Статті

Антикоагулянти – це група препаратів, які запобігають утворенню тромбів у судинах. Вони допомагають уникнути серйозних ускладнень, таких як інсульт, інфаркт міокарда чи тромбоз глибоких вен. Антикоагулянти особливо важливі для людей із підвищеним ризиком тромбоутворення, зокрема для пацієнтів із фібриляцією передсердь, після операцій на тазостегнових чи колінних суглобах, а також для тих, хто вже мав тромбоз глибоких вен (ТГВ) або тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА). Як засвідчують дослідження, до 75% пацієнтів із фібриляцією передсердь, що регулярно приймають антикоагулянти, можуть уникнути інсульту.

Екзокринна панкреатична недостатність (ЕПН) – це загальний термін, що описує наслідки недостатньої концентрації активних панкреатичних ферментів у просвіті дванадцятипалої кишки після прийому їжі. Основна етіологія ЕПН має вирішальний вплив на клінічний маршрут пацієнта, цілі лікування та прогноз. Водночас ЕПН сама собою пов’язана зі зниженням якості життя, довготривалими наслідками для здоров’я і навіть підвищеною смертністю. В цьому огляді узагальнено сучасні підходи до діагностики та лікування пацієнтів з ЕПН на підставі нещодавно оновлених європейських рекомендацій, а також досліджень та систематичних оглядів останніх років [1, 2].

Кишкова мікробіота відіграє ключову роль у формуванні імунної відповіді при онкологічних захворюваннях, впливаючи на ефективність терапії через модуляцію імуноцитів, перебудову пухлинного мікрооточення і секрецію специфічних метаболітів. Останні дослідження свідчать, що такі стратегії, як трансплантація фекальної мікробіоти (ТФМ), застосування пробіотиків і дієтотерапія, є перспективними методами підвищення чутливості до інгібіторів контрольних точок імунітету (ІКТ) та адоптивної клітинної терапії. Крім того, корекція мікробного складу дає змогу суттєво знизити частоту і тяжкість імуноопосередкованих небажаних явищ.

У статті представлено аналітичний огляд ключових доповідей симпозіуму ASCO GI 2026, присвяченого інноваційним змінам у терапії пухлин шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Розглянуто результати досліджень, що безпосередньо впливають на зміну клінічних стандартів.

Епідеміологічні дані демонструють неухильне зростання частоти виникнення венозної тромбоемболії (ВТЕ), асоційованої з онкологічними захворюваннями, що зумовлено не лише покращенням діагностики, а і розширенням арсеналу агресивних протипухлинних втручань. Едоксабан, селективний інгібітор фактора Xa нового покоління, характеризується прогнозованою фармакокінетикою і зручністю застосування.

Під час останнього конгресу Європейської спілки медичних онкологів (ESMO) відбулася презентація низки важливих клінічних досліджень, результати яких здатні змінити повсякденну практику лікарів-онкологів. Зокрема, отримано чергові підтвердження зміни парадигми лікування раку грудної залози в бік ADC-препаратів. Команда Global Medical Knowledge Alliance (GMKA), неприбуткової освітньої організації, що працює над покращенням якості медичної допомоги в Україні, підготувала огляд найактуальніших відкриттів у сфері лікування раку грудної залози.

Колоректальний рак (КРР) посідає третє місце серед найпоширеніших злоякісних новоутворень та друге – серед причин онкологічної смертності у світі. Терапевтичні можливості для пацієнтів із метастатичним КРР (мКРР), у яких захворювання прогресує після двох і більше ліній стандартної терапії, залишаються обмеженими. Фруквінтиніб – пероральний високоселективний інгібітор тирозинкіназ VEGFR‑1,-2 та -3 (IC50 33, 35 та 0,5 нмоль/л відповідно) з мінімальною активністю щодо інших кіназ. У двох рандомізованих подвійних сліпих плацебоконтрольованих дослідженнях III фази – FRESCO (n = 416, Китай) та FRESCO‑2 (n = 691, 14 країн) – фруквінтиніб продемонстрував статистично достовірне поліпшення загальної виживаності (ЗВ) – 9,3 проти 6,6 місяця та 7,4 проти 4,8 місяця відповідно – і виживаності без прогресування (ВБП) порівняно з плацебо за прийнятного та керованого профілю безпеки. Фруквінтиніб є важливим доповненням терапевтичного арсеналу для лікування рефрактерного мКРР у третій та подальших лініях терапії.

21 листопада 2025 р. відбулася науково-практична конференція, присвячена актуальним питанням діагностики, лікування та профілактики онкогінекологічних захворювань. Захід об’єднав провідних фахівців у галузі онкології, гінекології, репродуктології та генетики для обговорення сучасних підходів до ведення пацієнток зі спадковими онкологічними синдромами та пухлинними захворюваннями репродуктивної системи.

Персоналізована медицина являє собою медичну практику, що адаптує лікування та профілактику захворювань до індивідуальних генетичних, молекулярних, клінічних, фізіологічних характеристик пацієнта. Цей підхід представляє зміну парадигми від універсальної моделі до надання лікування, що базується на глибокому розумінні індивідуальних особливостей конкретної людини. В онкології персоналізований підхід враховує унікальні генетичні характеристики, мікрооточення пухлини, фактори способу життя та наявний стан здоров'я кожного онкологічного пацієнта. У цієї категорії хворих особливо поширені психіатричні розлади і психологічний дистрес, що має значний вплив на їхній загальний прогноз і виживаність.

Онкологічні захворювання і різні методи їхнього лікування можуть значною мірою впливати на обмін речовин і призводити до виснаження і ослаблення організму, тому харчування має особливе значення та є важливою частиною лікування. Навіть на ранніх стадіях злоякісна пухлина – це захворювання, яке впливає на організм загалом. І клітини самої пухлини, і клітини організму у відповідь на зміни, спричинені пухлиною, можуть виділяти різні речовини, що порушують обмінні процеси. Такі порушення призводять до ослаблення пацієнта, знижують його можливості боротися із захворюванням.

Рекомендації Товариства нейроонкології (SNO)

Основним препаратом для терапії цукрового діабету (ЦД) 2 типу є представник бігуанідів метформін, який набув широкого визнання як протидіабетичний засіб наприкінці 1950-х рр. Метформін знижує рівень глюкози в крові, підвищує чутливість до інсуліну та зменшує продукцію і вивільнення глюкози печінкою. У 1998 р. проспективне дослідження UKPDS надало нові докази на користь призначення метформіну як першої лінії терапії ЦД 2 типу, підкресливши його довгострокові кардіоваскулярні переваги. Проте, крім зниження рівня глікемії, метформін може мати й інші потенційні терапевтичні застосування.