Головна Статті

 
 
 
Субклінічний гіпотиреоз, наслідки і рекомендації щодо лікування: загальний огляд та оновлення останньої літератури
Огляд

10 липня, 2023

Тиреоїдний гомеостаз регулюється складною взаємопов’язаною низкою систем зворотного зв’язку, що діють як у межах вісі гіпоталамус-гіпофіз-щитоподібна залоза (ЩЗ), так і з багатьма органами-мішенями, на які впливають тиреоїдні гормони. У цій системі зміна рівнів циркулюючих гормонів ЩЗ за принципом зворотного зв’язку впливає на швидкість секреції тиреотропного гормону (ТТГ): збільшення концентрації тиреоїдних гормонів знижує рівень ТТГ, і навпаки. Доцільність використання левотироксину пацієнтами з явним гіпотиреозом, який зазвичай діагностують у разі підвищення в сироватці крові рівня ТТГ (вище референтного діапазону) та зниження концентрації вільного тироксину (вT4) (нижче референтного діапазону) не викликає сумнівів [1, 2].
Фундаментальна ендокринологія. Шлях від експерименту до клінічної імплементації
Огляд

10 липня, 2023

У травні 2023 року в Ужгороді відбулося чергове засідання «Школи ендокринолога». Саме з Ужгорода і взяв початок цей проєкт 7 років тому. За цей період було проведено 35 великих науково-освітніх заходів. Усі вітчизняні ендокринологи добре знайомі зі Школою і беруть у ній активну участь, тому що кожне засідання – ​це завжди цікава програма з результатами сучасних досліджень із діагностики та терапії ендокринних патологій. За роки свого існування Школа зробила чималий крок уперед, давши можливість лікарям-практикам отримувати відповіді на свої питання і допомогу у веденні складних пацієнтів.
Дискусійні питання діагностики тиреоїдної дисфункції
Огляд

10 липня, 2023

При оцінці тиреоїдної функції фахівці нерідко стикаються з розходженням результатів лабораторних досліджень і клінічних даних. Отже, необхідно ретельно аналізувати причини, які можуть стояти за таким явищем. У статті розглянуті підходи до інтерпретації некласичних результатів лабораторних тестів, рішення клінічної задачі в разі синдромів резистентності до тиреоїдних гормонів, а також роль реверсивного трийодтироніну (reverse T3 – rT3) в діагностиці цих порушень.
Дефіцит йоду та йодна профілактика: огляд та оновлені дані
Огляд

10 липня, 2023

Йод – ​необхідний мікроелемент для щитоподібної залози (ЩЗ), де відбувається синтез тиреоїдних гормонів. Тироксин (Т4) є основним гормоном, який безпосередньо синтезується ЩЗ. З іншого боку, трийодтиронін (Т3), фізіологічно активний гормон, або виробляється безпосередньо ЩЗ, або ж утворюється в результаті периферичного дейодування циркулюючого Т4 за допомогою ферменту дейодинази, до складу якого входить селен. Гормони ЩЗ регулюють низку фізіологічних процесів, у тому числі ріст, розвиток, метаболізм і репродуктивну функцію [1].
Практичні аспекти сучасної інсулінотерапії в Україні в умовах викликів сьогодення
Огляд

10 липня, 2023

Згідно з даними Асоціації виробників інноваційних ліків (Association of research and development pharmaceutical producers, APRaD) і Київської школи економіки (Kyiv School of Economics, KSE), станом на 2019 рік в Україні зареєстровано 207 383 пацієнти з цукровим діабетом (ЦД), які приймають препарати інсуліну (58 954 – ​ЦД 1 типу, 138 563 – ​ЦД 2 типу, а також 9886 педіатричних пацієнтів). Поширеність діабету як в Україні, так і в усьому світі потребує постійного удосконалення методів і засобів лікування цієї складної хронічної патології. У рамках нашої нової рубрики «У фокусі – пацієнт» ми звернулися до керівниці відділу клінічної діабетології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ), доктора медичних наук Любові Костянтинівни Соколової з проханням відповісти на низку питань щодо недавніх змін законодавчої бази в ендокринології, базових вимог до інсулінотерапії (ІТ) та критеріїв її ефективності як для фахівця, так і, звичайно, для пацієнта, а саме – ​які можливості для хворих на діабет відкривають сучасні препарати інсуліну.
Альфа-ліпоєва кислота і метаболізм глюкози: всебічне дослідження біохімічних і терапевтичних властивостей
Огляд

