31 січня, 2026
Як штучний інтелект і цифрові технології формують майбутнє кардіології
За матеріалами саміту Європейського товариства кардіологів (ESC) Digital & AI Summit (21‑22 листопада 2025 року)
Cерцево-судинні патології залишаються однією із провідних причин захворюваності та смертності в усьому світі. Водночас системи охорони здоров’я стикаються зі значним навантаженням, зумовленим старінням населення, поширеністю хронічних захворювань, дефіцитом фахівців, перевантаженістю відділень, а також потребою у ранній діагностиці та превентивних стратегіях. За таких умов цифрові технології, зокрема штучний інтелект (ШІ), відкривають нові можливості у сфері кардіології: вони здатні прискорити та стандартизувати діагностику, підвищити точність інтерпретації даних, забезпечити дистанційний моніторинг, оптимізувати роботу лікарів і сприяти поліпшенню здоров’я населення. Втім упровадження ШІ у клінічну практику супроводжується низкою викликів: від недостатньої стандартизації даних та потреби у валідації алгоритмів до питань етики, відповідальності, доступності технологій, регуляторних аспектів і захисту персональних даних пацієнтів. Саме тому для кардіологів, інженерів, дослідників і розробників особливо важливим є спільне обговорення шляхів безпечної, етичної та ефективної інтеграції ШІ в систему серцево-судинної допомоги. З цією метою Європейське товариство кардіологів (ESC) організувало у Берліні саміт «Цифрові технології та штучний інтелект» (ESC Digital & AI Summit) – перший масштабний науковий форум, присвячений цифровій трансформації та застосуванню ШІ в кардіології, який об’єднав фахівців різних галузей.
Метою заходу було зібрати лідерів охорони здоров’я, технологів, дослідників, представників індустрії та пацієнтів для спільного обговорення того, як ШІ та цифрові рішення можуть переосмислити надання кардіологічної допомоги. Формат саміту включав круглі столи, «живі» демонстрації, сесії презентацій і виставкові стенди, у межах яких технологічні компанії, стартапи, академічні групи та клініцисти представляли свої розробки, а також обговорювали актуальні виклики й можливості.
Основні теми й напрями
Саміт охопив широкий спектр питань – від передових технологічних розробок до етики, регулювання, впровадження та соціального впливу. Нижче наведено ключові напрями та приклади доповідей і рішень, якими ділилися учасники.
ШІ-інструменти для діагностики, скринінгу та дистанційного моніторингу
Однією із найпомітніших інновацій, представлених на саміті, став проєкт Theodor Health – застосунок, який перетворює будь-який смартфон на цифровий стетоскоп. Таке рішення дозволяє записати серцеві тони за 15 с, і модель ШІ протягом цього часу видає оцінку в форматі «світлофора» разом з імовірністю патології, а також частоту серцевих і дихальних рухів. За даними, представленими розробниками під час конгресу та у демонстраційній презентації, чутливість і специфічність при виявленні шумів, клапанних вад або аритмій перевищує 90%.
Також було презентовано розробку Vox – систему ШІ для дистанційного моніторингу хронічної серцевої недостатності. Пацієнти записують короткий голосовий зразок на смартфон, після чого алгоритм аналізує акустичні характеристики, пов’язані з ознаками застою, перевантаження рідиною та погіршенням стану, що дозволяє завчасно ідентифікувати ризик можливої декомпенсації.
Вельми цікавою виявилася система Epicardio – віртуальний 3D-симулятор серця, адаптований для навчання фахівців техніці проведення фізіологічної стимуляції провідної системи серця (conduction system pacing). Це яскравий приклад того, як ШІ та віртуальна реальність можуть застосовуватися для підготовки до втручань і навчання, знижуючи ризики для пацієнтів.
Цифрові рішення, контроль даних, дистанційний моніторинг, телемедицина
Саміт включав обговорення й демонстрацію рішень, спрямованих на інтеграцію ШІ у клінічні робочі процеси: від управління даними, їх зберігання й обробки до розподілених систем моніторингу, дистанційного спостереження, використання носимих медичних пристроїв, технологій 5G та телероботики. Такий підхід передбачає, що кардіологічна допомога може стати доступнішою, особливо в регіонах із дефіцитом спеціалістів: пацієнти зможуть отримувати моніторинг і консультації дистанційно, а лікарі – спиратися на стандартизовані й автоматизовані алгоритми підтримки рішень.
Навчання, симуляції, «цифрове серце», віртуальна та доповнена реальність
У межах сесії «Доповнена реальність та цифрові двійники» (Augmented reality and digital twinning) були представлені проєкти із використанням доповненої (AR) або віртуальної (VR) реальності й цифрових двійників серця для планування втручань. Зокрема, дослідниця з інституту цифрової медицини Fraunhofer MEVIS Lisa Bautz (Берлін, Німеччина) у доповіді «Поліпшення планування терапії мітрального клапана за допомогою доповненої реальності» (Enhancing mitral valve therapy planning with augmented reality) продемонструвала можливості доповненої реальності для планування малоінвазивних втручань на мітральному клапані. Також на сесії, де розглядалися найсвіжіші наукові розробки (Technology and innovation award: early products and research developments), дослідниця з Fraunhofer MEVIS Johanna Brosig (Берлін, Німеччина) розповіла про створення й кількісний аналіз цифрового двійника лівих відділів серця (Digital left heart twin generation and quantification). Ці підходи є надзвичайно важливими, оскільки дозволяють лікареві заздалегідь «побачити» анатомію серця конкретного пацієнта, змоделювати втручання, передбачити можливі ускладнення і, потенційно, зменшити кількість операційних помилок.
