Головна Статті

 
 
 
Ведення пацієнтів із простатитом при ДГПЗ: можливості протизапальної терапії
Огляд

6 січня, 2024

Запалення є загальновизначеною детермінантою, яка лежить в основі патогенезу й прогресування захворювань передміхурової залози (ПЗ), зокрема доброякісної гіперплазії та раку простати. Численні епідеміологічні, гістопатологічні та молекулярно-­патологічні дослідження підтверджують тісний зв’язок між інтенсивністю запалення ПЗ і прогресуванням доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ), асоційованої із симптомами нижніх сечових шляхів (СНСШ) [1]. Екстракт плодів американської карликової пальми Serenoa repens є найбільш вивченим фітотерапевтичним препаратом, який широко використовується для лікування СНСШ [2]. Доведені фармакодинамічні ефекти, які проявляє Serenoa repens in vitro та in vivo, зокрема антиандрогенна активність [3], взаємодія з медіаторами запалення [4], пригнічення проліферації та індукування апоптозу як в епітелії, так і в стромі ПЗ [5], є вагомим обґрунтуванням для застосування екстракту Serenoa repens як головного протизапального агента у пацієнтів із простатитом та ДГПЗ
Застосування тиреоїдних гормонів у лікуванні субклінічного гіпотиреозу: клінічні практичні рекомендації
Огляд

6 січня, 2024

Чи є корисним застосування гормонів щитоподібної залози (ЩЗ) у пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом (СКГ)? На основі нещодавнього систематичного огляду рандомізованих клінічних досліджень (РКД) було створено рекомендації, які можуть бути корисними у клінічній практиці. Відповідно до дійсних рекомендацій гормони ЩЗ показані дорослим із рівнем тиреотропного гормону (ТТГ) >10 мМО/л та, за нижчого рівня ТТГ, особам молодого віку, які мають відповідні симптоми, а також за наявності специфічних показань до застосування цих гормонів. Рекомендації створені для лікарів та їхніх пацієнтів у вигляді наочних схем. У них наведено потенційну відносну й абсолютну користь і шкоду від застосування гормонів ЩЗ.
Діагностика, профілактика і лікування дефіциту вітаміну D у дорослих: Kонсенсус українських експертів
Огляд

5 січня, 2024

Зростаюча актуальність проблеми дефіциту вітаміну D у населення України, велика кількість наукових робіт, присвячених вивченню дефіциту вітаміну D, його наслідків і можливостей подолання, а також активне і, на жаль, часто безконтрольне застосування вітаміну D, передусім у період епідемії COVID‑19, – усе це разом зумовило гостру потребу українських фахівців у чітких рекомендаціях та обґрунтуванні призначення цього вітаміну як здоровим особам, так і пацієнтам різних вікових категорій. На початку 2023 року на сторінках спеціалізованого науково-практичного журналу «Біль. Суглоби. Хребет» від ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» увазі читачів уперше було представлено Kонсенсус українських експертів щодо діагностики, профілактики та лікування дефіциту вітаміну D у дорослих (далі – ​Консенсус). Консенсус був анонсований членом редакційної колегії, президентом Європейської асоціації вітаміну D (European Vitamin D Association, EVIDAS) професором Павлом Плудовським.
Стандарти лікування діабету: ретинопатія, нейропатія та догляд за стопою
Клінічні рекомендації

5 січня, 2024

«Стандарти лікування діабету» Американської діабетичної асоціації (ADA) містять поточні гайдлайни з клінічної практики та призначені для надання принципів лікування ЦД, загальних цілей лікування і рекомендацій, а також інструментів для оцінки якості лікування. Члени Комітету з професійної практики ADA, що являє собою міждисциплінарний експертний комітет, несуть відповідальність за оновлення Стандартів медичної допомоги щороку або частіше, за необхідності. Докладний опис стандартів, заяв і звітів ADA, а також систему оцінки доказів рекомендацій ADA щодо клінічної практики і повний список членів Комітету з професійної практики можна знайти в розділі «Вступ та методологія».
Вплив вітаміну D на імунопатологічні процеси в разі тиреоїдиту Хашимото: від теорії до практики
Огляд

5 січня, 2024

Жиророзчинний вітамін D відіграє вирішальну роль у здоров’ї кісток і регулюванні гомеостазу кальцію в організмі. Існує дві основні форми вітаміну D: вітамін D2 (ергокальциферол) і вітамін D3 (холекальциферол). Вітамін D2 міститься в деяких рослинних продуктах, тоді як вітамін D3 синтезується в шкірі під впливом сонячного світла [1]. Біологічно активна форма вітаміну D, кальцитріол, також відомий як 1,25-дигідроксивітамін D (1,25(OH)2D) зв’язується з рецепторами вітаміну D (РВД) у різних тканинах по всьому тілу, у тому числі в кістках, кишечнику і нирках, для регулювання метаболізму кальцію і фосфатів. У кишечнику кальцитріол підвищує всмоктування кальцію і фосфору, а в нирках – ​реабсорбцію кальцію і виведення фосфату [2]. Окрім ролі вітаміну D у здоров’ї кісток дослідження підтвердили його плейотропні ефекти на практично всі системи та процеси в організмі, зокрема на регулювання настрою, імунної функції, зниження ризику хронічних серцево-судинних захворювань (ССЗ) та ін. [3-6].
Застосування левотироксину в лікуванні гіпотиреозу: історичний ракурс
Огляд

