Головна Статті

 
 
 
Як підвищити ефективність лікування пацієнтів із болем у спині?
Огляд

25 червня, 2024

За матеріалами Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Інноваційні технології діагностики, лікування та реабілітації неврологічних захворювань в умовах воєнного часу» (29‑30 березня 2024 р.)
Сучасний підхід до корекції неврологічного дефіциту внаслідок карпального тунельного синдрому
Огляд

25 червня, 2024

Карпальний тунельний синдром (КТС) є одним із найпоширеніших неврологічних розладів верхніх кінцівок. Він виникає внаслідок здавлення середнього нерва в зоні зап’ястка, що призводить до розвитку больового синдрому, зниження чутливості, оніміння і слабкості м’язів в ураженій кінцівці. Цей синдром може суттєво погіршувати якість життя пацієнта, зокрема, через його вплив на здатність виконувати повсякденні завдання [1‑3].
Біль у спині: тактика діагностики та лікування
Огляд

25 червня, 2024

За матеріалами Науково-практичної конференції «Клінічний практикум для невролога» (26 березня 2024 року) Біль у спині уражає до 80% населення світу і є найпоширенішою скаргою в разі звернення пацієнта до лікаря по медичну допомогу (Geurts et al., 2018; Hoy et al., 2010). За даними Глобального оцінювання тягаря захворювань, біль у спині належить до найбільш інвалідизувальних захворювань (Wang et al., 2020). Під час проведення сесії клінічного практикуму для невролога про особливості ведення пацієнтів із цією недугою розповіла директорка Інституту медичних та фармацевтичних наук Міжрегіональної академії управління персоналом (м. Київ), д.мед.н., професорка Наталія Костянтинівна Свиридова
Терапія проявів хвороби сухого ока з використанням сльозозамінників на основі перехресно-зв’язаної гіалуронової кислоти
Огляд

21 червня, 2024

Хвороба сухого ока (ХСО) значно погіршує функціональний стан ока, спричиняючи гемералопію, гало, подвоєння об’єктів, спалахи світла перед очима, фотофобію. Ці несприятливі зміни в разі прогресування ХСО навіть здатні призвести до погіршення зору (Nguyen A. et al., 2023; Belmonte C. et al., 2017; Messmer E.M., 2015; Tsubota K. et al., 2020).
Сітчасті імплантати для пахвинної герніопластики та способи їх фіксації
Огляд

19 червня, 2024

У статті представлено особливості будови, класифікацію та принципи застосування сітчастих імплантатів для пахвинної герніопластики, а також описано пристрої та способи їх фіксації при відкритих і лапароскопічних операціях
Сучасні можливості періопераційного супроводу в хірургії судинних патологій
Огляд

19 червня, 2024

У травні відбулася науково-практична конференція «Мультидисциплінарний підхід у лікуванні хірургічного хворого – ​вимоги часу», під час якої провідні спеціалісти різних галузей хірургічної практики обговорили актуальні проблеми сучасної хірургії та розглянули способи їх вирішення. У доповіді «Сучасні можливості періопераційного супроводу в хірургії судинних патологій» професор кафедри хірургії та судинної хірургії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук Сергій Іванович Саволюк висвітлив проблему хронічної венозної недостатності та синдрому діабетичної стопи і представив патогенетично обґрунтовані методи менеджменту цих патологій у пері- та післяопераційному періодах
Стратегії вибору антибактеріальних препаратів для лікування інфекцій шкіри та м’яких тканин
Огляд

19 червня, 2024

Автори:
Восени минулого року в рамках семінару «Академія хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії від А до Я: Хірургічні аспекти лікування гострого панкреатиту та його ускладнень. Анестезія у пацієнтів високого ризику» відбулася сателітна сесія, присвячена ефективним стратегіям антибіотикотерапії хірургічної інфекції шкіри, м’яких тканин і кісток. У своїй доповіді доцент кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кандидат медичних наук Всеволод Васильович Ващук висвітлив сучасні класифікації інфекцій шкіри та м’яких тканин (ІШМТ), ключові принципи контролю джерела інфекції, а також актуальні рекомендації щодо лікування синдрому діабетичної стопи (СДС)
Цефтазидим/авібактам у порівнянні з поліміксинами при лікуванні пацієнтів з інфекціями, спричиненими карбапенем-резистентними Enterobacteriaceae
Огляд