Етика, довіра, регуляція, стандартизація та шлях інтеграції у клінічну практику
Однією із ключових складових саміту стали круглі столи, присвячені критично важливим питанням, як-от надійність ШІ, зручність використання, безпека, вартість, нормативно-правове регулювання, довіра користувачів (лікарів і пацієнтів), а також практичні шляхи інтеграції ШІ-рішень у повсякденну клінічну практику.
Як зазначив Nico Bruining, один зі співголів саміту, керівник відділу цифрової/експериментальної кардіології Медичного центру Університету Еразма (Роттердам, Нідерланди), сьогодні близько 90% представлених рішень перебувають на стадії концептів, прототипів або ранньої валідації, та головним завданням є перетворення цих розробок на безпечні й відповідальні клінічні інструменти. Не менш важливою є стандартизація: за словами організаторів, необхідно створити єдину «фенотипічну бібліотеку» серцево-судинних станів, стандартизувати дані, коди та клінічні результати, щоб алгоритми ШІ могли коректно працювати в різних популяціях і системах охорони здоров’я.
Індустріальне партнерство й технологічні інновації
Саміт був не лише простором академічних доповідей, але й майданчиком для демонстрації продуктів і сервісів, сесій презентацій стартапів та рішень від компаній – зокрема у сфері AR/VR, віртуальних сердець, ШІ-стетоскопів, систем моніторингу, data-платформ і рішень для віддаленої медицини. Зазначені ініціативи сприяють таким крокам, як:
- Швидше перенесення результатів досліджень у клінічну практику.
- Залучення інвестицій для розвитку інновацій та реалізації нових проектів у сфері медичних технологій.
- Кооперація між кардіологами, ІТ-спеціалістами та органами регулювання.
Ідеї та розробки: що привернуло найбільшу увагу?
Деякі розробки та ідеї опинилися у центрі уваги. Завдяки простоті, доступності та потенціалу значного розширення скринінгу серцево-судинних захворювань поза межами лікарень, активно обговорювались ШІ-стетоскоп на смартфон.
Дистанційний моніторинг хронічної серцевої недостатності через аналіз голосу – інновація, здатна змінити модель амбулаторного догляду, забезпечивши раннє виявлення декомпенсації та зменшення кількості госпіталізацій.
Віртуальні 3D-серця, цифрові двійники та AR/VR-планування втручань – підходи, які підсилюють довіру до точності та індивідуалізації кардіохірургії, знижують ризики, полегшують навчання й спрощують планування складних втручань.
Особливу увагу було приділено обговоренню етики, регуляції та стандартизації, оскільки без цих елементів широке впровадження ШІ може бути небезпечним, неефективним або непридатним для різних країн і систем охорони здоров’я.
Перспективи й виклики – що попереду?
У найближчі роки ШІ в кардіології може суттєво розширити доступність діагностики та скринінгу (особливо у віддалених і сільських регіонах) завдяки простим інструментам на кшталт ШІ-стетоскопів і аналізу голосу. Поєднання ШІ, масштабних даних і data science відкриває шлях до справжньої персоналізованої та предиктивної медицини, що включає:
- точне прогнозування ризиків;
- динамічний моніторинг стану здоров’я;
- індивідуальні стратегії лікування.
Віртуальні симулятори та AR/VR-платформи вже сьогодні революціонізують навчання лікарів і планування складних операцій, а інтеграція ШІ-рішень із телемедициною створює передумови для моделі «кардіологія 24/7». У разі тісної співпраці стартапів, індустрії, клініцистів і регуляторів шлях від лабораторного прототипу до повсякденного клінічного інструменту може скоротитися в рази.
Водночас впровадження стикається із серйозними перешкодами. Регуляторні та правові питання (як-от сертифікація ШІ як медичного виробу, відповідальність, захист даних) залишаються найскладнішими. Частина рішень досі перебувають на стадії прототипів або ранньої валідації, тому потрібні масштабні клінічні дослідження, які підтвердять довгострокову ефективність і безпеку: як образно було зазначено під час дискусій – «клінічна імплементація наразі є останнім рубежем». Не всі країни та заклади мають фінансові й інфраструктурні ресурси для впровадження високотехнологічних рішень, а відсутність стандартизованих даних і сумісності з електронними медичними картками гальмує інтеграцію. Нарешті, залишаються відкритими етичні питання: ризик цифрового розриву, нерівного доступу та часткової деперсоналізації медицини за надмірної залежності від алгоритмів.
Перший саміт ESC «Цифрові технології та штучний інтелект» став знаковою подією для кардіології, продемонструвавши, що ШІ і цифрові технології здатні реально трансформувати підходи у кардіології – від діагностики й моніторингу до освіти, планування втручань і організації системи охорони здоров’я. Шлях до широкого застосування цих технологій залишається тривалим: потрібні досконала валідація, стандартизація, чіткі регуляторні рішення, навчання персоналу та відповідна інфраструктура. Наступними кроками мають стати накопичення найкращих доказових даних, запуск багатоцентрових клінічних досліджень нових рішень, а також розробка дорожніх карт упровадження ШІ для різних країн і систем охорони здоров’я.
Підготував Віталій Салвус
Тематичний номер «Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія» № 6 (103) 2025 р.