5 січня, 2024

Гомеостаз щитоподібної залози (ЩЗ) регулюється складною системою негативного зворотного зв’язку [1]. Секреція тиреотропного гормону (ТТГ) гіпофізом стимулює вироблення ЩЗ двох основних гормонів: трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4), причому на частку Т4 припадає майже 80% від загальної кількості. Ці гормони впливають практично на кожну систему органів людини. Т3 є активним гормоном, а Т4 перетворюється на Т3 дейодиназами в тканинах-мішенях (рис. 1) [2]. Рівні Т3 і Т4 в крові, своєю чергою, регулюють вироблення ТТГ. Таким чином, загальний вплив ЩЗ на організм визначається не лише принципом зворотного зв’язку між ЩЗ та центральною нервовою системою, але й активністю дейодинази в тканинах-мішенях серед інших систем органів [1].
Йодний статус і рекомендації з прийому добавок із йодом до та під час вагітності і при грудному вигодовуванні
Огляд

5 січня, 2024

Проблема йододефіциту у вагітних і жінок, що годують груддю, є надзвичайно актуальною через його потенційно негативний вплив на здоров’я матері та нейророзвиток дитини. Недостатній прийом йоду в цей період може призводити до тиреоїдних порушень у матері, а також впливати на розвиток плода й подальше здоров’я дитини під час її зростання та розвитку.
Застосування гормону росту за різних форм низькорослості в дітей
Огляд

5 січня, 2024

У листопаді 2023 р. в Чернівцях відбулося чергове засідання освітнього проєкту «Школа ендокринолога» з онлайн-трансляцією по всій Україні. У рамках заходу було розглянуто актуальні питання, які стосуються ендокринологічних захворювань та їхніх ускладнень, консервативного та хірургічного лікування таких станів, а також ведення хворих із супутньою патологією. Цього разу йшлося не лише про найпоширеніші ендокринологічні захворювання, з якими мало не щодня стикаються лікарі у своїй рутинній практиці, а й про більш рідкісні патології. Зокрема, про різні форми низькорослості в дітей і можливості терапії цих станів. На жаль, діагностика захворювання нерідко запізніла, а низькорослість тягне за собою цілу низку психологічних і соціальних проблем. Саме цій темі була присвячена доповідь доктора медичних наук, професора, завідувача відділення дитячої ендокринної патології ДУ «Інститут ендо­кринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» Наталі Андріївни Спринчук.
Клініко-практичне оновлення рекомендацій AGA з епідеміології, діагностики та лікування екзокринної недостатності підшлункової залози: експертний огляд
Клінічні рекомендації

4 січня, 2024

Екзокринна недостатність підшлункової залози (ЕНПЗ) – ​це розлад, спричинений нездатністю ПЗ забезпечити мінімальний / пороговий рівень специфічних травних панкреатичних ферментів у тонкому кишечнику, що спричиняє мальдигестію поживних речовин і макроелементів, унаслідок чого виникає їхній значний дефіцит. ЕНПЗ часто не діагностується, отже, пацієнти нерідко позбавлені належного лікування. Існує нагальна потреба підвищити обізнаність про цей стан, а також покращити його лікування. Метою цього експертного огляду клініко-практичного оновлення настанови Американської гастроентерологічної асоціації (AGA) є надання рекомендацій з найкращої практики щодо епідеміології, оцінки та лікування ЕНПЗ (рис.).
Фіксована комбінація бісопрололу та амлодипіну в терапії артеріальної гіпертензії
Огляд

4 січня, 2024

У листопаді відбулася науково-практична конференція «Артеріальна гіпертензія (АГ) в практиці сімейного лікаря». У заході взяли участь провідні українські спеціалісти‑практики, які поділилися власним досвідом, проаналізували світові тренди й інноваційні методи лікування та діагностики АГ.
Застосування препарату Тіворель® у складі комплексної терапії ішемічної хвороби серця: метаболічний шлях до підвищення толерантності до фізичних навантажень
Огляд

4 січня, 2024

Ішемічна хвороба серця (ІХС) залишається провідною причиною смерті від серцево-судинних та всіх інших хвороб у країнах усіх рівнів достатку (Sakboonyarat B., Rangsin R., 2018). Підґрунтям ІХС є ішемія міокарда внаслідок диспропорції потреби міокарда в кисні та постачання кисню вінцевими судинами (Kaski J. C. et al., 2018). Крім того, важливі складові патогенезу ІХС – ​знижені рівні певних нутрієнтів та їхніх субстратів, а також недостатнє усунення метаболітів (Yehualashet A. S. et al., 2020).
Особливості перебігу COVID-19 у новому епідсезоні: на що слід звертати увагу
Огляд

4 січня, 2024

Незважаючи на значне зниження числа випадків захворювання, коронавірусна хвороба (COVID-19), як і раніше, залишається серйозною проблемою охорони здоров’я, вирішення якої потребує пильної уваги клініцистів і комплексного підходу. У грудні відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Інфекційні хвороби: сучасні виклики та проблеми діагностики», в рамках якої обговорювались актуальні питання, зокрема тактика ведення пацієнтів із COVID-19 у новому епідемічному сезоні. Доцент кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), кандидат медичних наук Ігор Анатолійович Анастасій у співавторстві з доцентом кафедри, кандидатом медичних наук Олександрою Вікторівною Безродною й асистентом кафедри Дмитром Миколайовичем Дударом представив доповідь «Клініко-лабораторні особливості COVID-19 сезону осінь 2023 року».