19 червня, 2024

Карбапенем-резистентні Enterobacteriaceae (carbapenem-resistant Enterobacteriaceae, CRE) становлять значну загрозу для здоров’я людини, а інфекції, спричинені CRE, є тягарем для системи охорони здоров’я в цілому. Метою цього дослідження було порівняння ефективності та безпеки застосування цефтазидиму/авібактаму (CAZ-AVI) та поліміксину в лікуванні інфекцій, зумовлених CRE. У хворих, які отримували CAZ-AVI, відмічена значно нижча 30-денна смертність, вищий клінічний коефіцієнт виліковування та більший рівень мікробної елімінації порівняно з терапією поліміксинами. Рівень смертності серед пацієнтів з інфекцією кровотоку, якім призначали CAZ-AVI, був значно нижчим порівняно з тими, хто отримував терапію поліміксином. Результати дослідження свідчать про те, що CAZ-AVI може бути кращим варіантом для лікування інфекцій CRE порівняно з поліміксином завдяки вищій клінічній ефективності
Сучасні аспекти лікування пацієнтів із перитонітом: виклики та перспективи
Огляд

19 червня, 2024

Генералізовані форми перитоніту є основним фактором, який призводить до смерті, що не спричинена травмами, в усіх випадках надання невідкладної допомоги, та другою провідною причиною розвитку сепсису в тяжкохворих пацієнтів. Найактуальніші дані щодо ведення пацієнтів хірургічного та анестезіологічного профілю були висвітлені у ході науково-практичної конференції «Академія хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії від А до Я», яка відбулася 18 квітня. Доповідь «Сучасні аспекти лікування пацієнтів із перитонітом: виклики та перспективи» представив завідувач хірургічного відділення Броварської центральної районної лікарні, експерт ­Департаменту охорони здоров’я КОДА зі спеціальності «хірургія», кандидат медичних наук Іван Вікторович Кароль
Нове глобальне визначення гострого респіраторного дистрес-синдрому
Огляд

19 червня, 2024

У результаті консенсусної конференції за участю 32 експертів з інтенсивної терапії гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС), а також спільної роботи членів кількох товариств із реаніматології було сформульовано нове глобальне визначення ГРДС, яке включає певні критерії ідентифікації пацієнтів із цим синдромом, методи швидкої діагностики розладу, у тому числі в медичних закладах з обмеженими ресурсами, а також особливості проведення високопотокової назальної оксигенотерапії (HFNO) та неінвазивної вентиляції легень (NIV) у пацієнтів із ГРДС
Лікування і профілактика антибіотикоасоційованих розладів шлунково-кишкового тракту
Огляд

18 червня, 2024

До несприятливих наслідків антибактеріальної терапії належать формування антибіотикостійких штамів патогенних мікроорганізмів і порушення динамічної рівноваги мікробіоти, що сприяє розвитку гастроінтестинальних симптомів. Нині проблема лікування антибіотикоасоційованих станів є однією з найактуальніших у клінічній практиці. У травні відбулася науково-практична конференція «Хвороби регуляції – ​від людини до тварини. Фокус на поліпрагмазію». У рамках заходу начальник кафедри військової терапії Української військово-медичної академії (м. Київ), полковник медичної служби, доктор медичних наук, професор Галина Василівна Осьодло представила доповідь «Антибіотикоасоційовані розлади шлунково-кишкового тракту і гепатобіліарної системи».
Оновлення рекомендацій щодо календаря вакцинації в Україні: на що звернути увагу?
Огляд подій

17 червня, 2024

У рамках сателітної сесії, яка відбулася в ході Х Науково-практичної конференції «Актуальні питання інфекційних хвороб у дітей», що проходила наприкінці березня, голова правління ГС «Українська академія педіатричних спеціальностей», декан педіатричного факультету НУОЗ України ім. П.Л. Шупика, лікар-педіатр, доктор медичних наук, професор Марина Євгенівна Маменко представила доповідь, в якій висвітлила ключові аспекти та обґрунтування оновлень Національного календаря профілактичних щеплень в Україні, а також наголосила на важливості врахування сучасних епідеміологічних даних, рекомендацій міжнародних організацій та досвіду інших країн при формуванні оптимальної стратегії імунопрофілактики.