Статті

Поширеність доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) збільшується щорічно, вражаючи кожного другого чоловіка віком старше 40 років. Симптоми нижніх сечових шляхів (СНСШ) негативно впливають на психоемоційний стан та повсякденне життя пацієнтів, змушуючи їх відмовлятися від звичної діяльності. Прихильність до фармакологічної терапії у менеджменті СНСШ/ДГПЗ останніми десятиліттями значно збільшилася, що свідчить про її ефективність і безпеку. Міжнародні експерти та клініцисти віддають перевагу α1-адреноблокаторам, серед яких чинне місце займає альфузозин,  що підтверджується настановами європейських та американських профільних товариств.

Традиційно α-адреноблокатори є першою лінією медикаментозного лікування симптомів нижніх сечових шляхів (СНСШ) на фоні доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ): вони швидко покращують сечовипускання за рахунок зниження тонусу гладкої мускулатури простати. При порівнянній ефективності представники цієї групи препаратів мають різні профілі безпеки та переносимості. Разом із тим мало що відомо про потенційний синергізм α-адреноблокаторів різних класів. У статті представлено результати проспективного порівняльного обсерваційного дослідження, у якому порівнювали ефективність моно- (силодозин) та подвійної (силодозин + альфузозин) терапії α-адреноблокаторами в пацієнтів із рефрактерними помірними та тяжкими СНСШ на фоні ДГПЗ. Автори показали, що середнє покращення балів за Міжнародною шкалою оцінки простатичних симптомів (IPSS) і максимальної об’ємної швидкості потоку сечі (Qmax) було істотно більш вираженим у групі подвійного лікування, без суттєвої різниці в частоті побічних ефектів між двома групами.

За матеріалами конференції

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) є поширеною проблемою, яка уражає переважно чоловіків старшого віку, хоча специфічні морфологічні зміни в тканинах простати можуть розпочинатися вже в молодому віці. За оцінками, кожен другий чоловік віком >60 років має симптоми ДГПЗ, а до 85 років майже 90% чоловіків матимуть ознаки цього захворювання [1]. Ключовими факторами патогенезу ДГПЗ вважаються підвищення активності ферментів 5α-редуктази епітелію й ароматази строми, а також гіперактивність α-адренорецепторів і М-холінорецепторів нижніх сечовивідних шляхів і простати, що призводить до появи та прогресування обструктивних та/або іритативних симптомів нижніх сечових шляхів (СНСШ): утруднене або болісне сечовипускання, слабкий струмінь сечі, імперативні позиви, збільшення частоти сечовипускань удень, ніктурія. За відсутності адекватного контролю симптомів ДГПЗ здатна спричиняти серйозніші ускладнення, як-от гостра затримка сечі, інфекції сечових шляхів, камені в сечовому міхурі та порушення функції нирок. СНСШ суттєво впливають на звичний спосіб життя пацієнтів, ускладнюючи їхню повсякденну діяльність та погіршуючи емоційний стан.

За матеріалами конференції

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) є найпоширенішим урологічним захворюванням у чоловіків старшого віку. Останніми десятиліттями відзначається тенденція до зменшення кількості оперативних втручань серед пацієнтів із ДГПЗ та зростання інтересу до медикаментозного лікування. Це стало можливим завдяки доказам ефективності та безпеки лікарських засобів, які суттєво впливають на патогенез захворювання. Фітотерапія включена до актуальних настанов Європейської асоціації урології (EAU, 2025) як ефективний і безпечний підхід до полегшення симптомів нижніх сечових шляхів (СНСШ), які турбують більшість пацієнтів із ДГПЗ.

У статті представлено принцип позиціонування пацієнтів та особливості анестезіологічного забезпечення при виконанні лапароскопічної (робот-асистованої) простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії та раку простати. Описано фізіологічні й патологічні стани, які супроводжують виконання даного втручання, а також пов’язані з ним ускладнення. Наведено методики належної фіксації пацієнтів при виконанні лапароскопічної (робот-асистованої) простатектомії та заходи профілактики ускладнень, пов’язаних із позиціонуванням. Розглянуто етапи передопераційної анестезіологічної підготовки, інтра- та післяопераційного ведення таких хворих.

Силодозин, високоселективний α1-адреноблокатор, є ефективним препаратом для лікування симптомів нижніх сечових шляхів (СНСШ), пов’язаних із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Результати комплексного огляду останніх клінічних досліджень з оцінки профілів ефективності та безпеки силодозину при лікуванні ДГПЗ підтвердили, що він швидко купірує надокучливі СНСШ середнього й тяжкого ступеня на фоні ДГПЗ. Завдяки селективному впливу на α1A-адренорецептори силодозин має кращий профіль безпеки щодо серцево-судинної системи порівняно з іншими α1-адреноблокаторами, що робить його препаратом першого вибору у хворих на ДГПЗ літнього віку із супутніми захворюваннями.

У статті висвітлено історичні аспекти становлення лапароскопічної хірургії в урології та лапароскопічної (робот-­асистованої) простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ). Представлено еволюцію технічного оснащення лапароскопічних операцій, лапароендоскопів та робот-­асистованих хірургічних платформ. Описані етапи основних лапароскопічних урологічних операцій, а також лапароскопічних (робот-­асистованих) простатектомій з приводу ДГПЗ.

За матеріалами майстер-класу «Чоловічі проблеми військових та цивільних: коли чоловікам потрібна допомога?»

Симптоми нижніх сечовивідних шляхів (СНСШ) є частими надокучливими проявами інфравезикальної обструкції, зумовленої доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) у дорослих чоловіків. Пропонуємо до вашої уваги результати систематичного огляду літератури щодо фармакокінетичних і фармакодинамічних характеристик альфузозину, а також його клінічної ефективності як монотерапії, так і в комбінації з іншими препаратами при лікуванні СНСШ/ДГПЗ. Згідно з результатами досліджень, альфузозин демонструє доволі високу ефективність у купіруванні СНСШ, добру переносимість, незначну вазодилатаційну дію та низький рівень порушень еякуляції порівняно з традиційними α-адреноблокаторами завдяки кращій уроселективності та досягненню високих концентрацій у сечі.