Фармакокинетические особенности антимикробной терапии в первом триместре беременности
Анmимикробная терапия относительно часто применяется в перинатальной медицине, поскольку не менее 1/4 всех гестационных осложнений и болезней новорожденных прямо или косвенно связаны с инфекционной патологией у беременных. Показаниями к назначению антибиотика, как правило, становится либо установление диагноза инфекционного заболевания, либо при отсутствии болезни обнаружение возбудителя – облигатного патогена. Если первая ситуация бесспорна и речь может идти лишь о выборе препарата, дозы и срока беременности, при котором данное лекарственное средство разрешено, то второй пункт требует тщательного сопоставления выгоды и риска побочных реакций, а также осложнений терапии.
Выводы при этом делают, исходя из данных фармакокинетических, микробиологических исследований и результатов детальной оценки патогенеза угрожающего осложнения. Таким образом, оценка концентрации антибиотика в маточно-плацентарной области необходима для прогнозирования эффективности терапии инфекционно-воспалительных перинатальных осложнений. Данная проблема далека от решения: хотя метаанализ, проведенный по результатам применения разных режимов антибиотикопрофилактики во II и III триместрах, показал снижение частоты преждевременных родов, дородового излития вод и послеродового эндометрита у женщин с высоким риском развития инфекций (The Cochrane Database of Systematic Reviews, 2007), далеко не всегда удается четко выделить группу риска, не упустив малосимтомные, атипичные случаи, которые дают, как правило, максимальный процент осложнений.
По данным официального доклада ЦНИИОИЗ Росздрава 2007 г., на 2-е место в структуре материнских причин перинатальной смерти в 2005 г. вышла рубрика «Причина не установлена» (27,3%).
Полная версия статьи в формате .pdf »
- Номер:
- № 19/1 октябрь - Педиатрия
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....