Гідне поповнення НАМН України

23.06.2017

У суспільних викликах є періоди, коли час нових необхідних наукових кроків потужно ущільнюється. Цим вимогам відповідають останні загальні збори Національної академії медичних наук (НАМН) України, що відбулися 30-31 травня.

З основною доповіддю виступив президент НАМН України, академік НАМН України Віталій Цимбалюк. Він розповів про результати діяльності закладу у 2016 р. і перспективи розвитку наукових досліджень. Підсумкам роботи клінічного та теоретичного відділень НАМН України та успіхам і проблемам у вітчизняній медичній науці загалом були присвячені доповіді віце-президентів НАМН України, академіків Дмитра Заболотного, Володимира Коваленка та Миколи Тронька.

Проте центральною подією заходу стали вибори дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАМН України на вакантні місця (відповідно до оголошень, опублікованих у газеті «Голос України» від 20.01.2016 № 9 (6263) та від 21.04.2016 № 73 (6327).
Відповідно до статуту НАМН України право висувати кандидатів у дійсні члени (академіки) НАМН України мають вчені ради наукових установ, атестованих відповідно до Закону України «Про ­наукову і ­науково-технічну діяльність», вищих навчальних закладів (університетів та академій), дійсні члени (академіки) НАМН України. Усього на отримання відповідних звань претендувало 48 осіб.

Оскільки вибори дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАМН України відбуваються у два етапи (на загальних зборах відділень НАМН України, а потім – на сесії загальних зборів НАМН України), 30 травня, на загальних зборах відділення теоретичної і профілактичної та окремо клінічної медицини, заслухали всіх кандидатів, а 31 травня, на сесії загальних зборів НАМН України, затвердили результати таємного ­голосування.

Тож лави закладу поповнилися новими академіками:

Анатолієм Руденком (хірургія коронарних судин); Василем Лазоришинцем (­дитяча серцево-судинна хірургія); Олександром Лоскутовим (травматологія і ортопедія); Димитрієм Базикою (радіаційна медицина, радіаційна безпека); ­Олександром Яворовським (токсикологія, хімічна безпека); ­Михайлом ­Андрейчиним (військова епідеміологія, інфекційні хвороби); Борисом ­Зіменковським (фармацевтична хімія, синтез нових біологічно активних речовин).

Членами-кореспондентами НАМН України обрані: Ігор Хоменко (військова хірургія); Валерій Бойко та Олександр Усенко (загальна та невідкладна хірургія); Сергій Страфун (травматологія і ортопедія); Фелікс Глумчер (анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія); Володимир Гаврисюк (фтизіатрія і пульмонологія); Михайло Ничитайло (медицина невідкладних станів); Дмитро Дячук (терапія, профілактика неінфекційних захворювань); Єлизавета Шунько (неонатологія); Тамара Задорожна (патологічна анатомія); Людмила Дзяк (психофізіологія); ­Вікторія Задорожна (епідеміологія інфекційних хвороб); Юрій Караченцев (­хірургічна ендокринологія); Анжела Басанець (екологічно та виробничо обумовлені захворювання); Ігор Лурін (науково-медичне забезпечення збройних сил та правоохоронних органів).

 

Підготували Юрій Віленський та Ірина Степанова

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 10 (407), травень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Профілактика йододефіциту: історія

Йод є необхідним для життя ссавців компонентом гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). В огляді йдеться про важливі наукові відкриття і досягнення в галузі харчування, пов’язані з профілактикою йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) у США і в усьому світі, з акцентом на минуле століття (рис. 1). Огляд присвячено сторіччю заснування Американської тиреоїдної асоціації (ATA). ...

01.05.2024 Терапія та сімейна медицина Можливості застосування біорегуляційного підходу в кардіології

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...

23.04.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Застосування препаратів кальцію і кальцифікація судин: чи є зв’язок?

Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....