Онкологічні наслідки ожиріння у жіночій популяції: від механізмів до профілактики
Думка фахівця
17 липня, 2024
Онкологічні захворювання залишаються однією з найгостріших проблем охорони здоров’я у світі, особливо серед жіночого населення. Рак грудної залози, яєчника, ендометрію та колоректальний рак становлять значну частку в структурі онкологічної захворюваності та смертності жінок. Незважаючи на досягнення в діагностиці та лікуванні, захворюваність на деякі види раку продовжує зростати, що вимагає посиленої уваги до факторів ризику та стратегій профілактики.
День людей з історією раку: нас більше, ніж здається
Щорічно, у першу неділю червня, відзначається Міжнародний день людей з історією раку (Cancer Survivors Day). Ця подія має особливе значення для осіб, які зіткнулися з онкологічним захворюванням та проходять або пройшли складний шлях боротьби з ним.
Ефективність статинів у лікуванні ревматоїдного артриту
Клінічне дослідження
17 липня, 2024
Статини сьогодні широко застосовують у клінічній практиці. Зокрема, доведено їх ефективність для запобігання серцево-судинним ускладненням у пацієнтів високого ризику (Thavendiranathan et al., 2006; Ridker et al., 2008; Versmissen et al., 2008; Penning-van Beest et al., 2007; Brugts et al., 2009; Collins et al., 2004). Також статинотерапію використовують за імунозапальних захворювань, зокрема ревматоїдного артриту (РА), для зниження запальної активності (Ridker et al., 1999; Gattone et al., 2001; Kwak et al., 2000; Jain et al., 2005; Rosenson et al., 1999). Представляємо до вашої уваги огляд статті С. Ren and M. Li «The efficacy of statins in the treatment of rheumatoid arthritis: A systematic review and meta-analysis», опублікованої в журналі Medicine, яка присвячена ролі статинів у лікуванні пацієнтів із РА.
Порівняння ефективності лікування інгібіторами НЗКТГ2 пацієнтів із серцевою недостатністю
Клінічне дослідження
17 липня, 2024
Терапію інгібіторами натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (НЗКТГ2) нині успішно застосовують для лікування пацієнтів із серцевою недостатністю (СН). Проте досі бракує переконливих даних щодо порівняння ефективності препаратів цього класу, що можуть бути підставою для вибору відповідного втручання. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті K.L. Modzelewski et al. «Comparative outcomes of empagliflozin to dapagliflozin in patients with heart failure» видання JAMA Netw Open (2024 May 1; 7 (5): e249305), у якій викладено результати багатоцентрового ретроспективного когортного дослідження ефективності лікування пацієнтів із СН емпагліфлозином та дапагліфлозином щодо зниження загальної смертності та частоти госпіталізації.
Вторинна профілактика серцево-судинних захворювань
Клінічні рекомендації
17 липня, 2024
Сьогодні серцево-судинні захворювання (ССЗ) посідають провідне місце серед причин звернення осіб по медичну допомогу. Пацієнти зі встановленим ССЗ, зокрема з ішемічною хворобою серця (ІХС), захворюванням периферичних артерій (ЗПА), перенесеним інсультом або транзиторною ішемічною атакою (ТІА), мають високий ризик розвитку повторних серцево-судинних подій (ССП). Заходи вторинної профілактики, як-от зниження рівня холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), зменшують цей ризик і підвищують кінцеві результати (Baigent et al., 2010). Представляємо до вашої уваги огляд оновлених рекомендацій Національного інституту здоров’я та клінічного вдосконалення Великої Британії (NICE, 2024) щодо вторинної профілактики ССЗ, опублікованих у статті D. Wonderling et al. «Secondary prevention of cardiovascular disease, including cholesterol targets: summary of updated NICE guidance» у журналі British Medical Journal (2024; 384: q637).
Базальноклітинний рак шкіри
Клінічні рекомендації
17 липня, 2024
В Уніфікованому клінічному протоколі первинної та спеціалізованої медичної допомоги зосереджено увагу на основних етапах надання медичної допомоги пацієнтам з базальноклітинним раком шкіри (БКРШ). Документ розроблений на основі клінічної настанови, заснованої на доказах, «Базальноклітинний рак шкіри», яка ґрунтується на принципах доказової медицини з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій. Протокол призначений для керівників закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), лікарів загальної практики – сімейної медицини, лікарів дерматовенерологів, онкологів, хірургів-онкологів, офтальмологів, отоларингологів, хірургів, патологоанатомів, радіологів, лікарів променевої терапії, інших медичних працівників, які беруть участь у наданні первинної та спеціалізованої медичної допомоги пацієнтам з БКРШ.
