Аномалії оптичної корекції ока та сучасність: питання і відповіді

Сучасне цивілізоване суспільство вже неможливо уявити без комп’ютера. Виконання багатьох професійних завдань, навчання та дозвілля пов’язані зі сприйняттям візуальної інформації з різних носіїв, що обумовлює значне залучення до роботи зорової системи. Довготривале та неконтрольоване використання інформаційних технологій може спричинити небажані наслідки, розвиток патологічних станів у дітей та підлітків, а також зумовити появу астенопії у дорослих.

Значну роль у процесі формування зорової системи відіграє зорове навантаження, що необхідно враховувати під час розробки профілактичних заходів.

? Чим характеризується це захворювання?

Проблема діагностики та корекції аметропій є актуальною через суттєве зниження некоригованої гостроти зору та виникнення характерних астенопічних скарг. Саме тому раціональна корекція зору пацієнтів має як медичне, так і соціальне значення, а також є складовою загального завдання лікувально-­оздоровчого комплексу дітей та підлітків.

Оскільки основними причинами, що зумовлюють зниження гостроти зору в дітей, є рефракційні порушення, це обумовлює необхідність раціональної їх корекції. Більшість аметропій спадково детерміновано.

Амбліопія спостерігається від 1 до 10% дітей, причому за косоокості зустрічається в 12-90% випадків. Дисбінокулярна амбліопія виникає унаслідок розладу бінокулярного зору – ​сенсорно-моторного апарату, організованого за принципом рефлекторного кільця. Це зумовлює необхідність своєчасної та раціональної її корекції. Збереження високої гостроти зору на амбліопічному оці та пов’язане з ним формування бінокулярного зору – ​найскладніші завдання офтальмологів. Великих успіхів у реабілітації таких дітей досягла сучасна офтальмологія, тому проблема аномалій рефракції ока має медико-соціальний аспект.

Через поширення офтальмопатології та погіршення зору в дітей у процесі навчання в школі під впливом різного роду зорового навантаження ця проблема має велике медико-соціальне значення.

? Якою є класифікація цього захворювання?

Виокремлюють 3 види клінічної рефракції: еметропію, міопію і гіперметропію.

Залежно від величини коригувальної лінзи розрізняють 3 ступені аметропії: слабкий – ​від 0,25 до 3,0 дптр; середній – ​від 3,25 до 6,0 дптр; високий – ​>6,0 дптр. Цей розподіл використовують як для гіперметропії, так і для міопії. Ступінь аметропії вимірюють переломлювальною силою лінзи, що коригує дефект зору. Аметропію може супроводжувати астигматизм.

? Якими є причини розвитку патології?

Недосконалість оптичної системи (особливо в разі анізометропії) спричиняє порушення функції моторно-­сенсорної системи. За слабкого розвитку в зоровому аналізаторі факторів, які регулюють адаптацію, та при відсутності додаткових необхідних допоміжних засобів (раціональна корекція анізометропії, астигматизму), що покращують адаптацію, створюються додаткові ­труднощі для адаптаційного механізму, а це сприяє прискоренню розвитку амбліопії.

Зниження зору, поява косоокості, безумовно, пов’язані з частковим виключенням зорового сенсорного сигналу. В ранньому дитячому віці це може вплинути не лише на монокулярні, а й на бінокулярні функції. При порушенні бінокулярного зору та бінокулярної взаємодії систем динамічної рефракції може розвинутися косоокість.

? Хто може опинитися в групі ризику?

Зазвичай це діти дошкільного та шкільного віку, підлітки з порушенням зору, аномаліями рефракції.

Вид і величина клінічної рефракції можуть бути обумовлені як спадковими факторами, так і впливом зовнішнього середовища на організм, що розвивається. За наявності несприятливих умов для зорової роботи, різних захворювань, спадкової схильності форма очей може стати подовженою, внаслідок чого рефракція організму, що розвивається, здатна посилюватися.

? Якою є симптоматика захворювання?

