Репродуктивне здоров’я та ведення вагітності у жінок із ревматичними захворюваннями є актуальною проблемою сучасної медицини. Вагітність у таких пацієнток класифікується як вагітність високого ризику через потенційні ускладнення для матері та плода, включаючи прееклампсію, передчасні пологи та низьку вагу новонароджених. Ключовими факторами ризику виступають активність перебігу ревматичної патології, тяжкість стану, наявність специфічних антитіл та вплив імуносупресивної терапії. Міжнародні рекомендації, розроблені провідними ревматологічними асоціаціями, наголошують на важливості комплексного підходу до планування вагітності, що включає прегравідарну підготовку, оптимізацію лікування основної хвороби та ретельний моніторинг під час гестації. Особливої уваги потребує вибір безпечної фармакотерапії, оскільки багато препаратів, що застосовуються в ревматології, протипоказані під час вагітності. Мультидисциплінарний підхід та індивідуалізація ведення вагітних із ревматичними захворюваннями є ключовою передумовою досягнення сприятливих результатів як для матері, так і для дитини. У рамках майстер-­класу «Case challenge. Чи можлива безпечна вагітність у пацієнток з аутоімунною патологією? Оптимістичний прогноз» провідні експерти галузей ревматології та гінекології поділилися власним досвідом успішного ведення вагітності у пацієнток даного профілю

Точне дозування антибіотиків у педіатрії є критично важливим для ефективного та безпечного лікування. Унікальні фізіологічні особливості дітей підвищують ризик медикаментозних помилок, що може призвести до неефективності терапії або розвитку антибіотикорезистентності.

Російська воєнна агресія значно вплинула на різноманітні складові мирного життя, докорінно зруйнувавши відчуття безпеки та спричинивши виникнення потужного стресу, психологічні наслідки якого небезпечні як для дітей, так і для дорослих. Пережитий травматичний досвід може стати причиною розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР) – крайньої реакції організму на дію сильного стресового чинника.

У пацієнток з ранніми стадіями раку грудної залози (РГЗ) та позитивною експресією гормональних рецепторів (HR+) ад’ювантна ендокринна терапія, яка проводиться протягом 5-10 років після встановлення діагнозу, демонструє значне зниження ризику рецидиву та смертності. Однак ця терапевтична перевага супроводжується низкою коротко- та довгострокових побічних ефектів, які можуть суттєво впливати на якість життя (ЯЖ) пацієнток та їхню прихильність до лікування.

Міністерство охорони здоров’я України розробило проєкт наказу «Про забезпечення скринінгу і ранньої діагностики окремих видів раку та моніторингу стану здоров’я пацієнтів з груп ризику і з передпухлинною патологією». Цей документ спрямований на покращення профілактики, ранньої діагностики та лікування злоякісних новоутворень, зокрема раку шийки матки (РШМ).

За результатами проспективного дослідження Papilobs

Смертність від інфекційних ускладнень пацієнтів з онкологічними та онкогематологічними захворюваннями в сучасних умовах може сягати від 10-30% при інтенсивній хіміотерапії до 50% при трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК). Відповідно адекватні профілактика та лікування ускладнень можуть покращити кінцевий результат лікування таких пацієнтів. Ефективна взаємодія учасників процесу вважається найкращою практикою профілактики та лікування інфекційних ускладнень, а також неодмінною умовою скоординованої допомоги.

Гіперплазія ендометрія (ГЕ) є поширеним гінекологічним захворюванням, що характеризується надмірною проліферацією ендометріальної тканини. Ця патологія найчастіше вражає жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку й може призводити до аномальних маткових кровотеч і підвищеного ризику розвитку раку ендометрія. У рамках пленуму ГО «Асоціація акушерів-­гінекологів України» та науково-­практичної конференції з міжнародною участю «Акушерство, гінекологія, репродуктологія: сьогодення та перспективи», що відбулися 3-4 жовтня в м. Ужгороді, завідувач кафедри акушерства і гінекології Дніпровського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Валентин Олександрович Потапов представив доповідь «Ефективні стратегії лікування гіперплазії ендометрія без атипії: від теорії до практики», у якій акцентував увагу на ролі агоністів гонадотропін-­рилізинг-гормону (ГнРГ) у лікуванні резистентних форм ГЕ.У рамках пленуму ГО «Асоціація акушерів-­гінекологів України» та науково-­практичної конференції з міжнародною участю «Акушерство, гінекологія, репродуктологія: сьогодення та перспективи», що відбулися 3-4 жовтня в м. Ужгороді, завідувач кафедри акушерства і гінекології Дніпровського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Валентин Олександрович Потапов представив доповідь «Ефективні стратегії лікування гіперплазії ендометрія без атипії: від теорії до практики», у якій акцентував увагу на ролі агоністів гонадотропін-­рилізинг-гормону (ГнРГ) у лікуванні резистентних форм ГЕ. Ключові слова: гіперплазія ендометрія, атипія, агоністи гонадотропін-­рилізинг-гормону, прогестагени, молекулярні маркери, протеїн Ki‑67, гозерелін, Золадекс.

За ініциативою Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького Національної академії наук України, ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» і ГО «Українське товариство дослідників раку» 3-4 жовтня 2024 р. у Києві вперше відбулася науково-практична конференція за міжнародної участі «Вимір якості життя хворих на шпальтах видань експериментальної і клінічної онкології: виклики та можливості».

Іксазоміб (IXA) — пероральний інгібітор протеасоми, який використовується в комбінації з леналідомідом і дексаметазоном для лікування пацієнтів з рецидивною та/або рефрактерною (р/р) множинною мієломою (ММ). Дослідження REMIX є одним із найбільших проспективних клінічних випробувань ефективності іксазомібу у комбінації з леналідомідом і дексаметазоном при р/р ММ у другій та наступній лініях терапії у реальних клінічних умовах. Воно проводилося у Франції з серпня 2017-го по жовтень 2019 р. за участю 376 пацієнтів, за якими спостерігали щонайменше протягом 24 місяців. Основною кінцевою точкою дослідження була медіана виживаності без прогресування (ВБП).

14 листопада – Всесвітній день боротьби з діабетом. Цукровий діабет (ЦД) – одне з трьох найпоширеніших захворювань у світі. Поширеність діабету в Україні за останні 10 років збільшилася на 50%. Майже 3% первинної інвалідності дорослого населення в Україні є наслідком захворювання на діабет. У результаті неконтрольованого діабету виникає гіперглікемія (підвищення рівня глюкози в сироватці крові), що призводить до ураження багатьох систем організму, особливо нервів і кровоносних судин.