0 %

Шкали оцінки стану неврологічних і нейрохірургічних хворих

06.04.2018

Субарахноїдальний крововилив (САК)

САК є частою й тяжкою формою порушення мозкового кровообігу, що зумовлений розривом артеріальної аневризми судин головного мозку. Ведення пацієнтів із САК – ​актуальна проблема сучасної невро­логії та нейро­хірургії, котра потребує прийняття своє­часних діагностичних рішень і адекватної лікувальної тактики. Здійснення оцінки стану пацієнта відразу після виникнення САК є надзвичайно важливим для прогнозу життя.

Ключовим діагностичним критерієм результату захворювання є тяжкість неврологічних розладів, які спостерігаються на момент первинного огляду. Для оцінки стану пацієнта із САК часто використовують дві оцінювальні шкали – ​шкалу Ханта – ​Хесса (W. Hunt і R. Hess) та шкалу Всесвітньої федерації нейрохірургів (World Federation of Neurological Surgeons – ​WFNS), яка зіставна зі шкалою коми Глазго.

Шкалу Ханта – ​Хесса було запропоновано в 1968 році (табл. 1). Ступені шкали трактують так:

  • 1, 2 ступені – ​показане негайне оперативне лікування незалежно від того, скільки часу минуло від моменту розвитку САК;
  • 3, 4 ступені – ​основним критерієм у визначенні показань до оперативного лікування є показник динаміки ангіоспазму;
  • 5 ступінь – ​оперативне лікування здійснюють тільки в разі великої гематоми з дислокацією мозку, що загрожує життю пацієнта.

Якщо у хворого наявна супутня патологія, наприклад артеріальна гіпертензія, цукровий діабет (ЦД), атеросклероз, хронічне обструктивне захворювання легень або вазоспазм при ангіографії, то додають іще 1 бал.

У 1974 році E.J. Kosnik модифікував шкалу Ханта – ​Хесса, виділивши додатково ступінь 1а (табл. 2).

Використання цієї шкали, порівняно з іншими шкалами, забезпечує меншу варіабельність оцінок, ­проведених різними спеціалістами, для кожного хворого.

У 1988 році експерти WFNS запропонували нову шкалу оцінювання неврологічного стану та його тяжкості при САК (табл. 3).

Здійснюється оцінювання грубого неврологічного дефіциту – ​афазії, гемі­парезу, геміплегії; парези черепних нервів не розглядають як неврологічний дефіцит.

Основний прогностичний критерій шкали WFNS – ​це рівень свідомості. Наявність або відсутність грубого невро­логічного дефіциту розділяє другу та третю стадії САК. Най­кращий прогноз у хворих із САК спостерігається при оцінці за шкалою коми Глазго – ​15 балів, найнесприятливіший прогноз – ​3 бали. При 8 балах і більше пацієнт має добрі шанси на відновлення.

Діабетична полінейропатія

ЦД – ​одна з найчастіших причин дисметаболічних нейропатій. Із діабетичних нейропатій найчастіше трап­ляються полінейропатії (ПНП) – ​приблизно у 8% хворих з уперше виявленим ЦД і майже у 50% хворих після 25 років від початку виникнення захворювання. З них дистальні діабетичні ПНП (ДД ПНП) діагностують із частотою від 3 до 100%, у середньому – ​40-60%.

Діабетична ПНП – ​хвороба, яка характеризується прогресуючою загибеллю нервових волокон, що спричиняє втрату чутливості й розвиток виразок стопи. Вона є одним із найчастіших ускладнень ЦД, призводить до зниження працездатності та становить загрозу життю хворих.

Для визначення наявності й ступеня тяжкості діабетичної ПНП ­використовують шкалу І.А. Строкова і співавт. (1999) (табл. 4).

Зазначені в таблиці 4 симптоми оцінюють протягом 3 діб. Під час оцінювання враховують рефлекс із двоголового та триголового м’язів плеча, карпорадіальні, колінні й ахіллові рефлекси. Мінімальна сума балів для встановлення діагнозу ДД ПНП – ​3 бали.

Хребетно-спинномозкова травма (ХСТ) – ​механічне пошкодження хребта, ускладнене травмою спинного мозку чи його корінців. Більшість по­шкоджень спинного мозку призводять до втрати чутливості нижче місця ураження, здатності рухатися (параліч) або постійної недієздатності.

Під час оцінювання тяжкості по­шкодження спинного мозку важливе значення має дослідження його функції. Для оцінки втрати чутливості та збереження рухових функцій використовують шкалу Франкеля (табл. 5), котра дає змогу оцінити функціональний стан потерпілих, які зазнали ХСТ. Шкалу було розроблено ще до Другої світової війни в англійському госпіталі Stoke Mandeville графства Бакінгемшир, і з 1969 року її активно популяризував професор Ганс Людевіг Франкель.Слід зауважити, що нині у світі під час оцінювання ступеня ураження спинного мозку частіше використовують шкалу AIS (Abbreviated Index Severity – ​скорочена шкала пошкоджень) Американської асоціації по­шкодження спинного мозку (American Spinal Injury Association – ​ASIA).

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 1 (44), березень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

16.01.2019 Неврологія Пірацетам у 2018 році: нові молекулярні механізми дії та концепція нейрометаболічної терапії

Пірацетам був винайдений 50 років тому румунським хіміком і психологом Корнелієм Джурге. Учений також уперше запропонував використовувати термін «ноотропи» для визначення препаратів, що покращують функціональну пластичність нервової системи. На сьогодні пірацетам є найбільш вивченим ноотропним засобом: база даних Pubmed містить понад 1 тис. досліджень цього препарату, зокрема більш ніж 200 клінічних випробувань. У пропонованому огляді представлені найцікавіші дослідження пірацатему за останній рік....

09.01.2019 Неврологія Современный взгляд на вертебро-базилярную болезнь

На вопросы о современном взгляде на вертебро-базилярную болезнь (ВББ) отвечает член-корреспондент НАМН Украины, заведующая кафедрой нервных болезней и нейрохирургии ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», доктор медицинских наук, профессор Людмила Антоновна Дзяк....

29.12.2018 Неврологія Полимодальные эффекты Актовегина у пациентов с высоким уровнем коморбидности

Проблема коморбидности кардио- и цереброваскулярных заболеваний (ЦВЗ), а также обусловленной этим полипрагмазии крайне актуальна в Украине. Хроническая гипоперфузия головного мозга из-за снижения сердечного выброса при сердечно-сосудистых заболеваниях ведет к развитию когнитивных нарушений, что делает необходимым назначение антигипоксантов. Препарат ­Актовегин, обладающий нейропротекторными, метаболическими и микроциркуляторными эффектами, улучшает нарушенные когнитивные функции у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и ишемической болезнью сердца (ИБС), повышает скорость когнитивных реакций у больных энцефалопатией, достоверно улучшает память и концентрацию внимания у лиц с возрастными нарушениями памяти. Результаты рандомизированных плацебо-контролированных исследований подтверждают эффективность и безопасность терапии ­Актовегином у пациентов с диабетической полинейропатией (ДПНП)....

29.12.2018 Неврологія Нейропротекторная терапия острых неврологических состояний: «интуитивный» метод лечения или научно обоснованный подход?

В последние годы нейропротекторная терапия все шире применяется не только в лечении хронических заболеваний нервной системы, но и при острых состояниях, что обусловлено получением многочисленных доказательств о целесообразности такого подхода. Мы попросили одних из ведущих украинских специалистов прокомментировать возможности применения нейропротекторной терапии при инсультах и черепно-мозговых травмах (ЧМТ) в свете последних данных доказательной медицины....