ХХVІ Національна школа гастроентерологів, гепатологів України
4-5 квітня в м. Києві за підтримки Національного університету охорони здоров’я (НУОЗ) України ім. П. Л. Шупика та Української гастроентерологічної асоціації у змішаному (offline/online) форматі відбувся Всеукраїнський симпозіум із міжнародною участю – ХХVІ Національна школа гастроентерологів, гепатологів України «Сучасні підходи до профілактики, діагностики та лікування захворювань органів травлення та супутньої патології». Представлено цікаві доповіді як про первинну, так і вторинну профілактику низки захворювань.
Екзокринна підшлункова недостатність: на що звернути увагу при виборі сучасного ферментного препарату
4-5 квітня відбулася науково-практична конференція «XXVI Національна школа гастроентерологів, гепатологів України», на якій було представлено доповіді про важливість призначення замісної ферментної терапії (ЗФТ) при екзокринній недостатності підшлункової залози (ЕНПЗ) та особливості вибору ферментних препаратів.
Менеджмент хронічного спастичного абдомінального болю
Найважливішим проявом багатьох хвороб є біль, який свідчить про наявність та прогресування патологічного процесу, ушкодження тканин й ефективність лікування. Біль розподіляють на ноцицептивний (від ушкодження тканини), нейропатичний (ушкодження нервів), ноципластичний (підвищення чутливості нервової системи), однак на практиці його характер переважно є змішаним (Cohen S.P. et al., 2021). Фізіологія болю є украй складною; в його виникненні та сприйнятті відіграють участь багато органів і систем, однак провідною наразі вважається біопсихосоціальна модель відчуття й виникнення болю (Cohen S.P. et al., 2021).
Хронічний холецистит і жовчнокам’яна хвороба. Етапи механізмів формування, сучасні діагностично-лікувальні підходи
4-5 квітня відбулася XXVI Національна школа гастроентерологів, гепатологів України – знакова подія для вітчизняних профільних фахівців. У рамках заходу наш кореспондент взяв інтерв’ю в повідного експерта галузі, члена-кореспондента НАМН України, директора ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» (м. Дніпро), доктора медичних наук, професора Юрія Мироновича Степанова. В ході розмови Юрій Миронович окреслив сучасні наукові погляди щодо проблеми жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ) і поділився особистим практичним досвідом стосовно підходів до діагностики, лікування та профілактики цього захворювання.
«Спонсор хепіендів – допиті антибіотики»: «Артеріум» продовжує інформаційну кампанію щодо правильного вживання антибіотиків
Корпорація «Артеріум» спільно з медіасервісом MEGOGO запустила спецпроєкт «Спонсор хепіендів – допиті антибіотики», мета якого – нагадати українцям про одне з ключових правил приймання ліків.
Рекомендації Американської діабетичної асоціації (2024) в парадигмі новітніх стандартів терапії хворих на цукровий діабет
Клінічні рекомендації
3 червня, 2024
Рекомендується підхід міжпрофесійної команди із залученням серцево-судинного хірурга чи невролога для ухвалення рішення щодо тривалості лікування подвійною антитромбоцитарною терапією в осіб із ЦД після гострого коронарного синдрому, ішемічного інсульту / транзиторної ішемічної атаки.
Метформін для покращення прогнозу пацієнтів із серцево‑судинними захворюваннями: яку форму обрати?
В осіб із цукровим діабетом (ЦД) 1 та 2 типу спостерігається вищий ризик інвалідизувальних і життєзагрожувальних ускладнень, ніж в осіб без діабету. Стабільно високі показники глюкози здатні спричиняти ушкодження серця, судин, нирок, очей та нервів. Збільшення поширеності ЦД 2 типу асоціюється із загрозою збільшення поширеності різних ускладнень цієї хвороби (насамперед у країнах із низьким та середнім рівнями достатку) (Cavan D. et al., 2016). Ускладненням ЦД можна запобігти або відтермінувати їхній розвиток за допомогою підтримки рівнів глюкози, артеріального тиску та холестерину (якнайближчих до нормальних), а також раннього виявлення цих ускладнень у результаті скринінгових обстежень (Cavan D. et al., 2016).
Принципи лікування синдрому подразненого кишечнику
Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту є серйозною проблемою охорони здоров’я, актуальність якої в Україні сьогодні продовжує зростати. Вирішення цієї проблеми – спільна задача лікарів різних спеціальностей.
Сучасний погляд на лікування хвороб регуляції. Фокус на поліпрагмазію
З кожним роком дедалі більшої актуальності набуває необхідність розуміння механізмів дисрегуляційних патологій. У травні відбулася науково-практична конференція «Хвороби регуляції від людини до тварини. Фокус на поліпрагмазію», метою якої було всебічно розглянути питання важливості раціонального призначення ліків у рамках міждисциплінарного підходу з урахуванням стану регуляторних систем.
Можливості застосування вітамінно‑мінеральних комплексів у пацієнтів із цукровим діабетом та ураженням органа зору
Кінець XX та початок XXI століть ознаменувалися суттєвим поширенням цукрового діабету (ЦД). Стрімке зростання захворюваності свідчить про глобальну епідемію. Згідно з висновками фахівців Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародного інституту з дослідження діабету, на нас чекає глобальна катастрофа, яку вже називають наступною кризою охорони здоров’я XXI століття. ЦД може вперше за 200 років зменшити середню тривалість життя людей. І якщо ще 30 років тому кількість хворих на ЦД у світі не перевищувала 30 млн осіб, то сьогодні це число вже стрімко наближається до 450 млн.
Коморбідні функціональні ураження гепатобіліарної системи: вплив на якість життя пацієнтів та шляхи її покращення
Функціональні розлади гепатобіліарної системи і шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є однією з найбільш актуальних проблем сучасної гастроентерології. Зростання кількості пацієнтів з коморбідними функціональними ураженнями, такими як дисфункція жовчного міхура (ДЖМ) і синдром подразненого кишечнику (СПК), зумовлене складними патогенетичними взаємозв’язками та спільними факторами ризику.
24 травня – Всесвітній день шизофренії
Шизофренія – складний нейропсихіатричний розлад, який не лише глибоко порушує емоційно-вольову сферу, мислення та поведінку людини, а й узагалі кидає виклик нашому розумінню того, як працюють мозок і психіка. Межі «нормального» для переважної більшості реалій розмиваються або й зовсім зникають для людей із шизофренією, частка яких у популяції є досить стабільною: в усі часи та в усіх народів світу поширеність шизофренії в популяції становить близько 1%. Втрата контролю за думками та діями, дивакувата поведінка, марення й галюцинації, манія величі або переслідування найяскравіше висвітлені в літературі і кіно як стереотипні ознаки хвороби, хоча вони є лише «верхівкою айсберга» комплексних, різноманітних, мінливих у часі проявів порушень взаємодії нейрональних мереж головного мозку при шизофренії.
