12 листопада, 2024

Можливості біорегуляційної корекції при посткомоційному синдромі

Автори:

І. В. Капітанчук, завідувачка неврологічного відділення КНП «Вінницький обласний клінічний медичний реабілітаційний центр ветеранів війни та радіаційного захисту населення Вінницької обласної ради»

У контексті війни в Україні зростає кількість випадків легкої черепно-мозкової травми (ЛЧМТ), яка часто призводить до посткомоційного синдрому. Як військові, так і цивільні страждають від наслідків ЧМТ, що має значний вплив на їхнє повсякденне життя та здатність до відновлення. Хронічний посткомоційний синдром (ХПКС) характеризується тривалим збереженням неврологічних симптомів після перенесеної ЛЧМТ. За наявними даними, неврологічні симптоми спостерігаються у 40‑80% пацієнтів, які перенесли ЛЧМТ. ХПКС може впливати на якість життя довгий час після травми, тому постраждалі потребують комплексного підходу до лікування. Враховуючи ці фактори, ХПКС є важливою медико-соціальною проблемою в Україні, яка потребує підвищеної уваги з боку системи охорони здоров’я, а також розробки програм лікування та підтримки постраждалих. У статті представлений комплексний підхід до лікування колишнього військовослужбовця на основі технології комплексної регуляційної терапії станів, що передбачає оцінку стану організму із визначенням ключових типових патологічних процесів, як-от запалення, ендогенна інтоксикація, імунні, метаболічні порушення, вегетативна дизрегуляція, та біорегуляційну корекцію виявлених порушень.

Актуальність проблеми

Актуальність ХПКС значно зросла останніми роками, особливо у зв’язку із військовими конфліктами та збільшенням кількості травм головного мозку, що виникають через вибухові поранення. ХПКС, який розвивається після ЛЧМТ, включає комплекс симптомів, що можуть зберігатися місяцями чи навіть роками після травми, значно погіршуючи якість життя пацієнтів. Симптоми ХПКС охоплюють головний біль, запаморочення, нервово-психічні симптоми та когнітивні порушення (Bazarian et al., 1999).

Водночас наразі зростає інтерес до розуміння постконтузійних симптомів на основі нейробіологічних процесів, характерних для ЧМТ [7]. Експериментальні дослідження показали, що навіть легкі травми голови без видимих структурних ушкоджень спричиняють гостре зниження мозкового кровотоку та зміни клітинного метаболізму. Порушення регуляції іонного потоку в клітинах може призвести до клітинної енергетичної кризи. Підвищене вивільнення глутамату і стимуляція, наприклад, NMDA-рецепторів мають негативний вплив на клітини [8]. Цілком імовірно, що ці метаболічні зміни можуть викликати симптоми в гострій фазі, хоча невідомо, чи зберігаються вони значною мірою у пацієнтів із постконтузійними симптомами.

Процеси нейрозапалення та посткомоційний синдром

Останнім часом значну кількість досліджень присвячено вивченню процесів нейрозапалення, що призводять до розвитку віддалених наслідків ЧМТ. Нейрозапалення – це запалення в нервовій системі, яке охоплює активацію імунних (зокрема, мікроглії) та неімунних клітин, а також збільшення медіаторів запалення (включно із цитокінами). Давно відомо, що продукція цитокінів збільшується в мозку після контузії, з експресією IL‑6, IL‑1β і TNF-α мононуклеарними клітинами та IL‑1β астроцитами (Holmin et al., 1997). Таке підвищення також спостерігалося в моделях ЧМТ більш легкого ступеня (Kinoshita et al., 2016). Встановлено, що TNF-α належить провідна роль у деяких видах когнітивних дисфункцій [11].

Ефекти, спричинені цими факторами, можуть призвести до хронічної надмірної збудливості та зміни експресії генів ноцицепторів, аномальної обробки больових сигналів та посилення больових станів, перетворюючи сигнальні шляхи, які забезпечують захисну реакцію на пошкодження тканин, у джерела хронічних симптомів (Miller et al., 2009).

