0 %

Шкали оцінки стану неврологічних і нейрохірургічних хворих

06.04.2018

Субарахноїдальний крововилив (САК)

САК є частою й тяжкою формою порушення мозкового кровообігу, що зумовлений розривом артеріальної аневризми судин головного мозку. Ведення пацієнтів із САК – ​актуальна проблема сучасної невро­логії та нейро­хірургії, котра потребує прийняття своє­часних діагностичних рішень і адекватної лікувальної тактики. Здійснення оцінки стану пацієнта відразу після виникнення САК є надзвичайно важливим для прогнозу життя.

Ключовим діагностичним критерієм результату захворювання є тяжкість неврологічних розладів, які спостерігаються на момент первинного огляду. Для оцінки стану пацієнта із САК часто використовують дві оцінювальні шкали – ​шкалу Ханта – ​Хесса (W. Hunt і R. Hess) та шкалу Всесвітньої федерації нейрохірургів (World Federation of Neurological Surgeons – ​WFNS), яка зіставна зі шкалою коми Глазго.

Шкалу Ханта – ​Хесса було запропоновано в 1968 році (табл. 1). Ступені шкали трактують так:

  • 1, 2 ступені – ​показане негайне оперативне лікування незалежно від того, скільки часу минуло від моменту розвитку САК;
  • 3, 4 ступені – ​основним критерієм у визначенні показань до оперативного лікування є показник динаміки ангіоспазму;
  • 5 ступінь – ​оперативне лікування здійснюють тільки в разі великої гематоми з дислокацією мозку, що загрожує життю пацієнта.

Якщо у хворого наявна супутня патологія, наприклад артеріальна гіпертензія, цукровий діабет (ЦД), атеросклероз, хронічне обструктивне захворювання легень або вазоспазм при ангіографії, то додають іще 1 бал.

У 1974 році E.J. Kosnik модифікував шкалу Ханта – ​Хесса, виділивши додатково ступінь 1а (табл. 2).

Використання цієї шкали, порівняно з іншими шкалами, забезпечує меншу варіабельність оцінок, ­проведених різними спеціалістами, для кожного хворого.

У 1988 році експерти WFNS запропонували нову шкалу оцінювання неврологічного стану та його тяжкості при САК (табл. 3).

Здійснюється оцінювання грубого неврологічного дефіциту – ​афазії, гемі­парезу, геміплегії; парези черепних нервів не розглядають як неврологічний дефіцит.

Основний прогностичний критерій шкали WFNS – ​це рівень свідомості. Наявність або відсутність грубого невро­логічного дефіциту розділяє другу та третю стадії САК. Най­кращий прогноз у хворих із САК спостерігається при оцінці за шкалою коми Глазго – ​15 балів, найнесприятливіший прогноз – ​3 бали. При 8 балах і більше пацієнт має добрі шанси на відновлення.

Діабетична полінейропатія

ЦД – ​одна з найчастіших причин дисметаболічних нейропатій. Із діабетичних нейропатій найчастіше трап­ляються полінейропатії (ПНП) – ​приблизно у 8% хворих з уперше виявленим ЦД і майже у 50% хворих після 25 років від початку виникнення захворювання. З них дистальні діабетичні ПНП (ДД ПНП) діагностують із частотою від 3 до 100%, у середньому – ​40-60%.

Діабетична ПНП – ​хвороба, яка характеризується прогресуючою загибеллю нервових волокон, що спричиняє втрату чутливості й розвиток виразок стопи. Вона є одним із найчастіших ускладнень ЦД, призводить до зниження працездатності та становить загрозу життю хворих.

Для визначення наявності й ступеня тяжкості діабетичної ПНП ­використовують шкалу І.А. Строкова і співавт. (1999) (табл. 4).

Зазначені в таблиці 4 симптоми оцінюють протягом 3 діб. Під час оцінювання враховують рефлекс із двоголового та триголового м’язів плеча, карпорадіальні, колінні й ахіллові рефлекси. Мінімальна сума балів для встановлення діагнозу ДД ПНП – ​3 бали.

Хребетно-спинномозкова травма (ХСТ) – ​механічне пошкодження хребта, ускладнене травмою спинного мозку чи його корінців. Більшість по­шкоджень спинного мозку призводять до втрати чутливості нижче місця ураження, здатності рухатися (параліч) або постійної недієздатності.

Під час оцінювання тяжкості по­шкодження спинного мозку важливе значення має дослідження його функції. Для оцінки втрати чутливості та збереження рухових функцій використовують шкалу Франкеля (табл. 5), котра дає змогу оцінити функціональний стан потерпілих, які зазнали ХСТ. Шкалу було розроблено ще до Другої світової війни в англійському госпіталі Stoke Mandeville графства Бакінгемшир, і з 1969 року її активно популяризував професор Ганс Людевіг Франкель.Слід зауважити, що нині у світі під час оцінювання ступеня ураження спинного мозку частіше використовують шкалу AIS (Abbreviated Index Severity – ​скорочена шкала пошкоджень) Американської асоціації по­шкодження спинного мозку (American Spinal Injury Association – ​ASIA).

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 1 (44), березень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

13.05.2018 Неврологія Терапия астенического синдрома с позиций доказательной медицины

Современный темп жизни и высокий уровень урбанизации создают предпосылки для возникновения ряда заболеваний, связанных с переутомлением, неполноценным рационом питания и психоэмоциональными нагрузками. Сочетание этих факторов может провоцировать развитие одного из наиболее распространенных заболеваний в общеклинической практике – астенического синдрома (АС). До 60% наиболее частых жалоб пациентов при обращении к врачу (общая слабость, переутомление, инсомния, периодические головные боли, снижение работоспособности и др.) соответствуют диагнозу АС....

28.04.2018 Неврологія Неврологические чтения 2018: добрые традиции и новые тенденции в неврологии

1 марта в Киеве прошла ежегодная научно-практическая конференция с международным участием «Неврологические чтения (VII) памяти Д. И. Панченко». В мероприятии приняли участие украинские неврологи, а также специалисты из Великобритании, Канады, Сербии. Обзоры некоторых докладов мы приводим ниже....

25.04.2018 Неврологія Механізм психічних порушень при системному червоному вовчаку

Учені з Медичної школи Гарварда (США) та Університету Отто фон Ґеріке (м. Магдебург, Німеччина) ­виявили, що запале­ння, яке виникає при ауто­імунних захворюваннях, зокрема при системному червоному вовчаку ­(рідше хвороба Лібмана-Сакса), призводить до знищення зв’язків між нейронами в головному мозку. В результаті чого у хворих можуть з’являтись психоневрологічні симптоми, такі як тривожність, депресія, судоми і порушення когнітивних функцій. ...

25.04.2018 Неврологія Мікроглія «поїдає» синапси головного мозку

Приблизно кожна десята клітина у мозку — це клітина власної імунної системи, так званої мікроглії. Мікроглія (від давньогрец. Mikros – маленький, glia – клей) являє собою сукупність дрібних подовжених зірчастих клітин (мікрогліоцитів) із щільною цито плазмою і порівняно короткими розгалуженим відростками, які, як правило, розташовуються вздовж капілярів центральної нервової системи (ЦНС). Вони утворюються безпосередньо з моноцитів ...