичних нервів і нерідко значно впливають на якість життя пацієнтів. Попри різноманіття етіологічних чинників (діабет, інфекції, травми, токсини, дефіцитні стани), на молекулярному рівні більшість нейропатій об’єднує спільна риса – ​метаболічна дезорганізація нейрона та порушення його регенераційної здатності (Hanewinckel R. et al., 2016; Chen X. et al., 2024). У цьому контексті особливу цінність становлять нейротропні вітаміни групи B – ​тіамін (B 1), піридоксин (B 6) і ціанокобаламін (B 12). Їхня роль давно виходить за межі «вітамінної підтримки»: сьогодні ці сполуки розглядаються як активні учасники процесів нейропротекції, відновлення аксонів і формування нейрональних відростків (Baltrusch S., 2021). Нові дослідження зосереджують увагу не лише на клінічних ефектах, а й на тому, як ці вітаміни діють на клітинному рівні. Зокрема, експериментальна робота, нещодавно опублікована в журналі In Vitro Cellular & Developmental Biology, показала переконливі результати щодо стимуляції росту нейрональних відростків під впливом вітамінів B 1, B 6 і B 12, особливо за використання їхньої комбінації (Rayner M.L.D. et al., 2025).

Алкогольна невропатія – ​домінуюче ускладнення гострої та хронічної інтоксикації внаслідок зловживання алкоголем. Воно призводить до сенсорного, моторного та вегетативного ураження периферичної нервової системи (ПНС) та кількісно набагато переважає пошкодження ЦНС. Слід зазначити, що частіше відбувається їх поєднання [1, 2]. Останніми роками за допомогою достатньої кількості (рандомізовані плацебо-контрольовані моноцентрові та багатоцентрові) досліджень (рівень доказів А) отримано безумовні докази патогенетичної ефективності застосування α-ліпоєвої кислоти (АЛК*) в лікуванні ураження ПНС при різноманітних її пошкодженнях. Особливо це стосується лікування діабетичних невропатій [24, 25]. Водночас клінічні дослідження щодо застосування АЛК при хронічній етаноловій інтоксикації поодинокі та несистематизовані [27, 33]. Мета роботи – ​дослідити клініко-електрофізіологічну ефективність застосування АЛК в експерименті та клініці щодо комплексного лікування алкогольних полінейропатій (АПН).

За матеріалами науково-практичної конференції «Конгрес нейронаук»

Діабетична полінейропатія (ДПН) є частим мікросудинним ускладненням, яке розвивається в 34% пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 1 типу та в понад 50% хворих на ЦД 2 типу. На ранніх стадіях діабету ДПН трапляється рідко за ЦД 1 типу, проте її частота може досягати 30% у випадках уперше діагностованого або раннього ЦД 2 типу. Симптоматична ДПН зустрічається в 50% випадків, больова форма становить 30%. Больова ДПН проявляється гіпералгезією, алодинією та болем, що описується як пекучий, колючий, судомний або стріляючий, і зазвичай посилюється вночі. Цей стан суттєво знижує якість життя пацієнтів, спричиняючи порушення сну, обмеження повсякденної активності, збільшення захворюваності та смертності. Класичні знеболювальні засоби за ДПН мають обмежену ефективність і можуть зумовлювати побічні ефекти, тому в клінічній практиці все більше уваги привертає патогенетична терапія.

α-Ліпоєва кислота (AЛК), також відома як 1,2-дитіолан‑3-пентаноєва чи тіоктова кислота, наявна в мітохондріях тваринних клітин і функціонує як кофактор у ферментних комплексах, які беруть участь в аеробному метаболізмі та продукуванні енергії для клітин [1]. Reed відкрив АЛК у 1951 році як каталітичну сполуку, пов’язану з піруватдегідрогеназою [2], а її терапевтичне застосування розпочалося в 1959 році для лікування тяжких отруєнь, спричинених грибом Amanita phalloides (бліда поганка) [3]. Організм людини продукує незначну кількість АЛК, її недостатньо для забезпечення потреб клітин в енергії, тому АЛК має надходити з їжею. АЛК міститься переважно в червоному м’ясі, нирках, печінці та серці тварин. Шпинат, помідори, брюссельська капуста, броколі, горох, картопля та рисові висівки також є джерелами АЛК [4].

У межах заходу, що відбувся 13-14 листопада в онлайн-форматі, було розглянуто сучасні методи профілактики, діагностики та лікування неврологічної і психіатричної патології. Професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Геннадійович Сова у своїй доповіді розповів про корисні діагностичні інструменти, які слід використовувати лікарям для вчасного виявлення полінейропатій (ПНП) та ефективного надання медичної допомоги пацієнтам із цією патологією.

Постійне збільшення тягаря цукрового діабету (ЦД) у всьому світі супроводжується поширенням його хронічних ускладнень, зокрема діабетичної нейропатії (ДН). Її найпоширенішою формою (75%) є дистальна симетрична полінейропатія, яку також називають діабетичною периферичною нейропатією (ДПН). ДПН уражає до 50% пацієнтів із ЦД 1 та 2 типів, а також щонайменше 10% осіб із переддіабетом.

Термін «периферична нейропатія» (ПН) охоплює різноманітні та складні стани, які створюють труднощі в їхній діагностиці й лікуванні. Однією з основних причин цих станів є дефіцит нейротропних вітамінів B1, B6 і B12, що може зумовити різні неврологічні симптоми. Проведено систематичний огляд літератури, щоби структурувати наявні знання, виявити суперечливі моменти, а також розробити рекомендації, які полегшать лікування та менеджмент ПН у клінічній практиці.