Статті - Сторінка 131

У рамках XIII Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань», що відбулася 24-25 травня, завідувачка відділення гематології Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, кандидат медичних наук, доцент Наталія Любомирівна Глушко представила доповідь на тему «Рідкісні прояви кровотеч». У ній вона зосередила увагу на атипових формах геморагічних розладів, які, незважаючи на свою рідкісність, становлять значний клінічний інтерес і потребують особливого підходу до діагностики та лікування.

Токсичне медикаментозне ураження печінки є частою та серйозною проблемою у пацієнтів, які отримують поліхіміотерапію, оскільки вона може призвести до значного зниження функції органа, що ускладнює подальше лікування та знижує якість життя пацієнтів. У цьому контексті важливу роль відіграють гепатопротектори, призначені для захисту й відновлення функції печінки. (Гепатопротекторами слід вважати лише ті лікарські препарати, ефективність яких доведено у проведених клінічних дослідженнях.)

У літній період поверхневі рани, подряпини та інші ушкодження шкіри стають актуальнішими через підвищену активність на відкритому повітрі. Можливість контамінації рани патогенними збудниками при контакті з предметом, який заподіяв ушкодження, або сапрофітною флорою шкіри з подальшим розвитком інфекційно-запального процесу зумовлює важливість вибору ефективного антисептика [1]. З-поміж сучасних антисептичних засобів повідон-йод характеризується широким спектром антимікробної активності, швидким зниженням мікробного навантаження в рані, скороченням термінів її очищення та загоєння.

Громадська організація «Асоціація гематологів України» провела науково-практичну конференцію «Нові можливості та невирішені питання в гематології». Головною метою заходу було обговорення впровадження сучасних методів лікування гематологічних та онкогематологічних захворювань. Не оминули увагою й оновлення стандарту медичної допомоги «Гострий мієлоїдний лейкоз» (далі – стандарт), впровадження якого є критично важливим для покращення менеджменту пацієнтів з цим онкогематологічним захворюванням в Україні.

У сучасних українських реаліях сфери охорони здоров’я на перший план виходять патологічні психологічні та психіатричні стани, які не лише становлять небезпеку для життя індивіда, а й значною мірою впливають на соціальне життя та структуру суспільства. Узагальнені показники частоти посттравматичного стресового розладу (ПТСР) під час воєнних дій суттєво відрізняються від даних щодо його розповсюдженості в мирний час. Саме тому нині є гострою потреба в розробці та впровадженні сучасних принципів менеджменту пацієнтів із ПТСР. У рамках освітньо-інформаційної платформи Accemedin 23 травня відбувся майстер-клас «Суїцидальна поведінка при комплексному ПТСР: діагностика та профілактика», який провела доктор медичних наук, професор Людмила Миколаївна Юр’єва.

Дерматофітія стоп (ДС; tinea pedis, «стопа атлета») – поверхнева грибкова інфекція шкіри стопи, спричинена переважно дерматофітами. В усьому світі ДС є чи не найпоширенішою грибковою інфекцією шкіри в підлітків і дорослих. ДС є значною проблемою охорони здоров’я, оскільки є заразною, часто рецидивує та слугує важливим резервуаром для грибкових уражень інших частин тіла.

Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є одним з найпоширеніших онкогематологічних злоякісних новоутворень, що уражає пацієнтів різного віку. Незважаючи на значні досягнення в лікуванні ГЛЛ у дітей, терапія дорослих із цим захворюванням залишається складним завданням. Ефективний менеджмент пацієнтів з ГЛЛ є актуальною проблемою сучасної онкогематології, оскільки він безпосередньо впливає на результати лікування, якість життя пацієнтів і їх тривалу виживаність. У рамках науково-практичної конференції «Нові перспективи лікування ГЛЛ: update 2024», яка відбулася 2 травня, провідні експерти в галузі гематології й онкології обговорили останні досягнення та виклики в терапії ГЛЛ у дорослих. Учасники конференції приділили особливу увагу адаптації педіатричних протоколів для лікування підлітків і молодих дорослих, оптимізації вікових лімітів їх застосування, а також стратегіям мінімізації токсичності.

Серцева недостатність (СН) – ​це загрозливий для життя синдром, на який страждають >64 млн людей у всьому світі (Savarese G. et al., 2023). 1 із 3 пацієнтів із СН помирає протягом 1-го року після госпіталізації, а 50-75% – ​упродовж 5 років після неї. Цьогоріч конгрес із СН – ​провідна світова подія, що охоплює увесь спектр цього патологічного стану (від профілактики до діагностики та лікування), – відбувався з 11 по 14 травня в Лісабонському конгрес-центрі в Португалії. Організатор щорічного заходу – ​Асоціація серцевої недостатності (HFA) Європейського товариства кардіологів (ESC), місія котрої полягає у поліпшенні якості та тривалості життя хворих із СН завдяки удосконаленню профілактичних, діагностичних, лікувальних стратегій.

Артеріальна гіпертензія (АГ) може збільшувати ризик багатьох захворювань органів і спричинити передчасну смерть. На АГ страждають приблизно 1,4 млрд людей у всьому світі, однак лише 14% із них тримають її під контролем [1]. При підтвердженні діагнозу АГ Всесвітня організація охорони здоров’я настійно рекомендує розпочинати фармацевтичне антигіпертензивне лікування. Також існує пропозиція щодо застосування антигіпертензивних препаратів (АГП) 1-го ряду: тіазидних діуретиків, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, блокаторів рецепторів ангіотензину II, дигідропіридинових блокаторів кальцієвих каналів тривалої дії, блокаторів β-адренорецепторів.

Івосиденіб – перший таргетний препарат, який був спеціально розроблений для лікування пацієнтів з гострою мієлоїдною лейкемією (ГМЛ) та IDH1-мутацією. Його застосування у комбінації з азацитидином є новим ефективним варіантом лікування зазначеної патології. У глобальному подвійному сліпому рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні ІІІ фази AGILE комбінація івосиденібу з азацитидином продемонструвала значні переваги порівняно з азацитидином і плацебо у пацієнтів з уперше діагностованою ГМЛ та IDH1-мутацією, які не були придатні для інтенсивної хіміотерапії.

Рецидивуюча або рефрактерна (р/р) множинна мієлома (ММ) залишається складним завданням для клініцистів, незважаючи на досягнення в лікуванні. Вибір оптимальної терапії ускладнюється гетерогенністю захворювання, попереднім лікуванням та індивідуальними характеристиками пацієнтів. Іксазоміб, пероральний інгібітор протеасом, у комбінації з леналідомідом та дексаметазоном (IRd) є ефективним варіантом лікування для пацієнтів з р/рММ, особливо для тих, хто не є рефрактерним до леналідоміду або інгібіторів протеасом.

Лікування онкогінекологічної патології залишається складним завданням сучасної онкології, що потребує мультидисциплінарного підходу та впровадження інноваційних терапевтичних стратегій. ­Науково-практична конференція з міжнародною участю «Лікування пухлин малого таза» стала платформою для обміну досвідом та обговорення актуальних проблем діагностики й лікування онкогінекологічних захворювань. Особливий інтерес викликала секція «Онкогінекологія», в рамках якої провідні експерти галузі представили доповіді, присвячені сучасним підходам до терапії раку яєчника (РЯ), раку грудної залози (РГЗ), а також розбір складних клінічних випадків.