Статті

У 2026 р. Американське товариство з вивчення інфекційних захворювань (Infectious Disease Society of America – IDSA) і Товариство з вивчення дитячих інфекційних хвороб (Pediatric Infectious Diseases Society – PIDS) оприлюднили оновлену клінічну настанову з ведення позалікарняної пневмонії у дітей віком понад три місяці. Її перша частина присвячена ускладненій пневмонії з парапневмонічним випотом і містить п’ять рекомендацій: щодо вибору методу візуалізації, показань до дренування плеври, оптимального хірургічного підходу, діаметра дренажної трубки та режиму фібринолітичної терапії.

Українська академія педіатричних спеціальностей (УАПС) започаткувала новий освітній проєкт – «Респіраторну школу». Перша зустріч відбулася 13-17 липня 2026 р. у Кам’янці-Подільському, її учасниками стали педіатри, дитячі пульмонологи і алергологи, лікарі загальної практики. У межах заходу Олександр Васильович Мазулов, кандидат медичних наук, доцент кафедри педіатрії № 1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, дитячий алерголог, пульмонолог, презентував доповідь «Нові можливості корекції дошкільного візингу у дітей».

Кашель – одна з найчастіших причин звернення по медичну допомогу, причому це стосується насамперед дітей. У диференціальній діагностиці враховують клінічний фенотип кашлю, його тривалість і характер, тригери, супутні симптоми і результати відповідних обстежень (Mallet M. et al., 2023). Гострий кашель здебільшого спричиняє інфекція дихальних шляхів (Bergmann M. et al., 2021).

Аденоїдит у дітей та гострий риносинусит у дорослих належать до найпоширеніших запальних захворювань верхніх дихальних шляхів. Попри різну анатомічну локалізацію, обидва стани об’єднує спільний патогенетичний механізм: вірус‑індукований набряк і гіперсекреція слизової оболонки носа/носоглотки з порушенням мукоциліарного кліренсу, що створює умови для бактеріальної суперінфекції.

Інфекції раннього дитинства залишаються провідним чинником формування глобального тягаря захворюваності серед дітей віком до п’яти років. Визначальне місце в структурі цієї патології посідають гострі інфекції верхніх дихальних шляхів (ГІВДШ), зокрема гострий назофарингіт (9,24%). Попри переважно самообмежувальний перебіг, ці стани мають не лише гострі клінічні прояви, але й потенційно негативні на довгострокові наслідки. Доведено, що часті епізоди інфекцій у ранньому віці асоціюються з підвищеною імовірністю формування хронічної патології в підлітковому періоді. Зокрема, перенесений в дитинстві назофарингіт, ларингіт і бронхіоліт корелюють із підвищеним ризиком розвитку хронічного алергічного риніту, хронічного назофарингіту і хронічного бронхіту [1]. З огляду на це, оптимізація підходів до ведення педіатричних пацієнтів із ГІВДШ набуває особливої актуальності та потребує впровадження раціональних, патогенетично обґрунтованих терапевтичних стратегій.

Візинг – це клінічний синдром, що проявляється свистячим диханням унаслідок обструкції дихальних шляхів. Епізоди візингу у дітей дошкільного віку є однією з найпоширеніших причин звернення по медичну допомогу в усьому світі, а їхня частота суттєво зросла за останні два десятиліття (Saglani S. et al., 2025).

Патологія органа слуху є однією з найпоширеніших причин звернення батьків із дітьми раннього віку до педіатра. В межах авторського вебінару висвітлено ключові аспекти діагностики порушень слуху в новонароджених, етіологію та патогенез гострого середнього отиту, принципи раціональної гігієни вуха і показання до консультації отоларинголога. Особливу увагу було приділено руйнуванню поширених міфів щодо причин отиту і догляду за вухами в дітей.

Через носову порожнину у дихальні шляхи потрапляє достатньо повітря. Як ключовий складник цього фізіологічного процесу, вона виконує фільтрацію, зволоження та нагрівання вдихуваного повітря. Під час розвитку патологічного процесу функції слизової оболонки порушуються, що призводить до виникнення низки симптомів. Закладеність носа серйозно впливає на якість життя [1] і є однією з найпоширеніших причин звернень пацієнтів, особливо педіатричних, до лікаря-отоларинголога.

6-8 червня у Львові відбувся VII конгрес Української академії педіатричних спеціальностей PRIME Pediatrics 2025 – найбільший щорічний захід вітчизняної педіатрії, що об'єднує провідних фахівців для обговорення актуальних проблем дитячого здоров'я.

Бронхіальна астма залишається найпоширенішим хронічним респіраторним захворюванням дитячого віку, вражаючи від 1 до 29% дитячого населення у різних країнах світу. Ця гетерогенна патологія характеризується хронічним запаленням дихальних шляхів і визначається наявністю в анамнезі респіраторних симптомів – свистячого дихання, задишки, відчуття стиснення в грудях та кашлю, які варіюють у часі та за інтенсивністю, поєднуючись із варіабельною експіраторною обструкцією. Глобальна ініціатива з астми (GINA) у 2025 р.

За матеріалами XXVII Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання педіатрії»

Поширеність алергічного риніту (АР) у дітей неухильно зростає в усьому світі, зокрема це найбільш розповсюджене хронічне захворювання у дітей у Сполучених Штатах. Загалом приблизно 500 мільйонів людей страждають від симптомів АР. Це хронічне неінфекційне запальне захворювання слизової оболонки носа значно впливає на якість життя дитини, її сон, когнітивні функції та навчальну діяльність.