Статті

Поширеність алергічних захворювань неухильно зростає, і сезонна алергія посідає серед них особливе місце — насамперед у дітей, у яких клінічні прояви тісно пов'язані з анатомо-фізіологічними особливостями дихальних шляхів. Сезонний алергічний риніт (АР) і ринокон'юнктивіт нерідко сприймають як неважкі стани, тому діагноз встановлюють із запізненням, тоді як захворювання суттєво знижують якість життя дитини — порушують сон, фізичну активність, успішність у школі та соціальну адаптацію. У статті розглянуто сучасну класифікацію, принципи діагностики та покрокову фармакотерапію сезонної алергії в дітей. 

Біластин – ефективний антагоніст H1-рецепторів гістаміну другого покоління з неседативним профілем, авторизований для лікування алергічного ринокон’юнктивіту (АРК) та кропив’янки у дорослих, підлітків і дітей. Незважаючи на накопичену доказову базу щодо ефективності та безпеки препарату в дітей від 6 років, фармакокінетику перорального біластину 10 мг у дітей віком 2-5 років не було вивчено достатньою мірою через незначне представлення цієї вікової підгрупи в попередніх дослідженнях. Тож для заповнення цієї прогалини було ініційовано дослідження BILA‑4021/PED, результати якого дають змогу поширити схвалені показання до застосування препарату на дітей від 2 років.

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) залишаються однією з найактуальніших проблем педіатричної практики: щорічно в Україні вони вражають понад 14 млн осіб, становлячи близько 90% усієї інфекційної захворюваності. Діти хворіють на ГРВІ в 3-7 разів частіше, ніж дорослі, однак медико-соціальне значення проблеми виходить за межі епізодичної захворюваності – накопичено переконливі докази того, що ГРВІ є важливим фактором ризику формування рецидивних, хронічних та алергічних захворювань у дітей зі спадковою схильністю до атопії.

Із настанням холодної пори року лікарі загальної практики та педіатри неминуче стикаються з проблемою, яка виходить за межі звичних респіраторних захворювань. Йдеться про холодову алергію – стан, що потребує особливої уваги саме в дитячій популяції через специфіку перебігу та потенційно небезпечні наслідки.

За матеріалами Національного міждисциплінарного медичного практикуму «Алгоритм»

Поширеність алергічного риніту (АР) у дітей неухильно зростає в усьому світі, зокрема це найбільш розповсюджене хронічне захворювання у дітей у Сполучених Штатах. Загалом приблизно 500 мільйонів людей страждають від симптомів АР. Це хронічне неінфекційне запальне захворювання слизової оболонки носа значно впливає на якість життя дитини, її сон, когнітивні функції та навчальну діяльність.

В межах VII конгресу Української академії педіатричних спеціальностей PRIME PEDIATRICS 2025 доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри отоларингології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Юлія Валеріївна Дєєва презентувала доповідь «Адаптація сучасних гайдлайнів із лікування алергічного риніту для дитячої практики. Погляд лора», де висвітлено критичні аспекти діагностики і лікування захворювання в педіатричній практиці.

Медична спільнота вже тривалий час спостерігає тривожну тенденцію зростання хронічних запальних захворювань, особливо серед дитячого населення. Епідеміологічні дослідження засвідчують, що за останні 60 років кількість таких захворювань невпинно збільшується, а з 2000 р. зафіксовано другий епідемічний сплеск алергічних захворювань у дітей. Ця ситуація потребує переосмислення підходів до розуміння патогенезу респіраторних захворювань та пошуку нових терапевтичних стратегій.

З початку 1960-х рр. спостерігається глобальне зростання поширеності алергічних захворювань. Зазвичай із ростом алергічних патологій пов’язують зміну умов проживання, проте все частіше у їхньому виникненні та загостренні розглядають роль стресового чинника. Алергічні захворювання можуть мати двонаправлений причинно-наслідковий зв’язок із психологічними порушеннями: алергія призводить до психологічного стресу включно з такими компонентами, як занепокоєння і депресія.

За матеріалами фахового круглого столу алергологів України

Біластин – неседативний антигістамінний препарат другого покоління, який не проникає через гематоенцефалічний бар’єр і застосовується для лікування алергічного ринокон’юнктивіту та хронічної кропив’янки у дорослих і дітей від шести років з масою тіла більше 20 кг в країнах Європи. У Мексиці препарат схвалений для застосування у дітей від двох років. У статті представлені результати фармакокінетичного аналізу і оцінювання безпеки препарату у педіатричній популяції.

Складність взаємозв’язків між різними алергічними станами, їхній взаємообтяжливий вплив та необхідність комплексного підходу до діагностики й лікування визначають важливість глибокого розуміння концепції коморбідності в сучасній педіатричній практиці. Під час освітнього майстеркласу «Педіатрія від А до Я.