Статті

За матеріалами науково-практичної конференції з міжнародною участю OphthalmicHUB

За матеріалами науково-практичної конференції з міжнародною участю OphthalmicHUB 2026

В еру штучного інтелекту світ огорнула епідемія синдрому сухого ока (ССО). Цей стан характеризується такими симптомами, як дискомфорт в очах, сухість, свербіж, поколювання, печіння, почервоніння та іноді – порушення зору. Ці симптоми зазвичай легкі або помірні, але іноді вони спричиняють зниження зорової функції та здатність виконувати щоденні зорові завдання, що негативно впливає на якість життя (Gomes J.A.P. et al., 2019).

Офтальморозацеа – це очний прояв шкірного захворювання розацеа, котрий характеризується хронічним запаленням тканин поверхні ока, включаючи край повік (блефарит і дисфункція мейбомієвих залоз) та слізну плівку, що проявляється як хронічне подразнення, почервоніння очей, нестабільність слізної плівки й сухість очей [4, 5]. Додаткові ознаки: блефарит, кон’юнктивіт і нерівні краї повік; халязіон та внутрішній ячмінь також є частими симптомами.

Повномасштабна війна змінила все – від ритму нашого життя до способу мислення, від викликів у лікарнях до можливостей системи охорони здоров’я. Але попри невизначеність, біль і постійні ризики українські офтальмологи продовжують робити неможливе: оперувати під звуки сирен, зберігати зір там, де іншим здається, що шансів немає, і підтримувати пацієнтів, коли вони найбільше цього потребують. Однією зі знакових подій цього року стало проведення першого конгресу Українського товариства катарактальних і рефракційних хірургів (USCRS), створеного провідними фахівцями для розвитку сучасної офтальмології, упровадження інновацій, підтримки професійного росту лікарів і обміну досвідом на національному та міжнародному рівнях. Про передумови створення, основні завдання товариства та мету й особливості проведення цьогорічного конгресу ми попросили розповісти президента USCRS, головного лікаря мережі медичних центрів «Новий зір», кандидата медичних наук Георгія Яковича Пархоменка та члена Наглядової ради USCRS, заступника головного лікаря медичного центру «Новий зір», кандидата медичних наук Тетяну Володимирівну Манойло.

У сучасному диджиталізованому світі хвороба сухого ока (ХСО) набуває дедалі більшого поширення. ХСО може перешкоджати ефективній професійній діяльності, навчанню, комунікації, негативно впливати на якість життя пацієнта загалом. Дослідники, лікарі-офтальмологи, суміжні спеціалісти невпинно працюють над розширенням знань про це захворювання та вдосконаленням терапевтичних підходів, але багато запитань все ще потребують відповідей.

Синдром сухого ока (ССО), або сухий кератокон’юнктивіт, – це багатофакторне захворювання слізної оболонки та поверхні ока, яке призводить до симптомів дискомфорту та порушень зору, пов’язаних із нестабільністю слізної плівки та потенційним пошкодженням епітелію рогівки (Lemp M.A. et al., 2007). ССО супроводжується підвищеною осмолярністю слізної плівки та запаленням поверхні ока. Якщо не лікувати цей стан, він може спричинити біль, виразки, рубці на рогівці та навіть зниження гостроти зору (Lemp M.A. et al., 2007).

За матеріалами науково-практичної конференції дитячих офтальмологів, офтальмологів та оптометристів України «Своє дитинство треба бачити ’25»

За матеріалами науково-практичної конференції Ophthalmic HUB 2025

За матеріалами Всеукраїнського офтальмологічного онлайн-марафону «Очна поверхня без ілюзій: клінічні кейси та підходи»

Хвороба сухого ока (ХСО) – ​мультифакторне захворювання слізної плівки (СП) і поверхні ока (ПО), що спричиняє дискомфорт, порушення зору та нестабільність СП із можливим ушкодженням ПО. За даними епідеміологічних досліджень, поширеність ХСО в світі становить від 5 до 50%, тобто ця хвороба уражає від 400 млн до 3,7 млрд осіб. Поширеність ХСО різко зростає з віком (особливо у віці >50 років). Обмежуючи працездатність і рутинну щоденну активність, а також підвищуючи витрати на охорону здоров’я, ХСО є істотним фінансовим тягарем і для окремого пацієнта, і для суспільства загалом.

Слізна плівка (СП) є необхідною для підтримки оптимального стану поверхні ока (ПО) та забезпечення нормального зору. Низка різнопланових внутрішніх та зовнішніх факторів може чинити несприятливий вплив на склад і стабільність СП, призводячи до хвороби сухого ока (ХСО) – ​одного з найпоширеніших патологічних станів, що зумовлюють потребу в офтальмологічному лікуванні.