Статті

За матеріалами науково-практичної конференції «Артеріальна гіпертензія – коморбідність і супутні захворювання» (10‑12 червня 2026 року)

Недостатня прихильність до терапії залишається одним із головних викликів сучасної кардіології. Попри доведену ефективність статинів та антигіпертензивних препаратів, значна частка пацієнтів припиняє лікування вже протягом першого року після його початку, що асоційовано із підвищенням ризику серцево-судинних (СС) подій і смертності. Які чинники впливають на прихильність до терапії? Чи може спрощення схеми лікування поліпшити клінічні результати? У статті розглянуто сучасні дані щодо проблеми відміни статинів, переваг стратегії «однієї таблетки» та доказову базу застосування фіксованих комбінацій у пацієнтів із гіпертонією та дисліпідемією. Окрему увагу приділено можливостям використання фіксованої комбінації розувастатину та раміприлу як одного з інструментів підтримання довготривалої прихильності до лікування.

Підвищена частота серцево-судинних (СС) ускладнень пов’язана із більшою концентрацією холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Тому зменшення вмісту ХС ЛПНЩ – ​основа профілактики атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ). Ефективним фармакотерапевтичним підходом є застосування комбінації високоінтенсивних статинів та езетимібу.

Під час науково-практичної конференції «Артеріальна гіпертензія – ​коморбідність і супутні захворювання», що відбулася 10‑12 червня 2026 р., увагу учасників привернув новий формат – ​діалог експертів, присвячений веденню кардіометаболічного пацієнта в межах програми «Скринінг здоров’я 40+». Упродовж дискусії було розглянуто сучасні підходи до раннього виявлення факторів кардіоренометаболічного (КРМ) ризику, роль симпатичної гіперактивації та атерогенної дисліпідемії у розвитку системного метаболічного розладу, а також можливості їх патогенетичної корекції відповідно до сучасної доказової бази.

У 2026 р. провідні вітчизняні фахівці сфери охорони здоров’я розробили клінічну настанову «Легенева гіпертензія», що ґрунтується на доказах. Це адаптована версія рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ESC) та Європейського респіраторного товариства (ERS) 2022 р., обраних мультидисциплінарною робочою групою як зразок найкращої клінічної практики. Документ базується на сучасних даних щодо ефективності та безпеки діагностичних і лікувальних втручань, фармакотерапії, а також організаційних підходів до ведення пацієнтів із легеневою гіпертензією (ЛГ). З огляду на складність захворювання у настанові підкреслено важливість мультидисциплінарної взаємодії та безперервної координації медичної допомоги для оптимізації менеджменту хворих у повсякденній клінічній практиці. Пропонуємо до вашої уваги короткий огляд ключових рекомендацій.

У 2025 р. Європейське товариство кардіологів (ESC) розробило клінічну консенсусну заяву на основі сучасних даних щодо серцево-судинних захворювань (ССЗ) і психічного здоров’я. У документі надане роз’яснення про ступінь та масштаб впливу психічного здоров’я на ССЗ і навпаки, а також як запобігти або мінімізувати негативний ефект цього взаємозв’язку. У клінічній практиці при веденні пацієнтів із ССЗ психічне здоров’я часто залишається поза межами уваги лікарів. Суттєвий тягар супутніх ССЗ та психічних розладів потребує нового комплексного підходу до мене­джменту таких хворих. Фахівцям у галузі ССЗ і психічного здоров’я необхідно розвивати співпрацю, щоб надавати практичні рекомендації та належну підтримку пацієнтам та особам, які за ними доглядають. Пропонуємо вам ознайомитися із ключовими положеннями цієї клінічної консенсусної заяви ESC.

Метформін залишається одним із базових препаратів у лікуванні цукрового діабету (ЦД) 2 типу. Його клінічна цінність традиційно пов’язується насамперед з антигіперглікемічною дією: зниженням печінкової продукції глюкози, покращенням чутливості до інсуліну та сприятливим впливом на метаболічний контроль. Завдяки ефективності, добрій переносимості, тривалому досвіду застосування й доступності метформін широко використовується в монотерапії і в комбінації з іншими цукрознижувальними засобами [2, 3].

Похідні сульфонілсечовини (ПСС) застосовуються в терапії цукрового діабету (ЦД) 2 типу вже понад сім десятиліть. Їхня клінічна історія розпочалася у 1950-х роках, коли перші представники класу зробили можливим пероральний фармакологічний контроль глікемії. Попри появу нових груп цукрознижувальних препаратів, ПСС не втратили практичного значення: сучасні настанови й надалі розглядають їх як високоефективну та економічно доцільну опцію, зокрема в пацієнтів, яким потрібне додаткове зниження рівня глюкози, за неможливості застосування метформіну або як компонент комбінованої терапії.

Глобальний тягар атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ) залишається надзвичайно високим і охоплює понад пів мільярда людей у всьому світі. З метою зниження ризику несприятливих подій, пов’язаних з АССЗ, дорослим пацієнтам із дисліпідемією (ДЛП) рекомендоване призначення фармакологічних препаратів. На сьогодні доступна низка ефективних і безпечних схем медикаментозного лікування хворих, які потребують посилення ліпідознижувальної терапії (ЛЗТ). У лютому 2025 р. Американська асоціація клінічної ендокринології (AACE) розробила оновлену клінічну настанову щодо фармакотерапії пацієнтів із ДЛП для запобігання несприятливим серцево-судинним (СС) наслідкам. Документ орієнтований на дорослих пацієнтів із ДЛП або гіпертригліцеридемією (ГТГ), які вже отримують базове лікування, однак не досягають цільових ліпідних показників. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень цих рекомендацій.

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються основною причиною смерті у світі, визначаючи суттєвий медико-соціальний тягар. Первинна профілактика спрямована на зниження ризику розвитку серцево-судинних (СС) подій у пацієнтів без встановленого ССЗ, але із наявними факторами ризику. Ключову роль у цьому процесі відіграє корекція дисліпідемії, яка є одним із провідних модифікованих чинників атерогенезу. Статини залишаються основою ліпідознижувальної терапії, серед яких розувастатин посідає важливе місце завдяки переконливій доказовій базі щодо ефективності та безпеки.

За матеріалами кардіологічної конференції Innovative Heart Summit (21 березня 2026 року, м. Київ)