Досвід застосування альтернативних джерел енергії в лікувальних закладах України

Своїми думками з цього приводу поділився директор ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» НАМН України, академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Володимир Миколайович Коваленко.

– Модернізація підходів щодо традиційного забезпечення комунальних послуг у системі охорони здоров’я сьогодні є надзвичайно актуальною. З одного боку, це пов’язано зі значним обмеженням бюджетного фінансування медичної галузі, коли необхідно визначати першочергові та найбільш необхідні шляхи спрямування наданих державних коштів, і при цьому підтримувати рівень якості надання медичної допомоги пацієнтам. З іншого боку, не треба забувати і про екологічний стан як столиці, так і країни в цілому. Часто ми недооцінюємо негативний вплив промислових викидів в атмосферу, вагому частку яких становлять викиди від спалювання твердопаливних матеріалів. Наприклад, у зимовий період у разі застосування твердопаливних систем опалювання у нашому Інституті за добу витрата твердого палива може становити у середньому 2-3 тонни, адже госпітальний корпус є досить великим, а саме: понад 300 ліжок, поліклініка, наукові підрозділи, інфраструктура тощо. Зрозуміло, що шкідливість викидів зменшується у випадку застосування більш якісного палива, хоча забруднення атмосфери все одно наявне.

Встановлення сонячної батареї на даху госпітального корпусу нашого закладу відбулося тиждень тому, і тепер виключно завдяки цьому обладнанню ми маємо можливість забезпечувати гарячою водою пацієнтів та медперсонал у літній період. Як виявилося, температура гарячої води в санвузлах при експлуатації геліоустановки становила близько 60°C.

Безумовно, регулярне й своєчасне тепловодопостачання є одним із факторів комфортного перебування пацієнтів у нашому Інституті. Тому від себе особисто та від імені всього нашого колективу хочу подякувати керівництву благодійного фонду «Здоров’я для всіх» за фінансову підтримку й можливість ефективного використання природних джерел енергії для потреб закладу. Також я сподіваюся на активну співпрацю з фондом у цьому напрямі в майбутньому, що стане важливим кроком у раціоналізації економіки господарювання в медичній галузі.

Голова благодійного фонду «Здоров’я для всіх» Сергій Володимирович Шевчук коротко розповів про основні напрями діяльності організації та зазначив, що фонд розпочав діяльність на території України у 2000 р. За цей час було реалізовано близько 20 гуманітарних проектів, що стосувалися здоров'я громадян і екологічних проблем. Один з них – проект надання допомоги особам, які постраждали від повені в Закарпатті у 2001 р.

Три роки тому був започаткований проект «Сонячні лікарні», основною метою якого є розроблення алгоритму впровадження альтернативних джерел енергопостачання в мережі лікувальних закладів України. Для його реалізації обрали 3 лікарні: Гайворонська центральна районна лікарня Кіровоградської області на 210 госпітальних ліжок, Чаплинська центральна районна лікарня Херсонської області на 162 госпітальних ліжка та Липецька амбулаторія Харківського району на 40 госпітальних ліжок з пунктом швидкої медичної допомоги.

ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» є першим серед закладів НАМН України, з яким співпрацює фонд «Здоров’я для всіх», тому що раніше увага була зосереджена переважно на підтримці лікувальних закладів у віддалених від столиці регіонах. Це пов’язано, насамперед, з їхнім більш скрутним фінансовим становищем порівняно зі столичними медичними закладами. Проте сьогодні зрозуміло, що підтримки потребують і провідні медичні установи, адже оптимальне використання енергоресурсів у будь-якій організації чи підприємстві відображається на економіці та екологічній ситуації країни в цілому.

Що стосується економічного ефекту від встановлення сонячних колекторів, то його можна продемонструвати на прикладі Миколаївського центрального госпіталю, де адміністрація провела фінансово-економічні підрахунки. Відповідно до їхніх даних, електроенергія, витрачена в літній період на нагрів води при користуванні геліоустановками, зменшилася в 7 разів.

Крім того, діяльність фонду пов’язана із забезпеченням комфортного перебування як хворих у медичних закладах, так і біженців, цивільних осіб та військових, постраждалих внаслідок бойових дій, осіб похилого віку, одиноких і непрацездатних інвалідів. Зокрема, нещодавно були введені в експлуатацію сонячні батареї в Обласній клінічній лікарні ім. І. Мечникова в м. Дніпро, у геріатричному стаціонарі в Київській області, будинку-інтернаті для престарілих у м. Вінниця та Одеському клінічному санаторії ім. Пирогова (Куяльник).

Є надія, що результати діяльності фонду «Здоров’я для всіх» стануть вагомим внеском до стабілізації та покращення енергетичної ситуації в Україні.

ДОВІДКА ЗУ

Сонячна батарея (сонячний модуль, панель) є фотоелектричним генератором, принцип дії якого ґрунтується на одній з фізичних властивостей напівпровідників: фотони світла здатні вибивати електрони із зовнішньої оболонки атомів. У фізиці явище виходу електронів з тіла під дією електромагнітного випромінювання називається фотоефектом. У випадку, коли електрони вилітають з тіла у вакуум або інше середовище, це називають зовнішнім фотоефектом, або фотоелектронною емісією. Так, ще в 1888 р. німецький фізик В. Гальвакс дослідив, що під дією світла металева пластинка заряджається позитивно. А в 1888-1889 рр. явище фотоефекту детально вивчав російський учений О. Г. Столєтов, який проаналізував залежність сили струму від частоти світла, його інтенсивності та інших характеристик випромінювання. Згодом вивчені ним закономірності назвали законами фотоефекту (Коршак Є. В., 2011).

Основною робочою характеристикою сонячної батареї є пікова потужність, що вимірюється у ватах (Вт). Вона показує вихідну потужність батареї в оптимальних умовах (інтенсивність сонячного випромінювання – 1 кВт/м², температура навколишнього середовища – 25 °C та ширина сонячного спектру – 45°). Зрозуміло, що створити такі умови на практиці важко, тому сьогодні існують спеціальні формули для розрахунку річного економічного ефекту, внутрішніх норм дохідності та терміну окупності інвестицій при застосуванні сонячних батарей. Також збільшення коефіцієнта корисної дії геліоустановок можливе за рахунок вдосконалення виробничих матеріалів і процесів перетворення енергії сонячного випромінювання (Сисоєва М. С., 2011).

Підготувала Людмила Оніщук