Статті

Онкологія XXI ст. дедалі більше спирається не лише на клінічний досвід, а й на використання високотехнологічних дослідницьких інфраструктур. Сучасні методи молекулярної біології, цифрової патології, просторової візуалізації, мас-спектрометрії та мультиплексного аналізу дають змогу вивчати механізми виникнення злоякісних пухлин на рівні, який ще кілька десятиліть тому був недосяжним.

У травні цього року відбулася науково-практична конференція «Інновації. На крок попереду. Всесвіт Енхерту», присвячена сучасним підходам до лікування раку грудної залози (РГЗ). Захід модерувала завідувач хімієтерапевтичного відділення № 2 КНП «Харківський обласний центр онкології» Наталія Миколаївна Отченаш.

На конференції RadOnc.UA 2.0 «Сучасні досягнення радіаційної онкології», що відбулася 5-7 червня 2026 р. у Києві, із доповіддю про нові підходи до лікування дифузних гліом дорослого типу виступив Генрі Марш – британський нейрохірург, що один із перших у Європі систематично впроваджує операції на головному мозку в стані неспання пацієнта, автор мемуарів «Історії про життя, смерть і нейрохірургію» (Do No Harm. Stories of Life, Death and Brain Surgery). Він розглянув роль хірургічної резекції, значення молекулярно-генетичної класифікації та місце інтраопераційного функціонального картування мозку у виборі тактики лікування.

Науково-практична конференція UKRAINE ONCO GLOBAL – 2026, що відбулася 24 квітня, об’єднала онкологів, урологів і суміжних фахівців для обговорення сучасних підходів до діагностики і лікування злоякісних новоутворень, насамперед пухлин урогенітальної системи. У межах заходу з доповіддю «Сучасні тенденції андрогенної деприваційної терапії пацієнтів із раком передміхурової залози» виступив кандидат медичних наук Сергій Іванович Приндюк, лікар-онколог, хірург-уролог, завідувач Центру сучасної урології лікарні ізраїльської онкології LISOD (Київ).

Дифузні гліоми низького ступеня злоякісності (low-Grade glioma – LGG) посідають осібне місце в нейроонкології, бо уражають переважно молодих і соціально активних людей. Медіана віку на момент діагнозу припадає на 20-40 років, а захворювання дебютує здебільшого першим епілептичним нападом, вогнищевим неврологічним дефіцитом або випадково виявленим на МРТ гіперінтенсивним у режимах T2/FLAIR утворенням, яке зазвичай не накопичує контраст. Це означає життєву кризу для пацієнта працездатного віку, тому кожне терапевтичне рішення є вирішальним.

На міжнародній науково-практичній конференції «СОУУ‑2026. Досягнення та перспективи лікувально-реконструктивного менеджменту захворювань органів сечовидільної системи», що відбулася 1-2 травня, перед українськими урологами й онкоурологами виступили європейські та вітчизняні експерти у цій галузі. Тематика доповідей стосувалася нейроурології, обструкції та інфекцій нижніх сечових шляхів, раку передміхурової залози (РПЗ), уротеліальної карциноми верхніх сечових шляхів, нирково-клітинного раку, раку сечового міхура, реконструктивно-відновної хірургії після травматичних і ятрогенних пошкоджень, а також комбінованої терапії метастатичного кастраційно-резистентного РПЗ (мКРРПЗ).

На початку цього року відбулася науково-практична конференція UroGyn SYNERGY 2026, присвячена реконструктивним рішенням в урології та гінекології. Її організатором стала платформа HealthHUB. У межах сесії «Клінічні дилеми урогінекології: анатомія спільних рішень» Дмитро Сергійович Бухтєєв, реконструктивно-пластичний хірург, онколог, мамолог, керівник онкологічного напряму URM на базі VERUM expert clinic, розглянув сучасні стратегії лікування лімфедеми.

Рак передміхурової залози (РПЗ) – одне із найпоширеніших онкологічних захворювань у чоловіків старшого віку. Метастатичні форми РПЗ потребують комплексного підходу до лікування з використанням андрогендеприваційної терапії (АДТ), інгібіторів синтезу андрогенів та хімієтерапії (ХТ). Абіратерон як інгібітор синтезу андрогенів посідає ключове місце в сучасних протоколах лікування і гормоночутливого, і кастраційно-резистентного РПЗ (КРРПЗ).

23 квітня 2026 р. відбулася науково-практична конференція «Українська школа гематології. Діагностика та лікування IDH1-позитивного ГМЛ». Програма охопила ключові питання сучасної онкогематології: оптимальні терміни молекулярно-генетичної діагностики перед початком лікування, місце інгібіторів IDH1 серед терапевтичних стратегій у пацієнтів різних категорій і реальний клінічний досвід застосування таргетних препаратів в умовах вітчизняної практики.

Рак залишається однією з провідних причин смертності у світі та Україні, а його тягар і далі зростає. Водночас сучасні дані переконливо свідчать, що значна частина злоякісних новоутворень пов’язана з модифікованими факторами ризику – поведінковими, екологічними і соціальними. Тютюнопаління, нездорове харчування, низька фізична активність, ожиріння, вживання алкоголю та вплив канцерогенів довкілля формують основу сучасного онкологічного профілю населення.

Тромбопрофілактика (ТП) – це комплекс заходів, спрямованих на запобігання утворенню тромбів у судинах. Для пацієнтів з онкологічними захворюваннями вона особливо важлива, оскільки ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень у них значно вищий. Команда неприбуткової освітньої організації Global Medical Knowledge Alliance (GMKA) в межах проєкту «Програма покращення якості надання медичної допомоги в Україні» підготувала важливі рекомендації з ТП для онкопацієнтів. Вони розроблені на основі ASCO Clinical Practice Guideline Update 2023 для лікарів, які працюють з онкопацієнтами, і допоможуть запобігати тромбоемболічним ускладненням.

Карцинома з клітин Меркеля (ККМ) – це рідкісна первинна нейроендокринна карцинома шкіри. Вона виникає переважно у людей європеоїдної раси старшого віку зі світлою шкірою та характеризується агресивною поведінкою з високою частотою рецидивування і схильністю до раннього метастазування. Незважаючи на останні досягнення в лікуванні ККМ, прогноз при цьому захворюванні залишається поганим.