Головна Статті

 
 
 
Практичні рекомендації AASLD щодо клінічної оцінки та лікування неалкогольної жирової хвороби печінки
Клінічні рекомендації

28 січня, 2025

Дослідження неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) значуще активізувалося після публікації останнього керівного документу Американської асоціації з вивчення захворювань печінки (American Association for the Study of Liver Diseases – ​AASLD) [1]. Цей документ – ​AASLD Guidance – ​становить інтерес для кожного лікаря-практика, який має справу з хворими на НАЖХП, оскільки підкреслює досягнення в питаннях неінвазивної стратифікації ризику та терапії. НАЖХП – ​це загальний термін, який охоплює всі ступені та стадії захворювання і стосується популяції, в якій виявляють макровезикулярний стеатоз у ≥5% гепатоцитів, за відсутності очевидної альтернативної його причини (наприклад, прийом ліків, голодування, моногенні розлади), в осіб, які не вживають алкоголь або вживають незначну його кількість (визначається як <20 г/добу для жінок і <30 г/добу для чоловіків). Спектр захворювань печінки охоплює також неалкогольну жирову печінку (НАЖП), що характеризується макровезикулярним стеатозом печінки і може супроводжуватися помірним запаленням; неалкогольний стеатогепатит (НАСГ), який також характеризується запаленням та ушкодженням клітин печінки (балонна дистрофія), з фіброзом або без нього, і, зрештою, цироз печінки, для якого характерна поява тяжів фіброзних перегородок, з подальшим утворенням циротичних вузликів, при цьому початкові ознаки НАСГ не можуть бути повною мірою оцінені при біопсії печінки.
Розвіювання скепсису щодо субклінічного гіпотиреозу: чи є доцільним лікування пацієнтів із рівнями тиреотропного гормону >4,5 і <10 мМО/л
Клінічні рекомендації

27 січня, 2025

Субклінічний гіпотиреоз (СГТ) зазвичай характеризується підвищеним рівнем тиреотропного гормону (ТТГ) у сироватці крові за відсутності будь-яких симптомів гіпотиреозу і референтного значення циркулюючого вільного Т4 (вT4). Механізм зворотного зв’язку між рівнями ТТГ і вT4 є складним. Незначне зниження рівня вT4 може призвести до суттєвого підвищення рівня ТТГ [1]. Таким чином, підвищений рівень ТТГ з одночасно нормальним рівнем вT4 може стати підставою для встановлення біохімічного діагнозу СГТ [1]. Прогресуюче зниження рівня вT4 нижче контрольного значення може зрештою призвести до явного гіпотиреозу. Тому СТГ більшість визначає як частину спектра первинного гіпотиреозу з поступовим прогресуванням до явного захворювання. Деякі автори залежно від рівня ТТГ виділяють СГТ 1 (<10 мМО/л) і 2 ступеня (≥10 мМО/л) [1]. У майже 75% пацієнтів із СГТ рівень ТТГ становить <10 мМО/л.
Вітамін D для профілактики захворювань: керівництво з клінічної практики Ендокринологічного товариства
Клінічні рекомендації

27 січня, 2025

Клінічні рекомендації стосуються використання вітаміну D для зниження ризику захворювань в осіб без встановлених показань для лікування вітаміном D або ж визначення вмісту 25(OH)D. Група з розробки рекомендацій припустила, що DRI (Dietary Reference Intakes – ​добова норма споживання) для вітаміну D, розроблена FNB (Food and Nutrition Board – ​Рада з харчових продуктів і харчування) при Інституті медицини (ІOM, нині – ​Національна медична академія), є базовим стандартом для всіх осіб. Важливо, що рекомендації робочої групи не можна екстраполювати на тих, хто має захворювання, які, як відомо, негативно впливають на фізіологію вітаміну D [21]. Для тих, хто живе в країнах, де збагачення харчових продуктів вітаміном D не є стандартним або де дієтичні добавки не використовують регулярно, можуть знадобитися втручання, щоб забезпечити базове споживання вітаміну D, яке відповідає DRI IOM.
Хронічний коронарний синдром: Update 2024‑2025
Огляд

26 січня, 2025

Нарешті, впровад­жен­ня стратегій для підвищення прихильності пацієнтів до здорового способу життя та дотримання медикаментозного лікування є необхідним для покращення якості життя хворих і клінічних результатів.
Таргетна терапія гострої мієлоїдної лейкемії з мутацією IDH1: від молекулярних механізмів до клінічної практики
Думка фахівця

24 січня, 2025

Гостра мієлоїдна лейкемія (ГМЛ) залишається однією з найскладніших онкогематологічних патологій, що становить приблизно 11% від усіх онкогематологічних захворювань. Серед усього спектра гематологічних захворювань лікування ГМЛ потребує значного досвіду через надзвичайну складність ведення пацієнтів, необхідність інтенсивної супровідної терапії та постійного моніторингу стану хворого.
Менеджмент пацієнта з хіміоіндукованою тромбоцитопенією
Думка фахівця

22 січня, 2025

28-29 листопада 2024 р. відбулась наймасштабніша щорічна подія в галузі онкології – науково-практична конференція «Оновлення в діагностиці та лікуванні онкологічних захворювань 5.0». Онкологи, хірурги, ендоскопісти, патологи, радіологи, радіаційні онкологи, психологи, реабілітологи і лікарі паліативної допомоги отримали нагоду обмінятися знаннями і досвідом, презентувати передові методики, революційні підходи та результати найновіших наукових досліджень.
Сучасні тенденції в діагностиці та лікуванні раку шкіри: огляд проблеми
Думка фахівця

20 січня, 2025

Захворюваність на рак шкіри демонструє стійку тенденцію до зростання в усьому світі, що підтверджується останніми епідеміологічними дослідженнями.
Шлях пацієнта до встановлення хвороби Гоше. Клінічний випадок із практики
Клінічний випадок

20 січня, 2025

Хвороба Гоше (ХГ) стала першою генетичною патологією накопичення, яка може бути ефективно керованою завдяки ферментозамісній терапії (ФЗТ). Однак це захворювання є дуже рідкісним у клінічній практиці, а полісиндромність його проявів призводить до пізньої діагностики та появи ускладнень.