Залишається відкритим питання, які саме фізіологічні порушення в головному мозку є причиною постконтузійних симптомів. Існують деякі докази того, що може бути змінена динамічна функціональна сполученість нейронних мереж у мозку [7]. Більшість пацієнтів мають супутній головний біль, а останні дослідження показують, що посттравматичний головний біль, імовірно, має схожу патофізіологію з мігренню, включно із, наприклад, активацією сенсорної системи трійчастого нерва, нейрозапальними процесами і підвищеним рівнем пептиду, пов’язаного з геном кальцитоніну, які мають важливе значення для центральної модуляції болю [13]. Зміни в сенсорній мережі мозку потенційно можуть пояснити інші симптоми, такі як світлобоязнь, фонофобія і запаморочення, але поки що це достеменно не відомо.

Симптоми й наслідки ХПКС

Цікаво, що когнітивні розлади можуть виникати не тільки відразу після травми, але й через тривалий час, як це було показано в дослідженні Bleiberg et al. (2004). Основними структурами мозку, які найбільше залучені у патологічний процес при ХПКС, є лобна і скронева частки, лімбічна система та мозочок.

Згідно із Harmon et al. (2013), ключові симптоми, які супроводжують ХПКС, включають:

порушення когнітивних функцій;
психоемоційні розлади;
розлади сну;
головний біль;
запаморочення;
порушення координації.

Всі ці симптоми суттєво можуть значно впливати на здатність виконувати повсякденні дії, якість життя пацієнтів і потребують комплексного підходу до лікування.

Серед військовослужбовців, які перенесли ЧМТ, симптоми посттравматичного стресу є найбільш серйозною проблемою психічного здоров’я. В одному із метааналізів у осіб з ЧМТ, пов’язаною з військовими діями, частота ПТСР становила 48,8%, із відносним ризиком ПТСР 2,32 [16].

Комплексна регуляційна терапія станів

Комплексна регуляційна терапія станів (КРТС) є сучасною технологією, що дозволяє цілісно оцінювати стан організму та визначати основні типові патологічні процеси для їх подальшого коригування [18]. Такий підхід особливо актуальний в умовах, коли пацієнти зазнають складних і багатоаспектних проблем зі здоров’ям, наприклад, у лікуванні наслідків вибухової травми.

На прикладі клінічного випадку пацієнта із наслідками вибухової травми розглянемо вплив розробленої та впровадженої ефективної програми біорегуляційної корекції, що базується на технології КРТС.

Клінічний випадок

Пацієнт К., 40 років. Поступив на стаціонарне лікування у неврологічне відділення зі скаргами на головний біль, запаморочення, підвищену чутливість до гучних звуків, яскравого світла, дратівливість, емоційну лабільність, часті пробудження під час сну, зниження інтересу до оточуючих, втрату уваги, зниження толерантності до фізичних навантажень.

Анамнез захворювання. За даними медичної документації відомо, що у 2016‑2018 рр. проходив службу за контрактом у зоні АТО. В 2018 р. отримав мінно-вибухову травму, закриту ЧМТ, акубаротравму, неодноразово лікувався стаціонарно та амбулаторно. Демобілізований за станом здоров’я, має ІІІ групу інвалідності з приводу посттравматичної енцефалопатії.

Результати об’єктивного обстеження. Свідомість ясна, орієнтований у всіх сферах, пам’ять відповідає віку та освіті. Загальний стан задовільний. Нормостенічної тілобудови (індекс маси тіла – 21,5 кг/м²). Температура тіла – 36,4 °C, насичення киснем крові – 99%, частота дихання – 17/хв, частота серцевих скорочень – 74 уд./хв, артеріальний тиск – 120/75 мм рт. ст. При огляді: шкіра чиста, блідо-рожевого кольору, без висипань. Система органів дихання, травлення, серцево-судинна, сечовидільна системи – в нормі.

Неврологічний статус. Свідомість ясна, орієнтований у місці, часі та просторі, емоційно-лабільний. Черепно-мозкові нерви без змін. Чутливість не порушена, рефлекси симетричні з верхніх та нижніх кінцівок: ліктьовий D=S, карпорадіальний D=S, колінний D=S, ахіловий D=S жваві. При мануально-м’язовому тестуванні сила м’язів 5/5. Патологічні стопні рефлекси відсутні. Координаторну пробу виконує із промахуванням. Хиткий у позі Ромберга.

Функціональні тести. За результатами 6-хвилинного тесту ходьби (норма >538 м) – 410 м (середній рівень фізичної витривалості), за шкалою ком Глазго – 15 балів, за візуально-аналоговою шкалою (головного болю) – 8/10 балів, за шкалою тривоги – 11 балів, за шкалою депресії – 8 балів.

