Клінічні рекомендації - Сторінка 13

Субклінічний гіпотиреоз (СГТ) зазвичай характеризується підвищеним рівнем тиреотропного гормону (ТТГ) у сироватці крові за відсутності будь-яких симптомів гіпотиреозу і референтного значення циркулюючого вільного Т4 (вT4). Механізм зворотного зв’язку між рівнями ТТГ і вT4 є складним. Незначне зниження рівня вT4 може призвести до суттєвого підвищення рівня ТТГ [1]. Таким чином, підвищений рівень ТТГ з одночасно нормальним рівнем вT4 може стати підставою для встановлення біохімічного діагнозу СГТ [1]. Прогресуюче зниження рівня вT4 нижче контрольного значення може зрештою призвести до явного гіпотиреозу. Тому СТГ більшість визначає як частину спектра первинного гіпотиреозу з поступовим прогресуванням до явного захворювання. Деякі автори залежно від рівня ТТГ виділяють СГТ 1 (<10 мМО/л) і 2 ступеня (≥10 мМО/л) [1]. У майже 75% пацієнтів із СГТ рівень ТТГ становить <10 мМО/л.

Клінічні рекомендації стосуються використання вітаміну D для зниження ризику захворювань в осіб без встановлених показань для лікування вітаміном D або ж визначення вмісту 25(OH)D. Група з розробки рекомендацій припустила, що DRI (Dietary Reference Intakes – ​добова норма споживання) для вітаміну D, розроблена FNB (Food and Nutrition Board – ​Рада з харчових продуктів і харчування) при Інституті медицини (ІOM, нині – ​Національна медична академія), є базовим стандартом для всіх осіб. Важливо, що рекомендації робочої групи не можна екстраполювати на тих, хто має захворювання, які, як відомо, негативно впливають на фізіологію вітаміну D [21]. Для тих, хто живе в країнах, де збагачення харчових продуктів вітаміном D не є стандартним або де дієтичні добавки не використовують регулярно, можуть знадобитися втручання, щоб забезпечити базове споживання вітаміну D, яке відповідає DRI IOM.

Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) у дітей першого року життя є рідкісним захворюванням і становить близько 4% від усіх випадків ГЛЛ у дітей. Попри покращення результатів лікування дітей старшого віку з ГЛЛ до >85% безподійної виживаності, прогноз для немовлят із ГЛЛ залишається несприятливим.

«Стандарти надання допомоги при цукровому діабеті» Американської діабетичної асоціації (АДА) містять поточні практичні клінічні рекомендації, спрямовані на те, щоб визначити складові медичної допомоги особам із цукровим діабетом (ЦД), загальні цілі лікування та інструменти для оцінки якості допомоги. Члени практичного комітету АДА та мультидисциплінарний експертний комітет відповідають за щорічне оновлення стандартів допомоги (чи за потреби – ​частіше). Для ознайомлення з детальним описом стандартів, положень та звітів AДA, а також класифікації рівнів доказів практичних клінічних рекомендацій AДA і повним переліком членів професійного практичного комітету, будь ласка, перейдіть до Вступу чи Методології.

атримка росту плода (ЗРП) є основною причиною мертвонародження та неонатальної смертності, коротко- і довгострокової захворюваності. ЗРП визначається як неспроможність плода реалізувати свій потенціал росту внаслідок патологічних факторів. Важливо розрізняти поняття розміру плода в певний момент часу та росту плода, оскільки останній є динамічним процесом. Виявлення генетичних аномалій у плода із затримкою росту істотно впливає на прогноз і стратегію ведення вагітності та пологів, а також на постнатальний догляд за новонародженим. Ведення вагітності із ЗРП здійснюється лікарем акушером-­гінекологом в амбулаторних умовах у закладі охорони здоров’я (ЗОЗ), обраному пацієнткою незалежно від місця реєстрації чи фактичного проживання.

Хронічний біль є поширеним симптомом при ревматичних захворюваннях, що значно впливає на якість життя пацієнтів. Фармакологічне лікування хронічного больового синдрому має ґрунтуватися на очікуваній користі та оцінці побічних ефектів. Важливою складовою ведення осіб із больовим синдромом, особливо фіброміалгією, є нефармакологічні методи терапії. Представляємо до вашої уваги адаптований переклад статті B. Gеrarda et al. «How to treat chronic pain in rheumatic and musculoskeletal diseases (RMDs) – ​A pharmacological review» (Joint Bone Spine, 2024; 91 (1): 105624), в якій узагальнено поточну доказову базу протибольових засобів, що може допомогти клініцистам у виборі відповідних препаратів для лікування пацієнтів, з урахуванням очікуваних переваг, потенційних ризиків і несприятливих явищ. У публікації розглянуті медикаментозні методи лікування захворювань опорно-рухового апарату (ЗОРА) за останні 10 років (2012‑2022 рр.).

Онкоасоційована венозна тромбоемболія (ВТЕ) залишається актуальною проблемою сучасної медицини через підвищений ризик як повторних тромбоемболій, так і масивних кровотеч у онкологічних пацієнтів порівняно з пацієнтами без онкологічних захворювань. У зв’язку з цим особливої ваги набувають оновлені Французькі рекомендації 2023 р. щодо антикоагулянтної терапії при онкоасоційованій ВТЕ.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2024 року № 1265

Гострий лімфобластний лейкоз (ГЛЛ) посідає перше місце в структурі злоякісної патології дитячого віку. Всебічна діагностика (цитоморфологічна, імуноцитологічна, генетична), застосування ризик-адаптованих стратегій лікування із дотриманням відповідних доз та часової інтенсивності лікування, профілактика і надання адекватної допомоги у разі розвитку ускладнень сприяють досягненню тривалої безрецидивної виживаності пацієнтів на рівні не менше ніж 85%.

У 2024 р. Національний інститут охорони здоров’я і досконалості медичної допомоги Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (NICE) випустив оновлений гайдлайн стосовно ідентифікації та менеджменту генетичного ризику раку яєчників (РЯ). Документ надає детальні рекомендації для медичних працівників щодо виявлення пацієнтів із патогенетичним варіантом гена (ПВГ), асоційованого з РЯ, їхнього генетичного тестування та подальшого ведення.