Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) залишаються однією з найактуальніших проблем сучасної медицини, особливо в контексті нових викликів, що постали після пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19). ГВРІ – ​найпоширеніші інфекційні хвороби, які уражають усі вікові групи населення та посідають перше місце серед причин тимчасової втрати працездатності. Згідно з даними Центру громадського здоров’я України, з початку епідемічного сезону 2024/2025 рр., який розпочався 30 вересня 2024 р., до 5 січня 2025 р. на ГРВІ, включаючи грип і COVID‑19, захворіли 1 612 982 особи, що становить 4,5% від населення країни. Зареєстровано 295 підтверджених випадків COVID‑19, що становить приблизно 0,36% від загальної кількості випадків ГРВІ. Варто зазначити, що частка випадків COVID‑19 серед загальної кількості респіраторних інфекцій залишається відносно низькою, що свідчить про зниження поширеності коронавірусної інфекції порівняно з попередніми роками. Серед осіб з позитивним результатом тесту на COVID‑19 зареєстровано один летальний випадок. Нещодавній спалах метапневмовірусу людини (hMPV) в Китаї привернув увагу медичної спільноти та громадськості. Хоча hMPV не є новим вірусом, нинішнє зростання кількості випадків інфекції викликає занепокоєння [1]. В умовах відсутності специфічної вакцини проти hMPV важливими є раннє виявлення та лікування інфекції. Ефективні противірусні засоби можуть значно знизити ризик ускладнень і покращити прогноз захворювання, особливо серед уразливих категорій населення. Тому вивчення профілю безпеки та ефективності, а також широке впровадження безпечних і дієвих противірусних препаратів є пріоритетним завданням сучасної медицини.

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) залишаються однією з найпоширеніших причин звернень до лікарів серед пацієнтів будь-якого віку [1]. В умовах зростання рівня захворюваності, що пов’язано зі зміною сезонів і частими епідеміями, ГРЗ стають серйозним викликом для системи охорони здоров’я. Симптоми, як-от кашель, порушення назального дихання, лихоманка та загальна слабкість, значно впливають на якість життя пацієнтів і потребують ефективного лікування. Серед основних патогенетичних механізмів ГРЗ виділяють ушкодження епітелію слизових оболонок дихальних шляхів, порушення їхньої бар’єрної функції та розвиток запального процесу. За таких умов важливим завданням є не лише боротьба з інфекцією, а й захист клітин епітелію, стабілізація слизової оболонки та полегшення симптомів, що дозволяє прискорити одужання та запобігти ускладненням. Інноваційний засіб Ектобріс, який містить ектоін, допомагає ефективно вирішувати ці завдання і поліпшувати результати лікування пацієнтів із ГРЗ.

За матеріалами VII Міжнародного конгресу Antibiotic resistance STOP!

Труднощі із засинанням та/або збереженням безперервності сну є досить поширеними скаргами пацієнтів на прийомі в лікаря. Безсоння може виникати самостійно або в поєднанні з іншими медичними чи психічними розладами. Діагностика та лікування безсоння нерідко супроводжуються певними труднощами. Пропонуємо до уваги читачів адаптований переклад оновленого огляду H. Khazaie та співавт. A clinical algorithm for diagnosis & treatment of insomnia in adults: an updated review, опублікованого в журналі CNS Spectrums 31 жовтня 2024 року, метою якого було створення клінічного алгоритму діагностики та лікування безсоння в дорослих.

За матеріалами симпозіуму «Мультидисциплінарний підхід як ефективна парадигма надання психіатричної, неврологічної та наркологічної допомоги під час війни»

За матеріалами вебінару

За матеріалами спеціального проєкту «Головний лікар»

За матеріалами майстер-класу «Мультидисциплінарний підхід до проблемних питань неврології та психіатрії: Нові стратегії лікування. Гострі й невідкладні стани в психіатрії та неврології»

Біопсихосоціальна модель медицини поєднує біологічні та психосоціальні чинники багатьох хвороб [1], а психосоматична медицина вивчає взаємодію душевного і фізичного здоров’я, об’єднуючи підходи в лікуванні.

Фармакологічне лікування займає центральне місце у веденні епілепсії ще з упровадження броміду в XIX столітті. Протягом тривалого часу розвиток нових протинападових препаратів (ПНП) був повільним, і лікарі мали обмежений вибір засобів. Однак за останні десятиліття ситуація суттєво змінилася: нині доступно понад 25 різних ПНП. Це відкриває нові можливості для персоналізованого підходу до лікування, але водночас створює виклики для лікарів. Пропонуємо вашій увазі адаптований переклад нещодавньої статті The pharmacological treatment of epilepsy in adults (Epileptic Disord. 2023 Oct; 25 (5): 649-669) спільного авторства шведських науковців Torbjörn Tomson і Johan Zelano та австралійських дослідників Yew Li Dang і Piero Perucca, котрі мали на меті надати актуальні знання та практичні рекомендації щодо фармакологічного лікування епілепсії в дорослих.

Нейропатичний біль є одним із найпоширеніших і найвиснажливіших типів хронічного болю, що виникає через ураження або дисфункцію периферичних чи центральних нервів. Приклади його поширених причин включають дорсопатії, цукровий діабет, інсульт, оперізувальний лишай, хірургічні втручання, злоякісні новоутворення, розсіяний склероз, травми спинного мозку тощо (Baskozos G. et al., 2023). За оцінками, в понад половини пацієнтів із хронічним болем виявляють супутні психоемоційні розлади та порушення сну (Nicholson B. et al., 2004; Sheng J. et al., 2017). Ці стани взаємопов’язані та взаємно підсилюють один одного, утворюючи своєрідне замкнене коло, де біль провокує тривогу і депресію, а психоемоційні розлади, своєю чергою, загострюють сприйняття болю (Yao C. et al., 2023).