Результати лабораторних та інструментальних методів дослідження при поступленні. Клінічний аналіз крові: еритроцити – 5,17Ч10¹²/л, гемоглобін – 145 г/л, лейкоцити –5,5Ч10⁹/л, сегментоядерні лейкоцити – 54,2%, еозинофіли – 1,9%, базофіли – 0,5%, моноцити – 10,3%, лімфоцити – 33,1%, тромбоцити – 289Ч109/л, ШОЕ – 13 мм/год.

Біохімічний аналіз крові: СРБ – 3,7 мг/л, лактат – 2,4 ммоль/л, АЛТ – 24,97 МО/л, АСТ – 20,3 МО/л, холестерин – 4,55 ммоль/л, глюкоза – 4,24 ммоль/л, креатинін – 95,4 мкмоль/л; загальний білок – 75,6 г/л. Енергетичний обмін: піруват – 0,21 ммоль/л, СДГ – 16,0 у.о., НАДДГ – 24,0 у.о., Г‑3-ФДГ – 5,3 у.о., лактат/піруват –15,8.

За даними магнітно-резонансної томографії головного мозку – вогнищеві зміни в лобних долях з обох сторін, як наслідок перенесеної закритої ЧМТ, ознаки церебральної мікроангіопатії. На електроенцефалографії – підвищена судомна активність мозку.

Оцінка виразності типових патологічних процесів: запальний процес низької інтенсивності; ендогенна інтоксикація – низький рівень; імунологічна реактивність – гіперреактивність; стан обмінних процесів (загальна інтенсивність та направленість) – нормальна інтенсивність та анаболічна направленість; енергетичний обмін у клітині – порушення в роботі циклу Кребса і дихального ланцюга мітохондрій.

Клінічний діагноз. Наслідки перенесеної мінно-вибухової травми, закритої ЧМТ, акубаротравми (2018 р.) у вигляді посттравматичної енцефалопатії ІІ ст., із розсіяною мікросимптоматикою, виразним цефалгічним, вестибуло-атактичним, інсомнічним синдромами, емоційно-вольовою нестійкістю та тривожно-невротичним розладом.

Програма біорегуляційної корекції включала такі терапевтичні кроки:

Інфузійна терапія із препаратами компанії «Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ» (Німеччина) для корекції ТПП: Лімфоміозот Н, Траумель С, Церебрум композитум Н, Гепар комп. Хеель, Коензим композитум тричі на тиждень.
Препарат компанії «Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ» (Німеччина) Вертігохеель внутрішньом’язово тричі на тиждень.
Препарати компанії «Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ» (Німеччина) Ньюрексан по 1 таблетці тричі на добу та Нервохеель по 1 таблетці двічі на добу.

Матеріали й методи дослідження

За основу роботи було взято метод КРТС – запатентований інструмент для прийняття клінічного рішення за принципами прецизійної медицини [17, 18]. Технологія КРТС включає три модулі:

Клінічний модуль передбачає виявлення наявності та ступеня виразності проблем пацієнта: детальні скарги на момент огляду, ретельний збір анамнезу захворювання і життя, сімейного та соціального анамнезу, об’єктивне комплексне обстеження для виявлення системних і локальних симптомів.

Функціонально-діагностичний модуль дає можливість оцінити функціональний стан пацієнта шляхом використання різних клінічних стандартизованих інструментів оцінювання (тестів та шкал).

Клініко-лабораторний модуль ґрунтується на зіставленні отриманих клінічних даних із результатами лабораторного дослідження. Дані лабораторних досліджень використовуються для розрахунку інтегральних величин (індексів, коефіцієнтів), вихід яких за межі референтних значень є результатом адаптаційно-пристосувальних процесів у організмі або свідчать про розвиток дизрегуляційної хвороби.

У клінічній практиці інтегральний аналіз окремих лабораторних показників крові дає можливість системно оцінити наявність та ступінь виразності основних типових патологічних процесів (ТПП) (табл. 1), спрогнозувати перебіг періоду терапії та реабілітації, обрати найдоцільнішу тактику медичного менеджменту в кожному конкретному випадку з урахуванням індивідуальних особливостей організму.

