Гінекологічна деонтологія
Думка фахівця
23 серпня, 2024
Спілкування із хворим – це ціла наука і справжнє мистецтво. Ослаблений фізичний і моральний стан людини в період хвороби, глибина хвилювань, психічна напруга, віра в одужання створюють особливу атмосферу стосунків між лікарем та хворим. Пацієнт приходить до лікаря з «емоцією очікування» відповідей на багато питань, що його турбують. Подібне емоційне забарвлення призводить до підвищеної сприйнятливості всього комплексу поведінки лікаря під час обстеження й особливо його висловлювань. Завдання лікаря полягає у прагненні зняти або значно зменшити негативні емоції хворого, виявити такт при з’ясуванні подробиць хвороби, встановленні діагнозу, проведенні діагностичних і лікувальних заходів. Особливо велике значення ці аспекти мають в акушерстві та гінекології – з урахуванням певних, так би мовити, інтимно-специфічних особливостей нашої спеціальності. Мiserabile dictu («гідно жалю», лат.), що повсякденна практична діяльність деяких колег, зокрема лікарів жіночих консультацій, демонструє досить багато похибок у дотриманні правил медичної етики.
Інфекції сечовивідних шляхів: сучасні підходи до профілактики та лікування
Думка фахівця
23 серпня, 2024
Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) являють собою надзвичайно актуальну проблему для практичної медицини, оскільки дана нозологія характеризується значною поширеністю. З нею стикаються у своїй клінічній практиці лікарі різних спеціальностей, зокрема урологи, гінекологи, терапевти, сімейні лікарі та анестезіологи. ІСШ можуть виступати як самостійне захворювання або бути коморбідними станами, ускладнюючи перебіг основної патології (наприклад, при цукровому діабеті, вагініті, аднекситі, аденомі передміхурової залози тощо). Для лікування та профілактики рецидивуючих ІСШ (рІСШ) рекомендовано проведення антимікробної терапії, однак протягом останніх десятиліть спостерігається швидке зростання резистентності збудників ІСШ до антибактеріальних препаратів. Це вимагає перегляду існуючих протоколів лікування та імплементації дієвих протимікробних стратегій для профілактики ІСШ. Клінічно доведена ефективність, високий профіль безпеки, а також відсутність ризику формування мікробної резистентності при застосуванні пробіотичних штамів Lactobacillus, D-манози та екстракту журавлини стали підґрунтям для внесення їх до переліку дієвих антимікробних засобів, рекомендованих Європейською асоціацією урології (EAU) для профілактики ІСШ.
Вторинна олігоменорея у спектрі ановуляторних розладів: діагностичні та терапевтичні виклики
Думка фахівця
23 серпня, 2024
Ановуляторні розлади, зокрема вторинна олігоменорея, є поширеною гінекологічною проблемою, що потребує комплексного підходу до діагностики та лікування. У рамках конференції «Українська фахова школа гінекологічної та репродуктивної ендокринології» (USGRE) провідні експерти в галузі гінекологічної ендокринології – завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2 Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, доктор медичних наук, професор Ольга Василівна Булавенко та завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, секретар ВГО «Асоціація гінекологів-ендокринологів України», доктор медичних наук, професор Наталія Юріївна Педаченко – розглянули сучасні підходи до менеджменту ановуляторних розладів, зокрема вторинної олігоменореї, з урахуванням міжнародних рекомендацій і власного клінічного досвіду.
Хронічний ендометрит: проблеми верифікації діагнозу
Думка фахівця
23 серпня, 2024
Хронічний запальний процес в ендометрії є вагомим фактором ризику виникнення безплідності та репродуктивних втрат. Встановлено високу частоту виявлення даної патології у пацієнток із ранніми репродуктивними втратами в анамнезі. Однак невизначеність етіології процесу в більшості клінічних випадків зумовлює складність діагностування, незважаючи на наявний широкий арсенал методів. Сучасні підходи до діагностики й лікування хронічного ендометриту в рамках Української фахової школи гінекології та репродуктивної ендокринології (USGRE), яка відбулася 22-23 березня в онлайн-режимі, висвітлила завідувач відділу репродуктивного здоров’я ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАНУ», доктор медичних наук, професор Наталія Василівна Косей у доповіді «Хронічний ендометрит: проблеми верифікації діагнозу»
Естетична гінекологія: баланс краси та здоров’я жінки
Урогенітальне старіння є однією з найбільш поширених проблем у жінок у пери- та постменопаузальному періоді, яка суттєво знижує якість їхнього життя. Сучасна гінекологічна практика має широкий спектр терапевтичних опцій для корекції урогенітальних розладів. У рамках фахової тематичної школи «Мистецтво залишатися молодою. Генітоуринарні акценти» завідувач відділу репродуктивного здоров’я ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», доктор медичних наук, професор Наталія Василівна Косей представила доповідь «Естетика заради естетики чи якість життя жінки? Особливі сенси естетичної гінекології», у якій висвітлила сучасні стратегії менеджменту урогенітального старіння.