Таргетний препарат Тібсово для лікування гострої мієлоїдної лейкемії та холангіокарциноми зареєстрований в Україні
Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 908 «Про державну реєстрацію, перереєстрацію лікарських засобів та внесення змін до реєстраційних матеріалів лікарських засобів, які зареєстровані компетентними органами Сполучених Штатів Америки, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Європейського Союзу» від 28.05.2024 р. в Україні зареєстрований інноваційний препарат Тібсово (Tibsovo), реєстраційне посвідчення UA/20476/01/01.
Рідкісні спадкові та набуті геморагічні діатези: від патогенезу до персоналізованої терапії
Думка фахівця
17 липня, 2024
У рамках XIII Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань», що відбулася 24-25 травня, завідувачка відділення гематології Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, кандидат медичних наук, доцент Наталія Любомирівна Глушко представила доповідь на тему «Рідкісні прояви кровотеч». У ній вона зосередила увагу на атипових формах геморагічних розладів, які, незважаючи на свою рідкісність, становлять значний клінічний інтерес і потребують особливого підходу до діагностики та лікування.
Місце гепатопротекторів у лікуванні пацієнтів з токсичним медикаментозним ураженням печінки на тлі поліхіміотерапії
Думка фахівця
17 липня, 2024
Токсичне медикаментозне ураження печінки є частою та серйозною проблемою у пацієнтів, які отримують поліхіміотерапію, оскільки вона може призвести до значного зниження функції органа, що ускладнює подальше лікування та знижує якість життя пацієнтів. У цьому контексті важливу роль відіграють гепатопротектори, призначені для захисту й відновлення функції печінки. (Гепатопротекторами слід вважати лише ті лікарські препарати, ефективність яких доведено у проведених клінічних дослідженнях.)
Мазь повідон-йоду (Бетадин®) у профілактиці інфекцій та лікуванні поверхневих уражень шкіри: властивості, переваги і практичні аспекти застосування
У літній період поверхневі рани, подряпини та інші ушкодження шкіри стають актуальнішими через підвищену активність на відкритому повітрі. Можливість контамінації рани патогенними збудниками при контакті з предметом, який заподіяв ушкодження, або сапрофітною флорою шкіри з подальшим розвитком інфекційно-запального процесу зумовлює важливість вибору ефективного антисептика [1]. З-поміж сучасних антисептичних засобів повідон-йод характеризується широким спектром антимікробної активності, швидким зниженням мікробного навантаження в рані, скороченням термінів її очищення та загоєння.
Раціоналізація терапії гострого мієлоїдного лейкозу: міркування експертів щодо оновленого стандарту медичної допомоги
Думка фахівця
17 липня, 2024
Громадська організація «Асоціація гематологів України» провела науково-практичну конференцію «Нові можливості та невирішені питання в гематології». Головною метою заходу було обговорення впровадження сучасних методів лікування гематологічних та онкогематологічних захворювань. Не оминули увагою й оновлення стандарту медичної допомоги «Гострий мієлоїдний лейкоз» (далі – стандарт), впровадження якого є критично важливим для покращення менеджменту пацієнтів з цим онкогематологічним захворюванням в Україні.
Суїцидальна поведінка при комплексному ПТСР: діагностика та профілактика
У сучасних українських реаліях сфери охорони здоров’я на перший план виходять патологічні психологічні та психіатричні стани, які не лише становлять небезпеку для життя індивіда, а й значною мірою впливають на соціальне життя та структуру суспільства. Узагальнені показники частоти посттравматичного стресового розладу (ПТСР) під час воєнних дій суттєво відрізняються від даних щодо його розповсюдженості в мирний час. Саме тому нині є гострою потреба в розробці та впровадженні сучасних принципів менеджменту пацієнтів із ПТСР.
У рамках освітньо-інформаційної платформи Accemedin 23 травня відбувся майстер-клас «Суїцидальна поведінка при комплексному ПТСР: діагностика та профілактика», який провела доктор медичних наук, професор Людмила Миколаївна Юр’єва.