Рання діагностика аметропій є важливою для сучасної та ефективної реабілітації. Найважливіший симптом – ​зниження гостроти зору; водночас погіршується зоровий комфорт. Батьки помічають, що дитина погано бачить, близько підходить до телевізора, примружує очі тощо. Візуально можна спостерігати косоокість. Крім того, некоригована в дитячі роки гіперметропія нерідко зумовлює розвиток косоокості, амбліопії.

Суб’єктивні відчуття в осіб, котрі працюють за комп’ютером, характеризуються скаргами на зорову втому, біль, різь, печіння, сухість («пісок»), відчуття стороннього тіла, тяжкість в очних яблуках, зуд повік. Пацієнти спостерігають труднощі фокусування зору, розпливчастість при розгляданні предметів, що знаходяться далеко, головний біль, рідше – ​запаморочення; водночас хворі скаржаться на болі в надбрівних дугах, сльозотечу, світлобоязнь, почервоніння очей тощо.

Часті функціональні ускладнення – ​астенопія у вигляді швидкої стомлюваності очей під час читання, відчуття посмикування ока, характерний головний біль у ділянці лоба й орбіт тощо. В більшості обстежених виявлено аномалії рефракції. Може спостерігатися постійна гіперемія кон’юнктиви (хронічний кон’юнктивит).

Акомодативна астенопія зумовлена перенапругою акомодації у разі довготривалої роботи на близькій відстані та виникає у людей з гіперметропічною рефракцією, що, своєю чергою, обумовлює необхідність постійної корекції, адже за відсутності додаткових засобів створюються труднощі для адаптаційного механізму. Важливу роль при цьому відіграє адекватний підбір оптичної корекції.

? Які симптоми є найпоширенішими?

Астенопія у вигляді швидкої втомлюваності під час читання, відчуття посмикування ока, головний біль тощо. Якщо спостерігаються зниження гостроти зору (як вдалину, так і зблизька), порушення акомодації, загострення гетерофорії, наявність астенопічних скарг, необхідно звернутися до дитячого лікаря-офтальмолога якнайшвидше.

? Які можуть з’явитися ускладнення за нехтування симптомами та невчасного початку лікування?

Некоригована аметропія – ​причина не лише зниження гостроти зору, порушення функції моторно-сенсорної системи (косоокості), а й проявів неврозів, затримки загального розвитку дітей тощо.

Характеризуючи цю проблему, необхідно зауважити, що часто труднощі виникають у дітей в ускладнених і нестандартних випадках через пізнє звернення до лікаря.

Найважливішими ознаками дез­адаптації зорової системи до аметропій є астенопія і рефракційна амбліопія. В періоді росту ока особливо необхідні систематичні дослідження клінічної рефракції, а при її аномаліях – ​корекція. Це виключить прояв тяжких наслідків, які неминуче виникають за некоригованих аметропій (особливо астигматичних).

? Які методи дослідження передбачає діагностика?

Методи дослідження: збір анамнезу, візометрія, авторефрактометрія, кератометрія, біомікроскопія та офтальмоскопія, визначення кута косоокості за Гіршбергом, характеру бінокулярного злиття на синоптофорі й кольоровому приладі, характеру фіксації амбліопічного ока, визначення резервів акомодації.

? Які методи лікування є най­ефективнішими?

Незважаючи на успіхи контактології та рефракційної хірургії, використання цих коригувальних методів у дітей наразі обмежено. На сьогодні при аметропіях у дітей не втратила свого значення корекція звичайним оптичним склом. Точні дані повної статичної рефракції є важливими під час визначення оптимальної корекції аномалій рефракції.

Аномалії рефракції зумовлюють необхідність постійного коригування, адже за відсутності ­додаткових допоміжних засобів створюються труднощі для адаптаційного механізму. Значну роль при цьому відіграє правильний підбір оптичної корекції. У разі міопії з метою вирішення акомодаційних завдань для близької відстані фокусування здійснюється з найменшими затратами акомодації, тому під час обрання оптимальної корекції для близької відстані пацієнтам із міопією необхідний індивідуальний підхід.

Вибір оптимальної корекції аметропій у дитячому віці передбачає облік багатьох факторів, тому є складним завданням. Зарубіжні офтальмологи бажають коригувати навіть невеликі (відмінні від нуля) аномалії рефракції.

