Головна Статті

 
 
 
Глімепірид у сучасному веденні цукрового діабету: фармакологічні переваги та клінічне застосування
Огляд

7 грудня, 2024

Цукровий діабет (ЦД) 2 типу – ​комплексне захворювання, на розвиток якого впливають різноманітні генетичні та зовнішні фактори. Важливу роль у його прогресуванні відіграє недостатність β-клітин підшлункової залози, які поступово втрачають здатність ефективно підтримувати рівень інсуліну [1, 2]. Цей процес відбувається в кілька етапів: початкова схильність (генетика, внутрішньоутробний вплив, харчування в перші місяці життя), період адаптації (тимчасове збільшення маси β-клітин у відповідь на інсулінорезистентність) і власне недостатність із симптомами [2]. Хронічна гіперглікемія утворює хибне коло, яке не лише погіршує стан β-клітин, а й підвищує ризик ускладнень і смерті, пов’язаних із діабетом [3-5]. Саме тому ефективний контроль глікемії на ранніх стадіях захворювання є критично важливим для зниження ризику цих ускладнень у довготривалій перспективі [6, 7].
Клінічні ознаки, можливості діагностики та ефективного лікування порушень зовнішньої секреції підшлункової залози
Думка фахівця

7 грудня, 2024

За матеріалами науково-практичної конференції «Третя національна школа терапевтів України»
Рекомендації з атопічного дерматиту 2023 Американської академії алергії, астми та імунології / Американського коледжу алергії, астми та імунології, засновані на принципах GRADE та Інституту медицини
Клінічні рекомендації

6 грудня, 2024

Метою цього Керівництва є надання науково обґрунтованих рекомендацій щодо оптимального лікування атопічного дерматиту (АД) у немовлят, дітей і дорослих.
Тадеуш Рейхштейн: від погромів – до кортизону, вітаміну С і відкриття глюкокортикоїдів
Огляд

6 грудня, 2024

Стаття надзвичайно «насичена» подіями, а історія відкриття глюкокортикоїдів набуває в ній живого, конкретного вигляду. І перш за все мова піде про Тадеуша Рейхштейна, який став першим науковим відкривачем.
Місце серратіопептидази, збагаченої інуліном, у клінічній практиці
Огляд

6 грудня, 2024

Протягом останніх десятиліть спостерігається зростання прихильності до застосування протеолітичних ферментів для лікування різноманітних станів, захворювань і розладів. Серратіопептидаза (СП) є протеолітичним ферментом, який досить активно застосовують у клінічній практиці. Ефективність та безпека СП підтверджена кількома експериментальними та клінічними дослідженнями. Таке широке залучення у лікування пояснюється різноманітними властивостями – протизапальними, антибіоплівковими, болезаспокійливими, протинабряковими та фібринолітичними.
Вплив гідролізату молочного протеїну на стрес і порушення сну
Огляд

5 грудня, 2024

Група білків, до якої входить альфа-казозепін, отримала назву «анксіолітичні пептиди». Анксіолітичні ефекти альфа-казозепіну протягом останніх 20 років підтверджені в багатьох дослідженнях. Доведено безпосередню модуляцію альфа-казозепіном рецепторів ГАМК, у тому числі в нейронах гіпоталамуса. Встановлено, що властивості альфа-казозепіну близькі до властивостей сімейства бензодіазепінів, за винятком таких супутніх побічних ефектів, як седація, залежність і розвиток резистентності до лікування, погіршення когнітивних функцій упродовж дня.
Рекомендації щодо ведення пацієнтів із захворюваннями периферичних артерій та аорти
Клінічні рекомендації

