Статті

Хронічний біль у попереку залишається однією з найпоширеніших і водночас найскладніших проблем сучасної медицини. За даними літератури, цей біль хоча б раз у житті виникає у 60-80% дорослих, а в частини пацієнтів триває понад 12 тиж і набуває хронічного характеру [1, 2]. Хронічний біль у попереку є однією з провідних причин інвалідизації, зниження якості життя, втрати працездатності та суттєвого економічного навантаження як для пацієнта, так і для системи охорони здоров’я [3, 4].

Остеоартрит (ОА) – поширене хронічне захворювання суглобів, що спричиняє біль, обмеження рухливості та зниження якості життя. Патогенез включає деградацію хряща, синовіальне запалення та ремоделювання субхондральної кістки з активацією MMP‑13, прозапальних цитокінів і патологічного ангіогенезу (GBD2021 Osteoarthritis Collaborators, 2023). Цель Т – багатокомпонентний біорегуляційний препарат, який одночасно пригнічує катаболічні процеси, стимулює регенерацію хряща та модулює запальні каскади, крім того, характеризується високою переносимістю. Клінічні дослідження показали зменшення болю та покращення функції суглобів. Препарат Цель Т може бути ефективною складовою комплексної терапії ОА, особливо в пацієнтів із протипоказаннями до тривалого застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) (Jaggi R. et al., 2004).

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23 квітня 2026 року № 539

18 березня конференція під такою назвою об’єднала студії у чотирьох містах України та численну онлайн-аудиторію для знайомства з новим лікарським засобом класу нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Перший і єдиний в Україні локсопрофен під назвою Реліква виведений на ринок відомим виробником – компанією «Др. Редді’с Лабораторіз». Мультидисциплінарність проблеми болю, лихоманки та запалення визначила фахове різноманіття учасників заходу: лікарі загальної практики і сімейної медицини, неврологи, отоларингологи, хірурги, травматологи. На зустрічі розглянуто історію розробки, особливості механізму дії, клінічні переваги, аспекти безпеки та сучасні позиції локсопрофену в терапії гострих і хронічних станів, які потребують знеболення й протизапальної терапії.

За матеріалами медичного форуму Ukraine Neuro Global – 2026

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) традиційно посідають центральне місце в терапії больових і запальних станів. Утім, у пацієнтів старшого віку застосування цих засобів потребує зваженого підходу. Вікові зміни фармакокінетики та фармакодинаміки, зниження ниркового кліренсу, зміни печінкового метаболізму, супутні серцево-судинні, метаболічні й ниркові захворювання, а також часта поліпрагмазія можуть підвищувати ризик небажаних явищ. Найбільшу клінічну увагу традиційно привертають гастроінтестинальні, печінкові, ниркові та серцево-судинні аспекти безпеки НПЗП.

Консенсусний звіт міждисциплінарної міжнародної робочої групи експертів

В умовах збройних конфліктів система медичної допомоги стикається з новими клінічними викликами, серед яких особливе місце займають поранення магістральних судин. Травми судин шиї, зокрема сонних артерій, є одними з найнебезпечніших, оскільки ці судини забезпечують кровопостачання головного мозку, а їх ураження супроводжується високим ризиком масивної крововтрати, неврологічних ускладнень і летальності. У таких випадках результат лікування значною мірою залежить не лише від швидкої евакуації пораненого, а й від правильного вибору хірургічної тактики. Про особливості хірургічної допомоги військовослужбовцям із пораненнями судин шиї, клінічні виклики та практичний досвід лікування таких пацієнтів розповів завідувач відділення судинної хірургії Запорізького військового госпіталю, доцент кафедри госпітальної хірургії Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, кандидат медичних наук Ігор Володимирович Русанов.

Міофасціальний больовий синдром (МБС) – це рецидивуючий або хронічний стан опорно-рухового апарату, що характеризується локалізованим болем і чутливістю в певних ділянках м’язів та фасцій, пов’язаний з наявністю болючих вузликів, відомих як міофасціальні тригерні точки (МТТ). МТТ можуть бути активними чи латентними. Активні МТТ спричиняють спонтанний біль, тоді як латентні – клінічно безсимптомні та стають болючими лише при пальпації або вколюванні [1].

Гострий біль є поширеним явищем після хірургічного втручання та часто супроводжує травми або захворювання опорно-рухового апарату. Застосування опіоїдів обмежене проблемами безпеки, вузьким терапевтичним вікном і потенційним ризиком зловживання, тому потреба пацієнтів у знеболенні залишається незадоволеною. Європейські експерти рекомендують мультимодальний підхід, який насамперед передбачає застосування парацетамолу та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). У пошуках оптимальних стратегій лікування помірного й сильного гострого післяопераційного, м’язово-скелетного і травматичного болю Viscusi та співавт. (2024) проаналізували базу наявних публікацій і визначили ключові європейські рекомендації щодо оптимальної аналгезії [1].

8-ма міжнародна конференція «Суперечки щодо вітаміну D», що відбулася у вересні 2024 року, зібрала провідних експертів для обговорення багатогранної ролі вітаміну D у здоров’ї людини. Ключові дискусії були зосереджені на клінічних ефектах додаткового прийому вітаміну D, його впливі на функцію м’язів та енергетичний обмін, а також на його ролі в серцево-судинному здоров’ї, розвитку ожиріння й діабету. За результатами всебічної оцінки доклінічних та клінічних даних експертна група сформулювала консенсусні висновки, які цьогоріч опубліковано в журналі Metabolism.

Лікування нестабільних переломів кісток таза характеризується значними технічними й терапевтичними труднощами через високий ризик масивної крововтрати та ушкодження життєво важливих органів. Такі травми часто супроводжуються гемодинамічною нестабільністю, що потребує невідкладної стабілізації стану пацієнта із застосуванням мультидисциплінарного підходу. Додаткове навантаження на операційну бригаду створює деформація тазового кільця, яка ускладнює точну репозицію та потребує високоточного інтраопераційного контролю. Ризик інфекцій, ускладнень із боку сечостатевої системи та нервових структур також суттєво підвищує вимоги до ведення таких пацієнтів. Практичним досвідом вибудування хірургічної стратегії лікування нестабільних переломів кісток таза при закритій бойовій травмі, можливостями та перевагами надання спеціалізованої ортопедо-травматологічної допомоги та остаточної хірургічної стабілізації пацієнта при бойовій механічній травмі таза у військовому госпіталі, наближеному до лінії фронту, поділився лейтенант медичної служби, ординатор травматологічного відділення Запорізького військового госпіталю, доцент кафедри травматології та ортопедії Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, кандидат медичних наук Іван Іванович Труфанов.