Таблиця 1. Алгоритм визначення типових патологічних процесів
Маркерні показники	Інтегральні показники	Типовий патологічний процес
СРБ + ЗАК* + формула	Інтегральне визначення запального процесу	Інтенсивність запалення
Лактат, ЗАК* + формула, АЛТ, АСТ,	Лейкоцитарний індекс інтоксикації Гематологічний показник інтоксикації	Рівень ендогенної інтоксикації
АЛТ, АСТ	Метаболічний коефіцієнт Коефіцієнт де Рітіса	Інтенсивність та направленість метаболізму (анаболічна/катаболічна)
ЗАК* + формула	Лейкоцитарний індекс інтоксикації Індекс зсуву лейкоцитів крові Індекс алергізації	Імунологічна реактивність (гіпо-/гіперреактивність)
Лактат, піруват, внутрішньоклітинні ферменти	Лактат/піруват Індекси внутрішньоклітинного енергетичного обміну	Повноцінність енергетичного обміну всередині клітини на рівні гліколізу, циклу Кребса, дихального ланцюгу мітохондрій
Примітка: ЗАК – загальний аналіз крові.

Результати та обговорення

Програма біорегуляційної корекції стану організму пацієнта була розроблена на основі системного аналізу виразності ТПП та алгоритмах біорегуляційної корекції, які спрямовані на відновлення функціональної рівноваги систем організму, зміцнення імунної системи та підтримку загального гомеостазу.

У пацієнта було виявлено певні ТПП, які перешкоджали можливості його повноцінного відновлення. Проте, оскільки виразність цих параметрів залишалася в межах адаптивних можливостей організму, було прийняте рішення про застосування біорегуляційних препаратів у вигляді монотерапії. Алгоритми біорегуляційної корекції визначають оптимальне дозування та тривалість лікування, орієнтуючись на індивідуальні характеристики пацієнта, що робить терапію персоніфікованою та безпечною (табл. 2, 3, 4, 5, 6).

Таблиця 2. Алгоритм корекції запального процесу
Параметри	Інтенсивність запального процесу
Параметри	відсутній	низька	середня	висока
Корекція	У корекції запалення немає потреби	Траумель С (таблетки)	Траумель С (ампули) + органотропний препарат	Терапія за стандартом + Траумель С (ампули)

Таблиця 3. Алгоритм корекції ендогенної інтоксикації
Рівень ендогенної інтоксикації
відсутній	низька	середня	висока
У корекції ендогенної інтоксикації немає потреби	Лімфоміозот (краплі)	Лімфоміозот Н (ампули) Солідаго композитум С (ампули) Гепар комп. Хеель (ампули)	Терапія за стандартом + Лімфоміозот Н (ампули) Солідаго композитум С (ампули) Гепар комп. Хеель (ампули)

Таблиця 4. Алгоритм корекції стану обмінних процесів
Інтенсивність метаболізму
нормальна	висока	низька
У корекції немає потреби	Гепар комп. Хеель Амінокислотні та полівітамінні препарати	Гепар комп. Хеель Амінокислотні та полівітамінні препарати
Направленість метаболізму
нормальна	анаболічна	катаболічна
У корекції немає потреби	Гепар комп. Хеель Амінокислотні та полівітамінні препарати	Гепар комп. Хеель Амінокислотні та полівітамінні препарати

Таблиця 5. Алгоритм корекції неспецифічної імунологічної реактивності

Норма

Гіперреактивність

Гіпореактивність

Схильність

до алергізації

У корекції немає потреби

Енгістол

Ехінацея композитум С

Енгістол

Таблиця 6. Алгоритм корекції порушень внутрішньоклітинного енергетичного балансу
Норма	Порушення у роботі гліколізу	Порушення у роботі циклу Кребса	Порушення у роботі дихального ланцюга мітохондрій
У корекції немає потреби	Гліоксаль композитум	Коензим композитум	Убіхінон композитум

Основними патофізіологічними механізмами, які перешкоджають повноцінному відновленню організму після травм або важких захворювань та лежать в основі розвитку так званої дизрегуляційної хвороби, є:

незавершене запалення;
ендогенна інтоксикація (лактат-ацидоз);
нервова дизрегуляція;
порушення імунного захисту;
енергетичне виснаження клітин.

Основним препаратом, який входить до алгоритму корекції запального процесу, є Траумель С. Препарат сприяє завершенню запального процесу фізіологічним шляхом, допомагає відновити баланс між про- та протизапальними цитокінами як при місцевому, так і системному запаленні, підтримує повноцінне завершення запального процесу, знижує проникність стінки судин та чинить регулювальний вплив на гомеостаз [19‑23].

