Постінсультна спастичність – фактор, що погіршує якість життя пацієнта. Ефективний шлях до подолання проблеми
Думка фахівця
22 листопада, 2024
8 жовтня відбувся цикл майстер-класів «Мультидисциплінарний підхід до проблемних питань неврології та психіатрії. Нові стратегії лікування». Доповідь старшого викладача кафедри військової загальної практики – сімейної медицини Української військово-медичної академії (м. Київ), підполковника медичної служби, доктора філософії Ольги Вікторівни Селюк присвячувалася проблемі постінсультної спастичності – фактора, що погіршує якість життя пацієнта.
Стрес і когнітивні функції
За матеріалами науково-практичної конференції
Персен® Форте: здоров’я – у спокої
Думка фахівця
22 листопада, 2024
Від 24 лютого 2022 р. на кожного мешканця України щодня впливає надважливий потужний стресор – повномасштабна війна. Опитування, проведене дослідницькою компанією GRADUS (2024), показало, що практично кожен восьмий українець (13%) характеризує свій стан як незадовільний. Серед емоцій-лідерів наших співвітчизників – втома (46%) та напруженість (44%), хоча майже третина (31%) відзначає і надію.
Вітаміни В1, В6 і В12 та периферичні нейропатії: огляд літератури
Термін «периферична нейропатія» (ПН) охоплює різноманітні та складні стани, які створюють труднощі в їхній діагностиці й лікуванні.
Однією з основних причин цих станів є дефіцит нейротропних вітамінів B1, B6 і B12, що може зумовити різні неврологічні симптоми.
Проведено систематичний огляд літератури, щоби структурувати наявні знання, виявити суперечливі моменти, а також розробити рекомендації, які полегшать лікування та менеджмент ПН у клінічній практиці.
Українська неврологія: сучасні тренди, проблемні питання та перспективи
Огляд подій
22 листопада, 2024
У Львові з 10 по 13 вересня тривала міжнародна неврологічна конференція «XVI Нейросимпозіум». Під час заходу провідні українські експерти виступили з доповідями, а також відбулися вебінари з іноземними спікерами. Серед представлених тем – сучасні підходи до лікування болю, захворювання екстрапірамідної нервової системи, діагностика та лікування розсіяного склерозу, хвороби периферичної нервової системи, нейроінфекції, підходи до лікування епілепсії та нервово-м’язових захворювань, психосоматичні розлади. У межах заходу проводилися аналіз інтерактивних клінічних випадків, а також медична гра «Що? Де? Коли?», в перервах між секціями були цікаві вікторини.
Нові горизонти в лікуванні діабетичної нейропатії
Цукровий діабет (ЦД) – одна із проблем сучасного людства. Частота захворювання зростає щороку, крім того, перевищує допустимі норми серед населення планети. За оцінками Міжнародної діабетичної федерації, 425 млн людей у всьому світі хворіють на діабет, що робить його найбільшою глобальною епідемією ХХІ ст. Близько 12% світових витрат на охорону здоров’я (або 727 млрд дол. США) спрямовується на діабет і його ускладнення; кількість хворих на діабет стрімко зростає [1]. Очікується, що поширеність ЦД збільшиться до 783 млн до 2045 року [2].
Кардіоваскулярна автономна нейропатія за діабету: оновлений огляд
Кардіоваскулярна автономна нейропатія (КАН) є дуже поширеним мікросудинним ускладненням цукрового діабету (ЦД), що зумовлює дисфункцію серцево-судинної вегетативної нервової системи (Spallone V. et al., 2019); спостерігається в ≈20% людей із ЦД. Згідно з результатами нещодавніх досліджень, може бути наявною і за переддіабету (порушення толерантності до глюкози та/або порушення рівня глюкози натще), що свідчить про раннє залучення вегетативної нервової системи (Eleftheriadou A. et al., 2021). Розуміння патофізіології КАН продовжує розвиватися, з’являються нові докази, що підтверджують потенційний зв’язок між ліпідними метаболітами, мітохондріальною дисфункцією та генетикою.
