Хронічне обструктивне захворювання легень – ​одна з провідних причин захворюваності та смертності в усьому світі. Унаслідок ХОЗЛ щороку помирає майже 3 млн осіб. Економічний і соціальний тягар ХОЗЛ негативно позначається на здоров’ї популяції, а показники захворюваності, поширеності та смертності різняться не тільки між країнами, але й в різних групах населення в межах однієї країни. Це пояснюється різними методами обстеження, ­діагностичними критеріями та аналітичними підходами, які застосовують в епідеміологічних дослідженнях. Програма «Тягар обструктивного захворювання легень» (BOLD) використовує стандартизовану методологію, що включає опитувальники та до- і пост­бронходилататорну спірометрію для оцінки поширеності й факторів ризику ХОЗЛ у світовій популяційній когорті пацієнтів у віці ≥40 років...

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – ​одна з провідних причин захворюваності та смертності в усьому світі. Згідно з результатами аналізу масштабних епідеміологічних досліджень станом на 2010 рік у світі налічувалося 384 млн хворих на ХОЗЛ, а рівень захворюваності становив 8,4-15%. Щороку від ХОЗЛ помирає приблизно 3 млн осіб, і, зважаючи на зростання поширеності куріння та забруднення повітря, передбачається, що до 2030 року жертвами цієї хвороби стануть 4,5 млн людей [1]. ...

Уже втретє за останні 20 років у світі виникають спалахи поширених епідемій коронавірусних інфекцій, які характеризуються доволі високою контагіозністю і високим рівнем летальності. Усі вони були зумовлені вірусами одного й того ж типу – ​бета-коронавірусами (родина Coronaviridae, підродина Coronavirinae, рід Betacoronavirus). У 2002 р. це була епідемія SARS (від англ. Severe Acute Respiratory Syndrome), або тяжкий гострий респіраторний синдром, спричинений вірусом SARS, – ​CoV‑1 (підрід В бета-коронавірусів), у 2012-2015 рр. – ​епідемія MERS (від англ. Middle East Respiratory Syndrome), або Близькосхідний респіраторний синдром, зумовлений MERS-CoV (підрід С бета-коронавірусів), і вже у 2019 р. – ​пандемія COVID‑19, або також SARS, спричинений вірусом SARS-CoV‑2. Ця пандемія коронавірусної інфекції (COVID‑19) триває на планеті скоро вже рік...

Всесвітня організація охорони здоров’я та установи, які регулюють обіг лікарських засобів (DRA – ​Drug Regulatory Agencies), використовують термін «біоеквівалентність» для позначення ідентичності оригінальних лікарських препаратів та їхніх копій, так званих генериків. Генерики, за визначенням Європейської федерації асоціацій фармацевтичних виробників (EFPIA), – ​це відтворення інноваційного препарату, на який закінчився термін патентного захисту. Своєю чергою, біоеквівалентність лікарських препаратів означає, що оригінальний лікарський засіб і генерик містять таку саму концентрацію діючої речовини (фармакологічна еквівалентність) та характеризуються однаковим фармакокінетичним профілем (фармакокінетична еквівалентність)...

В умовах епідемії COVID‑19 мільйони лікарів усього світу наражаються на підвищений ризик зараження цією небезпечною інфекцією. Насамперед це стосується медичних працівників, які контактують зі слиною пацієнта, – оториноларингологів, стоматологів тощо. Зменшити ризик контакту з вірусом дають змогу антисептики з віруліцидними властивостями, до яких належить повідон-йод (ПВП-І). Способи застосування ПВП-І, що продемонстрували ефективність у клінічній практиці, ми розглянемо в цій статті. ...

Осінь і зима 2020 року – сезони зі складною епідобстановкою у всьому світі. Крім вірусу SARS-CoV‑2 маємо бути готові до зустрічі зі щорічними сезонними вірусами – збудниками грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ)....

З огляду на останні зміни у вітчизняній системі охорони здоров’я впевнено можна стверджувати: наразі на плечі сімейних лікарів ліг чи не весь тягар відповідальності. Оскільки вони є першою лінією контакту з пацієнтами, котрі мають різні порушення здоров’я, то повинні розумітися на питаннях діагностики й лікування отоларингологічних, гастроентерологічних, дерматологічних захворювань і бути обізнаними навіть щодо такої проблематики, як офтальмопатологія....

Початок кожного навчального року для педіатрів є періодом збільшення навантаження за рахунок пацієнтів із гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ). Сьогодні існує багато можливостей лікування таких дітей. У зв’язку з цим іноді у лікарів виникають сумніви щодо доцільності призначення тих чи інших засобів. Особливо це стосується лікування гострого риносинуситу (ГРС)....

Бронхіальна астма (БА) – це найпоширеніше хронічне захворювання дихальних шляхів у дітей. Незважаючи на те що кожен педіатр чи сімейний лікар стикається з такими хворими, існують міжнародні стандарти діагностики та лікування, у клінічній практиці досі зустрічаються випадки гіпо- та гіпердіагностики захворювання, грубі помилки у лікуванні дітей з БА. Складність ведення педіатричних хворих із БА пов’язана з різноманітністю клінічних проявів, що можуть відрізнятися від симптомів у дорослих, обмеженістю діагностичних можливостей у дітей молодшого віку тощо. Крім того, серед батьків і деяких лікарів поширені застарілі переконання щодо лікування БА, яке не лише стає неефективним, а й може нашкодити здоров’ю дитини. ...

Запальні захворювання ЛОР-органів мають велику розповсюдженість. У структурі найчастіших діагнозів, пов’язаних із захворюваннями ЛОР-органів, частка гострого тонзиліту та гострого фарингіту сягає до 14%....

Злоякісний плевральний випіт (ПВ) є поширеним ускладненням онкологічного захворювання, яке виникає приблизно у 15% усіх хворих на рак [1]. Більшість випадків ПВ мають симптоматичний характер, а задишка є найчастішим симптомом [2]. Наявність ПВ зазвичай свідчить про поширене або метастатичне онкологічне захворювання, а отже, виживаність таких пацієнтів є поганою, з медіаною від 3 до 12 міс [2]. Лікування при цьому має паліативний характер і спрямоване на полегшення симптомів....

Гострий риносинусит (ГРС) – ​одне з найпоширеніших захворювань, з якими стикаються лікарі первинної ланки охорони здоров’я в амбулаторній практиці. Симптоми ГРС маніфестують тоді, коли відбувається запалення слизової оболонки приносових пазух і порожнини носа. Оскільки слизова оболонка носа має безпосередній контакт зі слизовою оболонкою приносових пазух, запалення останніх рідко відбувається без одночасного запалення слизової оболонки носа. Отже, хоча цей процес досі часто називають синуситом, більш коректним є термін «риносинусит». Щороку лише в США риносинусит виникає в кожної 7-ї людини, тобто цей діагноз встановлюється більш ніж 30 млн осіб [1]. При цьому лише прямі витрати на лікування гострого та хронічного риносинуситу перевищують 11 млрд доларів США на рік, і це без урахування економічних наслідків тимчасової втрати працездатності через захворювання [1]....