Одним із найбільш вивчених препаратів, що широко використовується в лікуванні та реабілітації пацієнтів після хронічної ЧМТ, є Церебрум композитум Н. Саме він був включений до схеми біорегуляційної корекції як органотропний засіб, оскільки чинить регулювальний вплив на всі функції центральної нервової системи. Завдяки багатокомпонентному складу та системній дії Церебрум композитум Н має ноотропну, метаболічну, психотропну, антидепресивну та ангіопротекторну дію, також відмічають його імуномодулювальний, спазмолітичний, гомеостатичний та венотонізуючий ефекти [20, 24, 25].

За даними досліджень при деяких захворюваннях нервової системи, зокрема, при енцефалопатії, необхідно призначати дренувальні препарати, такі як Лімфоміозот у комбінації з Коензим композитум та Церебрум композитум Н, що забезпечує поліпшення основних когнітивних функцій, вербальної пам’яті, функцій довільної уваги, сприяє зменшенню проявів перцептивно-гностичних розладів, поліпшенню суб’єктивного стану хворих [23]. Препарат Коензим композитум сприяє ліквідації енергетичного дефіциту шляхом стимуляції та регуляції внутрішньоклітинних ферментних систем циклу Кребса, внаслідок чого активуються окислювально-відновні процеси та процеси тканинного дихання. Крім того, відзначено його метаболічну та антиоксидантну дію [23, 33, 34].

До програми біорегуляційної корекції був включений препарат Ньюрексан, який сприяє зниженню виділення індукованих стресом біомаркерів (рівня кортизолу в слині та адреналіну в плазмі крові), знижує реакцію головного мозку на негативні емоційні стимули, чинить модулювальну дію на нейромережу, що відповідає за формування реакції на стрес та нервозність, а також сприяє поліпшенню якості сну [26‑30]. Клінічні дані підтверджують, що препарат Нервохеель допомагає зменшити нервове напруження, чинить виразну седативну, антидепресивну та, певною мірою, протисудомну дію, є ефективним засобом, що нормалізує сон, а також поліпшує загальний психоемоційний стан [23, 31, 32].

Результати сучасних досліджень доводять ефективність препарату Вертігохель у лікуванні запаморочення посттравматичного ґенезу, саме тому його було введено до схеми біорегуляційної корекції. Вертігохель чинить метаболічну, судинорегулювальну, психотонізувальну дію, покращує нервову провідність [35‑37]. Вертігохель насамперед поліпшує кровопостачання у вертебробазилярному судинному басейні та мікроциркуляцію у стовбурі мозку, активуючи судинний і дихальний центри, покращуючи стовбуровий контроль вегетосоматичної іннервації з боку ретикулярної формації та системи блукаючого нерва.

Завдяки проведеній індивідуальній програмі біорегуляційної корекції у пацієнта в наведеному клінічному випадку вдалося зменшити прояви симптомів ХПКС, а саме: суттєво зменшилися інтенсивність головного болю (із 8/10 до 2/10 за візуально-аналоговою шкалою), запаморочення і дратівливість, покращився сон, підвищилася фізична витривалість (за 6-хвилинним тестом ходьби – із 410 до 540 м), знизилася тривога (із 11 до 7 балів). Таким чином, у пацієнта спостерігалося зменшення інтенсивності когнітивних і неврологічних симптомів, таких як головний біль, порушення пам’яті та концентрації, а також поліпшення емоційного стану. Проведена терапія також сприяла зниженню рівня втоми та відновленню працездатності.

Окрім того, позитивна динаміка спостерігалася за результатами лабораторних досліджень та виразністю типових патологічних процесів (табл. 7, 8).

Таблиця 7. Динаміка лабораторних показників клінічного аналізу крові та біохімії крові
Лабораторний показник	При поступленні	При виписці
Клінічний аналіз крові
Лейкоцити	5,5Ч10⁹/л	5,2Ч10⁹/л
Еритроцити	5,17Ч10¹²/л	5,0Ч10¹²/л
Гемоглобін	145 г/л	145 г/л
Тромбоцити	289Ч10⁹/л	250Ч10⁹/л
ШОЕ	13 мм/год	5 мм/год
Сегментоядерні нейтрофіли	54,2%	55,9%
Ліфоцити	33,1%	33,1%
Моноцити	10,3%	9,0%
Еозинофіли	1,9%	2%
Базофіли	0,5%	0%
Біохімія крові
СРБ	3,7 мг/л	1,75 мг/л
Лактат	2,4 ммоль/л	1,15 ммоль/л
АЛТ	24,97 МО/л	20 МО/л
АСТ	20,3 МО/л	18 МО/л
Креатинін	95,4 мкмоль/л	75,9 мкмоль/л
Глюкоза	4,24 ммоль/л	5,1 ммоль/л
Енергетичний обмін
Піруват	0,21 ммоль/л	0,10 ммоль/л
СДГ	16,0 у.о.	11,0 у.о.
НАДДГ	24,0 у.о.	16,0 у.о.
Г‑3-ФДГ	5,3 у.о.	3,0 у.о.
Лактат/піруват	15,8	12

