Статті

У 2026 р. Американське товариство з вивчення інфекційних захворювань (Infectious Disease Society of America – IDSA) і Товариство з вивчення дитячих інфекційних хвороб (Pediatric Infectious Diseases Society – PIDS) оприлюднили оновлену клінічну настанову з ведення позалікарняної пневмонії у дітей віком понад три місяці. Її перша частина присвячена ускладненій пневмонії з парапневмонічним випотом і містить п’ять рекомендацій: щодо вибору методу візуалізації, показань до дренування плеври, оптимального хірургічного підходу, діаметра дренажної трубки та режиму фібринолітичної терапії.

Позалікарняна пневмонія (ПП) залишається однією з провідних причин госпіталізації та смертності серед дорослих пацієнтів. Вибір антибактеріальної терапії (АБТ) у разі ПП залишається складним клінічним завданням. Сучасні українські та міжнародні рекомендації акцентують увагу на персоналізованому підході до емпіричної АБТ у разі ПП і визначають клінічні ситуації, в яких респіраторні фторхінолони, зокрема моксифлоксацин, можуть розглядатись як терапевтична опція.

Наприкінці 2019 року з’явилися перші повідомлення про нову коронавірусну інфекцію SARS-CoV‑2, яка вже в березні 2020 року була оголошена Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) пандемією. За даними ВООЗ, протягом перших років пандемії було зареєстровано сотні мільйонів випадків COVID‑19 та мільйони летальних наслідків у всьому світі (WHO, 2023). COVID‑19 став безпрецедентним викликом для систем охорони здоров’я через високий рівень госпіталізації, значну потребу в інтенсивній терапії та тривалі наслідки для пацієнтів.

За матеріалами науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю кафедри інфекційних хвороб НМУ ім. О.О. Богомольця «Актуальні інфекційні та паразитарні хвороби сучасності»

Інфекційно-запальні ускладнення в стоматологічній практиці та в госпіталізованих пацієнтів залишаються актуальною проблемою сучасної медицини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, >3,5 млрд людей у світі страждають через захворювання порожнини рота, серед яких найчастішими є карієс, пародонтит і втрата зубів [1]. У дослідженнях продемонстровано, що нелікований карієс зустрічається в ≈38% підлітків і до 73% дорослих [2]. У цьому контексті особливого значення набувають методи профілактики, зокрема санація ротової порожнини за допомогою антисептичних розчинів.

Про дихання, спірометрію з плетизмографією та визначення дифузійної здатності легень, що мають бути рутинною діагностичною процедурою у практиці лікаря-пульмонолога.

Порушена регуляція запальної відповіді є поширеним станом у тяжкохворих пацієнтів, які потребують госпіталізації. Кортикостероїди в цій ситуації вважаються корисними через їхні широкі протизапальні механізми. У 2008 році багатопрофільна цільова група міжнародних експертів зі членів Товариства реаніматології (Society of Critical Care Medicine, SCCM) та Європейського товариства інтенсивної терапії (European Society of Intensive Care Medicine, ESICM) запровадила термін «кортикостероїдна недостатність, пов’язана із критичними захворюваннями» (CIRCI). CIRCI – ​це стан системного запалення з пов’язаною дисрегуляцією осі «гіпоталамус – ​гіпофіз – ​надниркові залози», зміненим метаболізмом кортизолу та резистентністю тканин до глюкокортикоїдів. У 2017 році ця робоча група надала оновлені рекомендації щодо діагностики CIRCI та лікування 8 клінічних станів, пов’язаних із нею. Оскільки згодом були опубліковані нові дослідження, під час проведення яких вивчали використання кортикостероїдів у тяжкохворих, виникла потреба оновити рекомендації. До складу комісії, що складалася з 22 осіб, увійшли різні представники медицини, включно з дорослими та дитячими реаніматологами, пульмонологами, ендокринологами, медичними сестрами, фармацевтами та клініцистами-методистами. Після розробки 5 запитань щодо популяції, втручання, контролю та результатів (метод PICO) експерти виконали систематичні огляди, щоб визначити найкращі доступні докази щодо кожного запитання. У відповідь на 5 запитань PICO комісія випустила 4 рекомендації стосовно використання кортикостероїдів у пацієнтів із сепсисом, гострим респіраторним дистрес-синдромом (ГРДС) і негоспітальною пневмонією (НП).

