Репродуктивна медицина: на перехресті науки та практики
Репродуктологія – відносно молода та надзвичайно динамічна галузь медицини, яка стрімко розвивається. Щодня з’являються нові відкриття, технології та ідеї, які випереджають розвиток доказової медицини. Саме тому в репродуктології є багато дискусійних моментів, які потребують ретельного розгляду та обговорення. Конференція «One Day Focus. Репродуктологія», яка відбулася 2 березня в онлайн-форматі, стала платформою для обговорення найбільш суперечливих питань галузі, таких як ефективність неінвазивної передімплантаційної генетичної діагностики (ПГД), терапії із застосуванням збагаченої тромбоцитами плазми (PRP) для реювенації («омолодження») яєчників, а також ключові помилки в ембріологічній лабораторії. Учасники заходу не лише мали змогу почути думки найавторитетніших фахівців, а й взяли активну участь в обговоренні та дискусіях
Первинна дисменорея: сучасні підходи до фармакотерапії
Дисменорея, або болісні менструації, є одним із найпоширеніших гінекологічних розладів, що значно погіршує якість життя жінок репродуктивного віку. Незважаючи на високу частоту, це захворювання часто недооцінюється, недостатньо діагностується та лікується. Первинна дисменорея, не пов’язана з органічною патологією, зумовлена надмірною продукцією простагландинів в ендометрії, що спричиняє болісні спазми маткової мускулатури. Терапевтичні підходи включають застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), комбінованих оральних контрацептивів та інших методів. Ця оглядова стаття має на меті узагальнити сучасні знання про етіологію, патофізіологію та терапевтичні опції у пацієнток із первинною дисменореєю.
VI Українська фахова школа з гінекологічної та репродуктивної ендокринології
VI Українська фахова школа з гінекологічної та репродуктивної ендокринології (далі – Школа) є щорічною міжнародною освітньою подією, яка проводиться за участі та підтримки Всесвітньої федерації з ендокринної гінекології (ISGE). Незважаючи на виклики, пов’язані з війною, українські фахівці продовжують активну діяльність у галузі охорони жіночого здоров’я, зокрема в діагностиці та лікуванні гінекологічних й ендокринних розладів, розробці нормативних документів і стандартів, а також у співпраці з міжнародними організаціями. Школа є унікальною платформою для обміну досвідом, обговорення актуальних проблем та презентації найновіших досягнень у сфері гінекологічної та репродуктивної ендокринології. Захід об’єднує провідних вітчизняних і зарубіжних експертів, які діляться з колегами знаннями та практичними навичками
Патологія шийки матки: активне спостереження чи пасивна бездіяльність?
Патологія шийки матки, зокрема цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (сervical intraepithelial neoplasia, CIN), асоційована з інфікуванням вірусом папіломи людини (ВПЛ), є однією з найактуальніших проблем сучасної гінекології. Незважаючи на значні досягнення в діагностиці та лікуванні цієї патології, показники захворюваності та смертності від раку шийки матки (РШМ) залишаються високими. У рамках майстер-класу «Сучасні репродуктивні технології – акушерсько-гінекологічні та перинатальні аспекти. Методи діагностики та лікування генітального ендометріозу», який відбувся 14-15 березня, доктор медичних наук, професор кафедри акушерства, гінекології і репродуктології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика Ауріка Альбертівна Суханова представила доповідь «Патологія шийки матки: активне спостереження чи пасивна бездіяльність?», у якій висвітлила тему патології шийки матки, зокрема проблему ВПЛ-інфекції та її зв’язку з розвитком РШМ
Ендометріоз: як розпізнати «маски» хвороби та обрати правильну тактику лікування
Ендометріоз — дисгормональне захворювання з доброякісним вогнищевим розростанням тканини, подібної за структурою до тканини ендометрія, за межі порожнини матки, яке супроводжується больовим синдромом, безпліддям та іншими ускладненнями. Діагностика та лікування ендометріозу часто є утрудненими через різноманітність клінічних проявів та індивідуальні особливості пацієнток. У рамках Української фахової школи з гінекологічної та репродуктивної ендокринології (USGRE) за участю Міжнародної асоціації гінекологів-ендокринологів (ISGE) головний науковий співробітник відділу репродуктивного здоров’я ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», доктор медичних наук, професор Наталія Феофанівна Захаренко представила доповідь «Ендометріоз: приховані ознаки хвороби та алгоритм діагностично-лікувальної тактики».