Таблиця 8. Виразність типових патологічних процесів
При поступленні	При виписці
Запальний процес низької інтенсивності	Запальний процес відсутній
Ендогенна інтоксикація низького рівня	Ендогенна інтоксикація відсутня
Імунологічна реактивність: гіперреактивність	Імунологічна реактивність: норма
Стан обмінних процесів: загальна інтенсивність – норма, направленість – анаболічна	Стан обмінних процесів: загальна інтенсивність – норма, направленість – анаболічна
Енергетичний обмін: порушення в роботі циклу Кребса та дихального ланцюга мітохондрій	Порушень енергетичного обміну не виявлено

Завдяки персоніфікованій біорегуляційній корекції було досягнуто суттєвих позитивних змін у патофізіологічних та клінічних проявах хронічного травматичного ураження мозку пацієнта. Зокрема, відсутність запального процесу, ендогенної інтоксикації та нормалізація показників неспецифічної імунологічної реактивності вказують на стабілізацію загального стану та ефективність обраної тактики лікування. Анаболічна направленість метаболізму є важливим позитивним прогностичним маркером, що вказує на готовність організму до повноцінного відновлення. Також нормалізація енергетичного обміну свідчить про відновлення основних функцій організму.

Висновки

Зважаючи на те, що ЛЧМТ, незалежно від ступеня тяжкості, піддає пацієнтів ризику довгострокових несприятливих наслідків, запропонований метод КРТС дає можливість оцінити широкий спектр потенційних довгострокових наслідків, включно із фізичними, емоційними, когнітивними проблемами, та симптоми посттравматичного стресу.

Лише за допомогою комплексного підходу, а саме персоніфікованої програми біорегуляційної корекції, існує можливість створити максимально ефективний план лікування, щоб належним чином подолати потенційні довгострокові негативні наслідки травми. Цей підхід також створює передумови для подальшого повноцінного відновлення пацієнтів і повернення до нормального життя.