За матеріалами VII Міжнародного конгресу Antibiotic resistance STOP!

Протягом останніх років у всьому світі спостерігається стрімке зростання резистентності збудників пневмонії до антибактеріальних препаратів різних груп. Найбільше практичне значення в менеджменті запалення легень має розподіл пневмоній на негоспітальну та госпітальну. Ця класифікація не пов’язана з тяжкістю перебігу захворювання, єдиним критерієм є місце, де розвинулася пневмонія; утім, зазначений підхід безпосередньо впливає на вибір лікувальної тактики, оскільки передбачає застосування антибактеріальних препаратів різних груп. У рамках майстер-класу «Академія хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії від А до Я» (онлайн, 27 вересня) доцент кафедри хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії Інституту післядипломної освіти Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук Катерина Юріївна Бєлка представила доповідь «Негоспітальні, госпітальні та вентилятор-асоційовані пневмонії: протоколи менеджменту».

Позалікарняна пневмонія (ПЛП), яка є однією з найпоширеніших інфекційних хвороб, робить значний внесок у загальносвітову захворюваність та смертність (Rider A., Frazee B., 2018; Alshammari M. et al., 2023). Патогени, що спричиняють ПЛП, розподіляються на типові та атипові. До типових патогенів належать грампозитивні (Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus, Haemophilus influenzae, стрептококи групи А, анаероби) та грамнегативні (Klebsiella pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Acinetobacter baumannii тощо) мікроорганізми, а до атипових – ​Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, віруси грипу A і B, коронавірус гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV‑2) й інші респіраторні віруси (Regunath H., Oba Y., 2022; Cilloniz C. et al., 2019; Kishimbo P. et al., 2020). Частим феноменом за респіраторних інфекцій вірусного генезу є коінфекція бактеріями, яку також називають суперінфекцією. Суперінфекція значно підвищує показники захворюваності та смертності (Morris D.E. et al., 2017; Wang H. et al., 2018).

7-8 грудня 2023 року за підтримки ГО «Асоціація анестезіологів України» та Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця відбулася науково-практична конференція «Академія хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії від А до Я». Упродовж двох насичених днів лікарі хірурги, анестезіологи, ортопеди-травматологи, проктологи, урологи, нейрохірурги та фахівці з ультразвукової діагностики мали змогу дізнатися про up-to-date рекомендації щодо застосування нових методик оперативного втручання при ураженнях підшлункової залози, особливостей респіраторної підтримки пацієнтів із гострим респіраторним дистрес-синдромом, а також ефективності та безпеки антибактеріальних препаратів за наявності мультирезистентних патогенів.

Негоспітальна пневмонія (НП) є одним із найпоширеніших респіраторних захворювань із потенційно серйозними наслідками, її щорічна поширеність у розвинених країнах коливається в межах 1,6-16 випадків на 1 тис населення [1, 2]. Попри те що для лікування НП розроблено декілька схем антибіотикотерапії (АБТ), НП все ще залишається однією з основних причин смерті від інфекційних захворювань і пов’язана зі значною захворюваністю, смертністю та витратами. Після встановлення діагнозу правильний і швидкий початок АБТ є життєво важливим для належного лікування пацієнтів [6]. У представленій роботі досліджували ефективність і побічні ефекти (ПЕ) двох стандартних схем лікування – респіраторних фторхінолонів проти макролідів і b-лактамів у пацієнтів, госпіталізованих із легкою або середньотяжкою НП.