Новий стандарт лікування метастатичного раку підшлункової залози: місце NALIRIFOX у рекомендаціях ESMO 2025
Клінічне дослідження
14 січня, 2026
Метастатичний рак підшлункової залози (мРПЗ) залишається одним із найскладніших онкологічних захворювань із вкрай несприятливим прогнозом. У квітні 2025 р. Європейське товариство медичної онкології (ESMO) оновило клінічні рекомендації, включивши режим NALIRIFOX до першої лінії терапії з найвищим рівнем доказовості [I, A]. Це рішення базується на результатах рандомізованого дослідження III фази NAPOLI‑3, яке продемонструвало статистично значуще покращення загальної виживаності (ЗВ), де відношення ризиків (ВР) ЗВ (0,83; p = 0,036) та виживаності без прогресування (0,69; p < 0,0001) було порівняне з комбінацією гемцитабіну та наб-паклітакселу. Аналіз якості життя підтвердив, що переваги в ефективності досягаються без погіршення функціонального статусу пацієнтів, а час до погіршення ECOG PS до ≥ 2 був статистично значуще довшим у групі NALIRIFOX (ВР 0,72; p = 0,009). Збереження функціонального статусу надає можливості для послідовної терапії з гемцитабінами у другій лінії. Стандарт МОЗ України від 15.10.2025 включає NALIRIFOX, що узгоджує українську клінічну практику з міжнародними рекомендаціями.
Рак легені: актуальні проблеми та стратегії підвищення ефективності лікування
Огляд подій
14 січня, 2026
Лікування раку легені залишається одним із найскладніших у сучасній онкології. Це пов’язано із пізньою діагностикою захворювання, агресивністю пухлинного процесу і недастатньою ефективністю наявних методів лікування. Додаткові труднощі створює гетерогенність пухлин: різні молекулярні підтипи потребують індивідуального підходу, складної діагностики і точного підбору таргетних або імунотерапевтичних препаратів. Постійне оновлення знань у галузі молекулярної діагностики, сучасних протоколів лікування і принципів міждисциплінарної взаємодії дає змогу фахівцям надавати пацієнтам найбільш ефективну медичну допомогу.
Лімфома Ходжкіна
Клінічні рекомендації
14 січня, 2026
Лімфома Ходжкіна (ЛХ) – злоякісне новоутворення, що вражає лімфатичну систему. Це лімфопроліферативне захворювання сьогодні у 80-95% випадків має сприятливий прогноз. Однак, незважаючи на сучасний розвиток медицини, ЛХ залишається складною проблемою, тож неправильний вибір тактики лікування може призвести до розвитку рефрактерності чи рецидиву захворювання. Водночас рання діагностика і початок лікування пацієнтів із ЛХ сприяють попередженню інвалідизації, а також покращенню їхньої якості життя. Цей стандарт медичної допомоги (СМД) призначений не лише для вузькопрофільних фахівців, а і лікарів загальної практики та інших спеціальностей для їхньої обізнаності щодо основних факторів ризику і початкових клінічних проявів ЛХ з метою раннього (своєчасного) виявлення цього виду злоякісних пухлин та скоординованої допомоги пацієнту.
Антибіотикорезистентність як глобальна проблема: звіт ВООЗ за 2025 рік
Клінічні рекомендації
12 січня, 2026
Стійкість до антимікробних препаратів – одна з найбільших загроз глобальному здоров’ю, що послаблює ефективність життєво необхідних методів лікування і підвищує ризик нелікованих інфекцій для мільйонів людей. Країни, які прагнуть зміцнити систему охорони здоров’я і прискорити досягнення цілей універсального охоплення медичною допомогою, потребують надійних, репрезентативних та своєчасних даних про резистентність до антимікробних препаратів.
Результати української частини міжнародного дослідження CHORALIS: нові дані щодо ефективності консервативного лікування хворих на геморой
Клінічні рекомендації
12 січня, 2026
Метою міжнародного дослідження CHORALIS (aCute HemORrhoidal disease evALuation International Study) було отримання клінічних даних щодо ефективності консервативних методів лікування ускладненої гемороїдальної хвороби з урахуванням особливостей клінічного перебігу захворювання та якості життя пацієнтів [1]. Загальна когорта учасників проспективного обсерваційного дослідження налічувала 3505 осіб із дев'яти країн світу, з яких 679 – українські пацієнти.