Основні критерії підбору окулярної корекції – ​ступінь аметропії, функціональний стан очей (гострота зору, положення очей, характер бінокулярного зору, вплив корекції на ці показники), вік пацієнта, динаміка рефракції, наявність або відсутність астенопії, переносимість корекції тощо. Корекція аномалій рефракції передбачає компенсацію порушень оптичної системи. Необхідно обирати адекватну оптичну корекцію, яка залежить від монокулярної та бінокулярної переносимості окуляр. Раннє виявлення і лікування амбліогенних факторів можуть не лише суттєво покращити гостроту зору, а й вплинути на оптомоторний процес бінокулярного зору.

В дитячому віці величина рефракції не є постійною і суттєво змінюється в різні вікові періоди, тому до кожного пацієнта необхідно застосовувати індивідуальний підхід. Дітям з амбліопією окуляри призначають тільки на основі результатів об’єктивного визначення рефракції в умовах циклоплегії, за якої знімається надлишковий тонус циліарного м’яза. З віком статична рефракція наближається до еметропії, у результаті чого створюються оптимальні умови для діяльності динамічної рефракції ока.

Оптична корекція необхідна не лише для досягнення максимальної гостроти зору за наявності аметропії, а й з метою виключення акомодаційно-рефракційного фактора виникнення косоокості. Рання оптична корекція забезпечить нормальний розвиток органа зору, допоможе оздоровленню дітей з патологією рефракції ока.

Своєчасне виявлення та лікування амбліопії можуть покращити гостроту зору, вплинути на оптомоторний процес бінокулярного зору. Тяжкість амбліопії безпосередньо залежала від характеру зорової фіксації. При ранньому виникненні косоокості значно складніше відновлювати втрачені зорові функції.

У періоді росту очного яблука особливо необхідні систематичні дослідження клінічної рефракції, а при її аномаліях – ​постійна корекція. Це виключить прояв тяжких наслідків, що неминуче виникають у разі некоригованих аметропій (особливо астигматичних).

? У яких випадках пацієнт може звернутися до сімейного лікаря / терапевта, а в яких слід одразу звертатися до офтальмолога?

Завдання сімейного лікаря / терапевта полягає в якнайшвидшому виявленні порушень аномалій рефракції, косоокості, скеруванні пацієнта до дитячого лікаря-офтальмолога, дитячих центрів охорони зору. Для діагностики та лікування хворих можна скерувати до ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України». Питання ранньої діагностики аметропій, амбліопії, м’язового дисбалансу – ​загальне завдання лікувально-оздоровчого комплексу дітей і підлітків.

? Які найдієвіші заходи профілактики?

Найбільша чутливість зорової системи людини до обмеження предметного зору протягом перших років життя обумовлює необхідність ранньої лікувально-профілактичної роботи.

В дитячому віці відбувається інтенсивний розвиток зорового аналізатора. Велике значення в процесі формування зорових функцій відіграє зорове навантаження, що необхідно враховувати під час розробки профілактичних заходів. При призначенні окулярів необхідно обирати адекватну оптичну корекцію.

Наявність у пацієнта зорово-напруженої праці під час роботи за комп’ютером потребує проведення оптимальної корекції для збереження зорової працездатності та досягнення рівня професійної надійності. При виборі оптимальної корекції необхідний індивідуальний підхід.

Профілактика має бути спрямована на покращення режиму та умов занять і відпочинку дітей, корекцію порушень постави, підвищення рухової активності дітей шкільного віку з достатнім перебуванням на свіжому повітрі, заняттями фізкультурою, плаванням. У дитячих і загальноосвітніх закладах необхідно дотримуватися гігієнічних норм щодо обладнання та освітлення навчальних класів і кімнат, які передбачають забезпечення оптимального освітлення робочого місця (світло має падати зліва). З раннього дошкільного віку потрібно тренувати в дітей правильний «рефлекс читання» (іграшки, картинки, букви мають знаходитися на відстані >30 см від очей), категорично заперечувати читання лежачи. Велике значення мають лікування хронічних захворювань (тонзиліту, карієсу), терапія ендокринних захворювань.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 18 (554), 2023 р