10 липня, 2023

Альфа-ліпоєва кислота (АЛК) являє собою природну сполуку з різноманітними біохімічними функціями. Вона діє як хелатор металів, відновлює ендогенні антиоксиданти, такі як вітаміни С і Е, і є модулятором сигнальної трансдукції кількох шляхів [1]. Багато досліджень вказують на потенційну роль АЛК у регуляції метаболізму глюкози, підкреслюючи її вплив на чутливість до інсуліну [2], його секрецію [3], зниження рівня циркулюючих ліпідів [4] і зростання вмісту оксиду азоту [5]. AЛК також відіграє певну роль у поліпшенні перебігу периферичної діабетичної полінейропатії [6]. Тому її широко призначають у разі цукрового діабету як 1, так і 2 типу [7, 8], діабетичної нейропатії та інших станів, що супроводжуються інсулінорезистентністю (ІР), зокрема метаболічного синдрому, синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) та ожиріння [9-11]. Антиоксидантні властивості АЛК, а також її роль у метаболізмі глюкози та модулюванні чутливості до інсуліну і його секреції оцінювали в безлічі експериментальних і клінічних досліджень.
Ефективність та безпека рисдипламу при лікуванні пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією типів 2 та 3
Огляд

9 липня, 2023

Спінальна м’язова атрофія (СМА) – ​спадкове захворювання, за якого мутація в гені SMN1 призводить до продукування дефектного білка виживання моторних нейронів (survival motor neuron, SMN), внаслідок чого відбувається поступове відмирання моторних нейронів спинного мозку й атрофія м’язів. Препарат рисдиплам – ​пероральний модифікатор сплайсингу пре-мРНК цього гена, схвалений для лікування СМА. Пропонуємо до вашої уваги огляд результатів дослі­дження
Прихильність пацієнтів із цукровим діабетом до метформіну знижує ризик серцево-судинних подій: популяційне когортне дослідження
Огляд

7 липня, 2023

Серцево-судинні захворювання, зокрема інсульт, інфаркт міокарда (ІМ) та ішемічна хвороба серця (ІХС), є частими ускладненнями цукрового діабету (ЦД) 2 типу. Метформін рекомендований експертними асоціаціями як терапія першої лінії при ЦД 2 типу через його потужний цукрознижувальний ефект, доступність і безпеку. Метформін знижує рівень глюкози в крові шляхом пригнічення глюконеогенезу в печінці та підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну, не спричиняючи тяжкої гіпоглікемії [1].
Один завод має це виправити
Огляд

7 липня, 2023

У тірольському містечку Кундль розташований останній у Західній Європі завод із виробництва пеніциліну. Саме тут і вирішиться, коли ми знову матимемо вдосталь антибіотиків.
Підводні камені загальної анестезії при кесаревому розтині*
Огляд

6 липня, 2023

Наприкінці минулого року відбувся V міждисциплінарний науковий конгрес із міжнародною участю «Актуальні питання інтенсивної терапії та анестезіологічного забезпечення в акушерстві, гінекології та перинатології». У доповіді представлені особливості проведення загального знеболення при кесаревому розтині на прикладі досвіду лікарів-анестезіологів Ізраїлю. Ключові слова: кесарів розтин, попередня оксигенація, швидка послідовна індукція, опіоїди, післяопераційне знеболення.
Окситоцин для профілактики атонічної кровотечі при кесаревому розтині очима анестезіолога*
Огляд

6 липня, 2023

У рамках V міждисциплінарного наукового конгресу з міжнародною участю «Актуальні питання інтенсивної терапії та анестезіологічного забезпечення в акушерстві, гінекології та перинатології» було розглянуто положення щодо основних клінічних показань, шляхів застосування та дозування окситоцину під час проведення кесаревого розтину, а також пов’язані із цим побічні ефекти. Ключові слова: окситоцин, атонія матки, атонічна кровотеча, кесарів розтин, утеротонічні препарати.
Нові підходи до лікування коагулопатичних кровотеч в акушерстві*
Огляд

6 липня, 2023

У рамках V міждисциплінарного наукового конгресу з міжнародною участю «Актуальні питання інтенсивної терапії та анестезіологічного забезпечення в акушерстві, гінекології та перинатології» були розглянуті питання ведення хворих із набутою гемофілією. Ця патологія може стати однією із причин виникнення масивної кровотечі у післяпологовому періоді. Незважаючи на те що набута гемофілія є достатньо рідкісним захворюванням, вона несе підвищені ризики несприятливих наслідків та летальності, зокрема у вагітних жінок, оскільки може спричинити масивну акушерську кровотечу. Ключові слова: масивна акушерська кровотеча, набута гемофілія, активований рекомбінантний VII фактор коагуляції.