Медикаментозна корекція синдрому подразненого кишечника
Думка фахівця
12 січня, 2026
24-26 вересня 2025 р. у Львові, в готелі «Дністер», відбувся XVI Український гастроентерологічний тиждень під назвою «Новітні досягнення сучасної гастроентерології та гепатології» – один із найбільших професійних форумів вітчизняної медичної спільноти. Захід, організований Українською гастроентерологічною асоціацією та Національним університетом охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, зібрав авторитетних українських та міжнародних фахівців.
Європейські рекомендації з діагностики та лікування екзокринної недостатності підшлункової залози
Клінічні рекомендації
12 січня, 2026
Екзокринна недостатність підшлункової залози (ЕНПЗ) – важлива клінічна проблема, що потребує систематичного мультидисциплінарного підходу до діагностики і лікування. У 2024 р. опубліковано оновлені європейські клінічні рекомендації, розроблені об'єднаною групою експертів за підтримки провідних медичних товариств: Європейської асоціації гастроентерологів (United European Gastroenterology, UEG), Європейського панкреатичного клубу (European Pancreatic Club, EPC), Європейської хірургії травного тракту (European Digestive Surgery, EDS), Європейського товариства з питань клінічного харчування та метаболізму (European Society for Clinical Nutrition and Metabolism, ESPEN), Європейського товариства дитячих гастроентерологів, гепатологів і нутриціологів (European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition, ESPGHAN), Європейського товариства з питань онкології органів травного тракту (European Society of Digestive Oncology, ESDO) та Європейського товариства з питань гастроентерології первинної медичної допомоги (European Society of Primary Care Gastroenterology, ESPCG).
Роль сукральфату на всіх стадіях геморою та в післяопераційному періоді
Геморой належить до найпоширеніших проктологічних проблем [1], що значно погіршують якість життя пацієнтів, і потребує результативного терапевтичного та хірургічного підходів у лікуванні. Пошук безпечних та ефективних місцевих препаратів для консервативного лікування геморою на ранніх стадіях та оптимізації післяопераційного відновлення залишається актуальним завданням сучасної проктології. Сукральфат завдяки своїм унікальним цитопротекторним і ранозагоювальним властивостям становить перспективний напрямок у комплексній терапії гемороїдального захворювання.
Превентивна медицина при запальних захворюваннях кишечника
Клінічні рекомендації
12 січня, 2026
У 2025 р. Американська колегія гастроентерологів (American College of Gastroenterology, ACG) оновила гайдлайн щодо профілактичного догляду за дорослими пацієнтами із запальними захворюваннями кишечника (ЗЗК). Основна увага приділяється необхідності координації між гастроентерологами та командою первинної медичної допомоги для оптимізації загального здоров’я пацієнтів, які часто отримують імуномодулюючу терапію. Гайдлайн надає рекомендації щодо вакцинації пацієнтів, а також включає оновлені настанови для регулярного скринінгу остеопорозу, раку шийки матки і раку шкіри (меланома та немеланомний рак). Крім того, у ньому йдеться про важливість скринінгу і лікування депресії та тривожності, а також важливість консультацій щодо відмови від куріння.
Особливості профілактики дисліпідемій у хворих на стеатотичну хворобу печінки
Думка фахівця
12 січня, 2026
24-26 вересня 2025 р. у Львові відбувся конгрес «XVI Український гастроентерологічний тиждень: новітні досягнення сучасної гастроентерології та гепатології». Захід зібрав провідних фахівців галузі з усієї України та з-за кордону.
Рак підшлункової залози
Клінічні рекомендації
12 січня, 2026
Підшлункова залоза (ПЗ) є однією з п’яти основних локалізацій раку, у разі яких протягом останніх 20 років зберігається чітка тенденція до підвищення рівня смертності. Рак підшлункової залози (РПЗ) – це захворювання, результати лікування якого залишаються незадовільними, а за рівнем виживаності пацієнтів РПЗ посідає останнє місце серед усіх онкологічних захворювань.
Сигнали ситості повертаються: як метформін відновлює чутливість кишечника до жирів
Стрімке зростання поширеності ожиріння та пов’язаних з ним метаболічних розладів змушує наукову спільноту шукати нові шляхи впливу на регуляцію апетиту й енергетичного балансу в організмі [1, 2]. У цьому контексті ключову роль відіграє вісь «кишечник – мозок» – складна система взаємодії, яка дає центральній нервовій системі змогу в режимі реального часу зчитувати нутрієнтні сигнали з просвіту кишки завдяки поєднанню нейрональних і ендокринних механізмів [3, 4].