5 грудня, 2024

Захворювання периферичних артерій та аорти (ЗПАА) – ​поширені діагнози в кардіологічній практиці, що значно підвищують серцево-судинну (СС) захворюваність і смертність у загальній популяції. Ефективні профілактичні стратегії, рання діагностика та мультидисциплінарний підхід до терапії мають важливе значення для отримання кращих клінічних результатів. Цьогоріч Європейське товариство кардіологів (ESC, 2024) розробило настанову щодо ведення пацієнтів із ЗПАА на основі сучасних доказів, що містить оновлені й об’єднані рекомендації щодо захворювань периферичних артерій (ЗПА) від 2017 р. та уражень аорти від 2014 р. Документ покликаний допомогти лікарям у виборі оптимальної діагностичної та терапевтичної тактики для хворих на ЗПАА залежно від індивідуальних особливостей і клінічних обставин. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень рекомендацій.
«Портрети» пацієнтів із метаболічним синдромом: як персоналізувати лікування?
Огляд подій

5 грудня, 2024

За матеріалами XXV Національного конгресу кардіологів України (24‑27 вересня 2024 року)
Діагностика та лікування гіпертонічних кризів
Огляд

5 грудня, 2024

Гіпертонічні кризи (ГК) ускладнюють перебіг різноманітних захворювань та підвищують рівень смертності, особливо у пацієнтів із хронічними патологіями. Сьогодні важливою є розробка стратегій ефективного зниження артеріального тиску (АТ) та зменшення небажаних наслідків, спричинених високим АТ. Мистецтво лікування ГК залежить від балансу між позитивним впливом зниження АТ та потенційно негативними ефектами гіпоперфузії органів у хворого. Дієвий тривалий контроль АТ має першочергове значення для запобігання рецидивам ГК і поліпшення загального прогнозу. Представляємо до вашої уваги адаптований переклад статті J.B. Miller et al. «Evaluation and management of hypertensive emergency» (BMJ, 2024; 386: e077205). У публікації розглянуті сучасні докази та рекомендації щодо оцінки й лікування ГК і викликаних ними невідкладних станів.
Високодозова статинотерапія або комбіноване лікування статинами у пацієнтів із високим та дуже високим серцево-судинним ризиком: «за» та «проти» на думку експертів
Огляд

5 грудня, 2024

Ініціація лікування статинами чи комбінацією статину з езетимібом – ​один із найважливіших аспектів гіполіпідемічної терапії (ГЛТ). Важливо зазначити, що у певних групах пацієнтів навіть високоінтенсивної статинотерапії може бути недостатньо для досягнення цільових рівнів холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). У цьому контексті актуальним є запитання: що саме є ефективною популяційною ліпідознижувальною стратегією – ​монотерапія статином чи комбінація статину й езетимібу? Це та інші важливі питання розглянули вітчизняні фахівці під час майстер-класу «Серцево-судинні захворювання і коморбідність – ​погляд експертів різних спеціальностей» у межах Фахової школи, що відбулася цьогоріч у березні в форматах офлайн та онлайн під егідою Всеукраїнської асоціації кардіологів України.
Синдром Коуніса
Думка фахівця

5 грудня, 2024

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), серцево-судинні захворювання (ССЗ) є основною причиною смерті в усьому світі. У 2019 р. від ССЗ померло 17,9 млн людей, що становить 32% усіх летальних випадків на планеті, з них 85% були зумовлені гострим інфарктом міокарда (ГІМ) та інсультом. Згідно із даними Американської асоціації серця (AHA), гострий коронарний синдром (ГКС) є провідною причиною захворюваності та смертності, на який припадає 50% усіх смертей від ССЗ і понад 2,5 млн госпіталізацій у світі щороку. Однією із рідкісних причин розвитку ГКС є синдром Коуніса (СК). У літературі інформації про нього бракує, та у клінічній практиці йому приділяють незначну увагу, що відбувається через пропущені, нерозпізнані та/або недіагностовані випадки СК. Це складний, недостатньо діагностований та потенційно небезпечний для життя стан, спровокований різними алергенами, зокрема лікарськими засобами, вакцинами тощо.