Література

Hall K.M., Cope D.N. The benefit of rehabilitation in traumatic brain injury: A literature review // The Journal of Head Trauma Rehabilitation. – 1995. – 10 (1). – Р. 1‑13; DOI: https://doi.org/10.1097/00001199‑199502000‑00003.
Hall K.M., Bushnik Т. et al. Assessing traumatic brain injury outcome measures for long-term follow-up of community-based individuals // Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. – 2001. – Vol. 82, Issue 3. – P. 367‑374; ISSN0003‑9993, DOI: https://doi.org/10.1053/apmr.2001.21525.
Rшe C., Sveen U., Alvsаker K, Bautz-Holter E. Post-concussion symptoms after mild traumatic brain injury: influence of demographic factors and injury severity in a 1-year cohort study // Disabil Rehabil. – 2009. – 31(15). – Р. 1235‑1243; DOI: https://doi.org/10.1080/09638280802532720.
Prigatano G.P., Gale S.D. The current status of postconcussion syndrome // Curr Opin Psychiatry. – 2011. – 24(3). – Р. 243‑250; DOI: https://doi.org/10.1097/YCO.0b013e328344698b
Williams W.H. et al. Traumatic brain injury in a prison population: prevalence and risk for re-offending // Brain Inj. – 2010. – 24 (10). – Р. 1184‑118; DOI: https://doi.org/10.3109/02699052.2010.495697.
Bazarian J.J. et al. Epidemiology and predictors of post-concussive syndrome after minor head injury in an emergency population // Brain Inj. – 1999. – 13 (3). – Р. 173‑189; DOI: https://doi.org/10.1080/026990599121692.
Biagianti B., Stocchetti N., Brambilla P. et al. Brain dysfunction underlying prolonged post-concussive syndrome: A systematic review // J Affect Disord. – 2020. – 262. – Р. 71‑76; DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2019.10.058.
Giza C.C., Hovda D.A. The new neurometabolic cascade of concussion // Neurosurgery. – 2014. – 75 (Suppl 4). – S24‑33; DOI: https://doi.org/10.1227/NEU.0000000000000505.
Patterson Z.R., Holahan M.R. Understanding the neuroinflammatory response following concussion to develop treatment strategies // Front Cell Neurosci. – 2012. – 6. – Р. 58; DOI: https://doi.org/10.3389/fncel.2012.00058.
Kinoshita K. Traumatic brain injury: pathophysiology for neurocritical care // J Intensive Care. – 2016. – 4. – Р. 29; DOI: https://doi.org/10.1186/s40560‑016‑0138‑3
Rathbone A.T., Tharmaradinam S., Jiang S. et al. A review of the neuro- and systemic inflammatory responses in post concussion symptoms: Introduction of the «post-inflammatory brain syndrome» PIBS // Brain Behav Immun. – 2015. – 46. – P. 1‑16; DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbi.2015.02.009.
Andrew H. Miller et al. Inflammation and Its Discontents: The Role of Cytokines in the Pathophysiology of Major Depression // Biological Psychiatry. – 2009. – Vol. 65, Issue 9. – P. 732‑741; DOI: https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2008.11.029.
Ashina H., Porreca F., Anderson T. et al. Post-traumatic headache: epidemiology and pathophysiological insights // Nat Rev Neurol. – 2019. – 15. – Р. 607‑617; DOI: https://doi.org/10.1038/s41582‑019‑0243‑8.
Bleiberg J. et al. Duration of cognitive impairment after sports concussion // Neurosurgery. – 2004. – 54 (5). – Р. 1073; DOI: https://doi.org/10.1227/01.neu.0000118820.33396.6a.
Harmon K.G., Drezner J.A., Gammons M. Endorsed by the National Trainers’ Athletic Association and the American College of Sports Medicine et al. American Medical Society for Sports Medicine position statement: concussion in sport // British Journal of Sports Medicine. – 2013. – 47. – Р. 15‑26; UPL: https://bjsm.bmj.com/content/47/1/15.
Iljazi A., Ashina H., Al-Khazali H.M. et al. Post-traumatic stress disorder after traumatic brain injury: a systematic review and meta-analysis // Neurol Sci. – 2020. – 41. – Р. 2737‑2746; DOI: https://doi.org/10.1007/s10072‑020‑04458‑7.
Гулій М.А., Соловйова В.С. Переваги біорегуляційного підходу в лікування та реабілітації пацієнтів з COVID‑19. Клінічний досвід // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. – 2020. – 4. – Р. 64‑73; DOI: https://doi.org/10.11603/1811‑2471.2021.v.i4.12801.
Патент України № UA 143026 U, МПК (2020.01) А 61 B5/00; G 01 N33/00. Спосіб оптимізації оцінки загального стану здоров’я організму людини за допомогою алгоритму комплексної оцінки стану хворого на підставі аналізу типових патологічних процесів та функціональних можливостей організму / Сміян О. І., Січненко П. І., Горбась В. А. [та інш.] (Україна); заявник та патентовласник Сумський державний університет. № u 2019 12205; заявлен. 24.12.2019; опубл. 10.07.2020, Бюл. № 13; UPL: https://base.uipv.org/searchINV/getdocument.php?claimnumber=u201912205&doctype=ou.
Cesnulevicius K. The bioregulatory approach to work-related musculoskeletal disorders: using the multicomponent ultra-low-dose medication Traumeel to target the multiple pathophysiological processes of the disease // Altern Ther Health Med. – 2011. – Vol. 17 (Suppl 2). – S8-S17; UPL: https://www.biopathica.co.uk/Articles/Arthritis%20Rheumatic%20Conditions%20Sporting%20Injuries/82%20-%20The%20Bioregulatory%20Approach%20to%20Musculosekeletal%20Disorders.pdf.
Weiser M., Zenner S. Cerebral function disorders and biological therapy an application study with 731 patients // Reprinted from Biologische Medizin. – 1994. – № 5. – Р. 277‑283; UPL: https://www.biopathica.co.uk/Articles/General%20Items/47%20-%20Cerebral%20Function%20Disorders%20and%20Biological%20Therapy.pdf.

Повний список літератури,
який включає 37 джерел, знаходиться в редакції.

Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія» № 4 (71) 2024 р.