Дослідження перебігу та наслідків COVID‑19 у хворих на цукровий діабет
Пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19) мала довгострокові наслідки на всі ланки системи охорони здоров’я, оскільки частота розвитку ускладнень і багатосистемний вплив вірусу змусили переглянути парадигми лікування не одного десятка поширених патологій. На сьогодні існують чіткі докази ураження органів ендокринної системи під час перебігу COVID‑19 різного ступеня тяжкості. У межах науково-практичного освітнього проєкту «Школа ендокринолога», який відбувся в онлайновому форматі 1-5 жовтня, член-кореспондент НАМН України, доктор біологічних наук, професор Олена Ігорівна Ковзун представила доповідь «Дослідження перебігу та наслідків COVID‑19 у хворих на цукровий діабет» від групи науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (академік НАМН України, д.м.н., професор М.Д. Тронько, д.б.н. В.М. Пушкарьов, д.м.н. Л.К. Соколова, д.м.н., професор М.Д. Халангот, д.м.н. В.В. Попова). У цій роботі вперше було представлено результати клінічного дослідження зміни ліпідного спектра крові та динаміки синтезу прозапальних медіаторів у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) і COVID‑19.
Гілайс® Аміно – нова комбінація гіалуронату натрію та амінокислот L-лізину і L-лейцину в очних краплях
Клінічне дослідження
22 листопада, 2024
Синдром сухого ока (ССО) є поліетіологічним захворюванням очної поверхні, спричиненим зниженою секрецією сльози, її надмірним випаровуванням, інколи – поєднанням цих кардинальних чинників. Згідно зі звітом робочої групи щодо дослідження сухості ока TFOS DEWS II, у 2017 році було розподілено всі випадки ССО на дві групи: дисфункція мейбомієвих залоз і сухість, пов’язана з посиленим випаровуванням сльози [1]. Це надало поштовх фармакологічній галузі створити сльозозамісні препарати з використанням гіалуронату натрію, а також жировмісні лікарські форми з ліпосомами, емульсії та мазі.
Запобігти появі глаукоми: ще раз про важливість офтальмологічного скринінгу та контролю очного тиску
Глаукома («тихий викрадач зору») залишається основною причиною незворотної сліпоти через значну кількість недіагностованих
і нелікованих випадків. Труднощі скринінгу та відсутність чітких офтальмоскопічних критеріїв ранньої стадії глаукоми спричиняють те,
що більше половини хворих не отримують своєчасної допомоги навіть у розвинених країнах. Головною метою лікування глаукоми
є зниження внутрішньоочного тиску (ВОТ) за допомогою різних засобів – медикаментів, лазерних процедур або інноваційних методів.
Це надає змогу сповільнити прогресування захворювання і зберегти зір.
ГЛАУКОМА+ 2024: досягнення та нові орієнтири розвитку галузі
4-5 жовтня в Києві відбулася IX міжнародна конференція офтальмологів України «ГЛАУКОМА+ 2024» – масштабний форум, який зібрав лікарів-офтальмологів, дитячих офтальмологів, ендокринологів, лікарів загальної практики. Програма науково-практичної конференції містила ключові лекції, наукові секції, майстер-класи щодо новітніх технологій за участю членів президії Українського та Європейського глаукомних товариств, виступи лекторів ESASO, а також провідних установ України. Зокрема, розглянуто фундаментальні дослідження в сфері офтальмології, сучасні аспекти відновлення органа зору, проблему військової та цивільної травми органа зору, питання діагностики, лікування, медичної, а також мікрохірургічної реабілітації хворих на глаукому, історичні й сучасні аспекти мікрохірургічної реабілітації хворих на катаракту, особливості діагностики і лікування хворих на діабетичні ускладнення та інші актуальні теми. Організатори заходу – ПВНЗ «Київський медичний університет», офтальмологічна клініка КНП «Київська міська клінічна лікарня № 1» та ГО «Українське глаукомне товариство».
Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: оновлена настанова Німецького товариства урології
У квітні опубліковано міждисциплінарну настанову з епідеміології, діагностики, терапії, профілактики та лікування неускладнених бактеріальних позалікарняних інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ) у дорослих, засновану на доказах і консенсусі експертів Німецького товариства урології (Deutsche Gesellschaft für Urologie, DGU). Мета – надати науково обґрунтовані та узгоджені рекомендації для клінічної практики, зокрема щодо раціонального використання антибіотиків і запобігання розвитку резистентності збудників.