Сертаконазол – сучасний протигрибковий засіб для лікування поверхневих мікозів
Грибкові інфекції шкіри, волосся, нігтів і слизових оболонок є одними з найпоширеніших захворювань людини. Основні етіологічні агенти – дерматофіти (Trichophyton, Epidermophyton, Microsporium spp.) і дріжджові гриби роду Candida [1]. Сертаконазолу нітрат – місцевий протигрибковий засіб широкого спектра дії, верхівка еволюції класу азолів. Сертаконазол ліцензований європейськими, азійськими, південноамериканськими, близькосхідними та африканськими агенціями з лікарських засобів для лікування поверхневих дерматомікозів, як-от дерматофітія стоп (tinea pedis), кистей, тулуба,
паху, а також поверхневих інфекцій, зумовлених грибами Candida та Malasezzia.
У США сертаконазол для місцевого застосування схвалено для лікування tinea pedis [2].
Дієногест у лікуванні ендометріозу: огляд літератури
Ендометріоз – гормонозалежне хронічне захворювання зі схильністю до прогресування та рецидивів. Для запобігання подальшому поширенню ендометріоїдних уражень та розвитку ускладнень він потребує ефективного медикаментозного лікування. В багатьох країнах для лікування ендометріозу отримано схвалення застосування прогестину ІV покоління дієногесту (ДНГ). Зростає кількість доказів, які підтверджують його ефективність у боротьбі з болем, пов’язаним з ендометріозом, запобіганні поширенню ектопічних уражень та зниженні випадків рецидивів захворювання. Пропонуємо до уваги читачів адаптований переклад статті J. Lee та співавт. – Dienogest in endometriosis treatment: A narrative literature review. Clin Exp Reprod Med. 2023 Dec; 50 (4): 223-229, де обговорюються клінічна ефективність, профіль безпеки та переносимість ДНГ при лікуванні ендометріозу, а також представлено сучасні наукові дослідження щодо ефективності його тривалого застосування.
Мелатонін як потенційний засіб корекції передменструального синдрому
Передменструальний синдром (ПМС) – це поширений нейроендокринний розлад, який порушує фізичне та психічне здоров’я жінки. Більше половини жінок скаржаться на соматичний або емоційний дискомфорт під час лютеїнової фази менструального циклу [1].
Корекція менопаузальних розладів у пацієнток із надлишковою масою тіла в практиці сімейного лікаря
Питання корекції менопаузальних розладів і пов’язаних з ними станів є надзвичайно важливими
в практиці сімейного лікаря. Збільшення тривалості життя та працездатного віку набувають не лише медичного, а й соціально-економічного значення як в Україні, так і в світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у більшості країн світу тривалість життя жінок віком >50 років коливається від 27 до 32 років, тобто ≈⅓ свого життя кожна жінка перебуває у гіпоестрогенному стані. За прогнозами ВООЗ, до 2030 р. у світі в періоді постменопаузи перебуватиме 1,2 млрд жінок, що становитиме ≈⅙ населення планети. Зокрема, серед українських жінок у періоді постменопаузи перебуватиме майже половина – 13,2 млн [1].
Антибіотикорезистентність у клінічній практиці: зміна парадигми
Присвячена Всесвітньому дню нирки конференція, яка відбулася 24-25 квітня, зібрала в лавах слухачів багатьох нефрологів, терапевтів і сімейних лікарів України. Помітно зацікавила аудиторію доповідь Флоріана Вагенленера (директор клініки урології, дитячої урології та андрології, м. Гіссен, Німеччина), який привернув увагу учасників до проблеми антибіотикорезистентності (АБР).
Домперидон: безпечний та дієвий прокінетик
Домперидон – периферійний антагоніст дофамінових рецепторів 2 типу, якому притаманні прокінетичні та антиеметичні властивості. Прокінетична дія домперидону реалізується переважно у верхніх відділах травного тракту (Puoti M.G. et al., 2023). Домперидон було синтезовано в 1974 р.; відтоді цей препарат набув значного поширення в лікуванні гастропарезу, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) і для симптоматичної терапії нудоти. Домперидон ефективно усуває не лише нудоту та блювання, а й такі часті при функціональних хворобах травної системи скарги, як відчуття переповнення в епігастрії, дискомфорт у верхній ділянці живота, регургітація шлункового вмісту (Biewenga J. et al., 2015; Ortiz A. et al., 2015).
Консервативне лікування холедохолітіазу урсодезоксихолевою кислотою
Холедохолітіаз характеризується наявністю каменів у загальній жовчній протоці (ЗЖП). За даними McNicoll і співавт., у 10-15% випадків такий процес у ЗЖП супроводжуються утворенням каменів і у жовчному міхурі (холелітіаз) [1]; в огляді Costi та співавт. доведено, що у 20% випадків холелітіаз перебігає з одночасним утворенням каменів у ЗЖП, причому майже 50% таких випадків перебігають безсимптомно [2]. В оновлених рекомендаціях Британського товариства гастроентерологів (BSG) із лікування каменів ЗЖП надається припущення, що 10-20% пацієнтів із симптоматичними жовчними каменями мають конкременти в ЗЖП [3].
