Статті

Наприкінці 2019 року з’явилися перші повідомлення про нову коронавірусну інфекцію SARS-CoV‑2, яка вже в березні 2020 року була оголошена Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) пандемією. За даними ВООЗ, протягом перших років пандемії було зареєстровано сотні мільйонів випадків COVID‑19 та мільйони летальних наслідків у всьому світі (WHO, 2023). COVID‑19 став безпрецедентним викликом для систем охорони здоров’я через високий рівень госпіталізації, значну потребу в інтенсивній терапії та тривалі наслідки для пацієнтів.

Традиційно захворюваність на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) асоціюється з осінньо-зимовим періодом. Однак після пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19) сформувався новий епідеміологічний феномен, відомий як «тридемія», що характеризується цілорічною циркуляцією кількох клінічно значущих респіраторних патогенів – вірусів грипу, SARS-CoV‑2 та респіраторно-синцитіального вірусу [1, 2]. У клінічній практиці це означає, що лікарі регулярно стикаються з необхідністю ведення пацієнтів з ГРВІ незалежно від сезону, віку чи супутніх факторів ризику.

Грип традиційно вважали гострим респіраторним захворюванням, однак пандемія COVID‑19 радикально змінила це уявлення. Після відкриття феномену так званого тривалого ковіду (long COVID) з’явився обґрунтований інтерес до вивчення тривалих наслідків й інших вірусних респіраторних інфекцій, зокрема грипу.

За матеріалами навчального циклу «Академія сімейного лікаря»

За матеріалами науково-практичної конференції «Актуальні інфекційні та паразитарні хвороби сучасності»

Штам Омікрон швидко поширився в усьому світі. Порівняно з попередніми варіантами SARS-CoV‑2 Омікрон характеризується меншою швидкістю реплікації та патогенністю, але має вищу трансмісивність. Лихоманка, втома, біль у горлі та кашель є одними з найпоширеніших клінічних скарг пацієнтів на ранніх стадіях інфекції. Деякі хворі також відзначають біль, сухість та утруднене ковтання, які часто асоціюються з іншими інфекціями верхніх дихальних шляхів. Клінічні прояви фарингіту, спричиненого штамом Омікрон, зумовлюють занепокоєння серед лікарів.

Гострий біль – одна з найпоширеніших причин звернення пацієнтів до лікарів первинної ланки. Найчастіше йдеться про головний, м’язово-скелетний, посттравматичний, риногенний або неспецифічний біль. Це не лише суб’єктивний симптом, що знижує якість життя, а й потенційний маркер різноманітних патологічних процесів – від респіраторних інфекцій до неврологічних порушень [1-3].

Респіраторні вірусні інфекції залишаються однією з провідних причин захворюваності та смертності в усьому світі, особливо серед дітей, осіб похилого віку, пацієнтів з імунодефіцитом або хронічними захворюваннями. Ці інфекції часто спричиняють загострення хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) і бронхіальної астми. Найпоширенішими збудниками є риновірус, вірус грипу, респіраторно-синцитіальний вірус (RSV), вірус парагрипу, аденовіруси та коронавіруси, включно із SARS-CoV‑2.

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) в загальній структурі інфекційної патології беззаперечно займають перше місце та залишаються критичною проблемою систем охорони здоров’я. Останнє обумовлено як тягарем на здоров’я населення, так і значними економічними витратами. Щороку респіраторні інфекції спричиняють втрату мільйонів життів серед дорослих та дітей і входять до 10 найпоширеніших причин смерті в усьому світі [1-3].

Численні експериментальні та клінічні дослідження підтверджують безпеку й ефективність серратіопептидази (СП) як потужного протизапального засобу із широким спектром у різних галузях медицини, як-от хірургія, ортопедія, гінекологія та стоматологія, завдяки її протизапальній, а також знеболювальній дії (Bhagat et al., 2013). СП – ​протеолітичний фермент, що чинить протизапальну, антибіоплівкову, болезаспокійливу, протинабрякову та фібринолітичну дії. Зазначається, що СП має антиатеросклеротичну дію завдяки своїм фібринолітичним і казеїнолітичним властивостям, що дозволяє розглядати цей фермент як перспективний засіб у комплексному лікуванні та профілактиці серцево-судинних захворювань (ССЗ) (Nair, 2022).

Безліч оглядів, експериментальних досліджень і дані спостережень за людьми свідчать про те, що дефіцит магнію (Mg) може зумовлювати розвиток багатьох захворювань. Висновки ґрунтовних оглядів підтверджують важливість належного рівня Mg в організмі, проте важливість належного споживання Mg для збереження здоров’я людини досі залишається недооціненою. Недостатній рівень Mg може спричинити низку розладів, включаючи м’язові судоми, втому та серцево-судинні захворювання (ССЗ). Саме тому лікарям важливо розуміти можливі причини і наслідки недостатнього надходження Mg в організм для своїх пацієнтів і контролювати використання лікарських засобів, що зумовлюють гіпомагніємію. Дотримання рекомендацій з оптимального споживання Mg забезпечує адекватний рівень та зменшує ризик дефіциту цього елементу [1]. За допомогою доступних добавок Mg можна запобігти розвитку багатьох хвороб або уповільнити їхній перебіг [13].

Незважаючи на завершення пандемії COVID‑19, грип, інші гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) залишаються актуальною проблемою як для локальних, так і для глобальної системи охорони здоров’я. Широке розповсюдження, складність перебігу, стійкість до деяких противірусних засобів / антибіотиків асоціюються зі збільшенням глобального тягаря хвороб [19]. Аналіз глобального, регіонального та національного тягаря інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів дозволив експертам знову прогнозувати зростання показників захворюваності й поширення респіраторних вірусних інфекцій (РВІ) протягом 2022-2050 рр., особливо в когорті осіб літнього віку [18]. Ці статистичні висновки підкреслюють необхідність оптимізації та покращення схем профілактики й лікування COVID‑19, грипу і ГРВІ.