Сучасні підходи до лікування рецидивуючих вагінальних інфекцій у вагітних: фокус на збереження мікробіому
Думка фахівця
23 серпня, 2024
У рамках науково-практичної конференції «Клінічні керівництва для акушера-гінеколога» професор кафедри
акушерства та гінекології № 1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, доктор медичних наук Дмитро Геннадійович Коньков представив доповідь «Рецидив вагінальної інфекції: причини, діагностика та терапія»,
у якій висвітлив сучасні підходи до менеджменту цієї патології у вагітних
Трансформація третього рівня надання перинатальної допомоги: ключові тези та рішення
За матеріалами дискусійного клубу. У рамках майстер-класу «Шляхи зниження перинатальних втрат на ранніх та пізніх термінах вагітності. Ендокринологія в акушерстві і гінекології» відбувся дискусійний клуб, присвячений трансформації третинної перинатальної допомоги в Україні. Провідні експерти галузі обговорили актуальні проблеми, виклики та перспективи розвитку спеціалізованої допомоги новонародженим із вродженою патологією, поділилися досвідом організації роботи перинатальних центрів та окреслили подальші кроки з оптимізації перинатальної служби.
Залізодефіцитна анемія після пологів: гемове залізо як оптимальний вибір
Думка фахівця
23 серпня, 2024
Дефіцит заліза є найпоширенішою й загальновизнаною причиною анемії, і на сьогодні більшість досліджень за участю пацієнтів із цією патологією були зосереджені на профілактиці та лікуванні залізодефіциту. Проте анемія має складну етіологію, включаючи інші харчові дефіцити, інфекційні та спадкові захворювання, запальні процеси, гінекологічні й акушерські порушення, які потребують мультидисциплінарного підходу до менеджменту, що базується на сучасних протоколах ведення анемії залежно від причини залізодефіциту
Словник хоробрості
Фотовиставка «Словник хоробрості» – розповідь про 24 медикинь з усієї України. Їхні історії відображають силу та незламність духу українських медичних працівниць, які попри складні умови продовжують працювати і допомагати пацієнтам на прифронтових територіях.
Чи застосовує молодь системи нагрівання тютюну?
Під час проведення досліджень у деяких країнах виявлено, що системи для нагрівання тютюну (далі – СНТ) використовує незначна частка підлітків віком <18 років.
Клінічні практичні рекомендації щодо діагностики та лікування гострого зовнішнього отиту
Зовнішній отит (ЗО) – запалення зовнішнього слухового ходу (ЗСХ) (Beers, Abramo, 2004). Гострий ЗО (ГЗО) – запалення ЗСХ, яке може залучати вушну раковину чи барабанну перетинку. Діагноз ГЗО передбачає гострий початок (у межах 48 год) симптомів запалення шкіри слухового ходу протягом останніх 3 тиж (Rosenfeld et al., 2014).
Корекція рівня вітаміну D у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю
Хронічна серцева недостатність (ХСН), незважаючи на очевидні досягнення останніх десятиліть у галузі вивчення її патоґенезу та терапевтичних методів корекції, залишається найпоширенішим і прогностично несприятливим ускладненням усіх серцево-судинних захворювань (ССЗ). Уже через рік після розвитку ХСН у живих залишається 50-70% пацієнтів; лише менша їхня частка переживає 5-річний період [1]. За даними Фрамінгемського дослідження, 5-річна летальність серед чоловіків після появи ХСН досягала 62%, серед жінок – 42% [2].
