Статті

Найпоширенішими причинами низького зросту є сімейний (генетичний) низький зріст та конституційний низький зріст, які є нормальними непатологічними варіантами росту. Водночас майже будь-яке серйозне захворювання може спричинити затримку росту, а тому потребує додаткового обстеження і відповідного лікування. У цьому стандарті розглянуто діагностичний підхід до дітей низького зросту, організацію лікування і подальшого спостереження дітей із низькорослістю або затримкою зростання.

Американська академія педіатрії (American Academy of Pediatrics, AAP) спільно з Північноамериканським товариством фахівців із дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (NASPGHAN) опублікувала клінічну настанову з діагностики та ведення сповільненого набирання маси тіла (faltering weight, FW). У документі замінено описовий термін «неспроможність до розвитку» (failure to thrive, FTT), в українській літературі відомий як «затримка фізичного розвитку», новим (нестабільна вага) і вперше запропоновано операційне визначення стану за допомогою антропометричних стандартних відхилень (СВ) замість перцентилів.

Раннє виявлення цукрового діабету першого типу на доклінічній стадії набуває особливої актуальності у зв’язку з появою хворобомодифікуючої терапії теплізумабом, здатної відтермінувати клінічну маніфестацію захворювання. Британське дослідження ELSA (Early Surveillance for Autoimmune Diabetes) стало першим проєктом, завдяки якому було оцінено практичну можливість впровадження загальнопопуляційного скринінгу цукрового діабету першого типу в дітей.

Кафедра хірургії та трансплантології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького спільно з КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова» організувала майстерклас «Захворювання печінки у дітей», де взяли участь не лише українські, а й іноземні фахівці з дитячої гепатології та трансплантації. Цей науковий захід, що відбувся 14-15 березня 2025 р., пройшов у гібридному форматі: до участі в його роботі можна було також долучитися через платформу OpenLikar.

Проблема пролонгованих неонатальних жовтяниць залишається однією з найактуальніших у практичній педіатрії і недарма отримала образну назву «жовті дракончики». У клінічній практиці подібний стан може бути як абсолютно фізіологічним, так і серйозним діагностичним викликом, що потребує детального обстеження малюка.

Основним етіологічним чинником дифузного нетоксичного зоба (ДНЗ) є недостатнє надходження йоду з продуктами харчування в організм людини. Щитоподібна залоза відіграє ключову роль у процесах росту та розвитку дитячого організму, особливо у формуванні структур та функціонуванні центральної нервової системи. Йододефіцитні стани в дитячому віці можуть призводити до незворотних наслідків, що обумовлює необхідність їхнього попередження та проведення системних профілактичних заходів.

Дефіцит йоду виявляється майже в 35-45% населення і є основною причиною гіпотиреозу в усьому світі. Оскільки йод є основною складовою гормонів щитоподібної залози (ЩЗ), його дефіцит серед поживних речовин може призвести до значної її дисфункції. У дітей клінічні ускладнення йододефіциту охоплюють виражений зоб, затримку розвитку і навіть кретинізм – ​синдром, що характеризується тяжкими необоротними інтелектуальними порушеннями. Метою цього огляду став аналіз досвіду ведення пацієнтів із йододефіцитним гіпотиреозом в амбулаторних дитячих ендокринологічних клініках для більшого розуміння цієї проблеми, що знову набуває актуальності.

Ожиріння – це фактор схильності до розвитку цукрового діабету 2-го типу, серцево-судинних захворювань, інсульту, ураження суглобів і деяких видів раку, а, крім того, воно негативно впливає на загальне самопочуття.

Масштабний вплив на організм підлітків хронічного психоемоційного стресу внаслідок бойових дій, вимушеного переміщення та втрати звичного способу життя призводить до значних порушень у функціонуванні репродуктивної системи.

Вроджена дисфункція кори надниркових залоз (ВДКНЗ) – це захворювання з автосомно-рецесивним типом успадкування, в основі якого лежить дефект чи дефіцит ферментів або транспортних білків, що беруть участь у біосинтезі кортизолу. Рання діагностика і початок лікування пацієнтів з ВДКНЗ сприяє покращенню показників виживаності та якості життя пацієнтів.

У листопаді 2023 р. в Чернівцях відбулося чергове засідання освітнього проєкту «Школа ендокринолога» з онлайн-трансляцією по всій Україні. У рамках заходу було розглянуто актуальні питання, які стосуються ендокринологічних захворювань та їхніх ускладнень, консервативного та хірургічного лікування таких станів, а також ведення хворих із супутньою патологією. Цього разу йшлося не лише про найпоширеніші ендокринологічні захворювання, з якими мало не щодня стикаються лікарі у своїй рутинній практиці, а й про більш рідкісні патології. Зокрема, про різні форми низькорослості в дітей і можливості терапії цих станів. На жаль, діагностика захворювання нерідко запізніла, а низькорослість тягне за собою цілу низку психологічних і соціальних проблем. Саме цій темі була присвячена доповідь доктора медичних наук, професора, завідувача відділення дитячої ендокринної патології ДУ «Інститут ендо­кринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» Наталі Андріївни Спринчук.