...

Невдовзі після початку пандемії COVID‑19 Н. Zhong і співавтори провели систематичний огляд та метааналіз, який об’єднав рандомізовані контрольовані та когортні дослідження щодо вивчення ефективності препаратів, котрі застосовувались у лікуванні коронавірусної інфекції. Однак після його завершення автори не змогли визначити жодного конкретного препарату чи комбінації ліків, які можна було б рекомендувати для лікування COVID‑19. Цей висновок свідчив про неефективність стандартних підходів до терапії респіраторних вірусних інфекцій у випадку COVID‑19....

Коронавірусна хвороба (COVID-19) спричинила справжню кризу системи охорони здоров’я в усьому світі. Оскільки препаратів, прицільно спрямованих на лікування COVID-19, дотепер не існує, основною стратегією фармакотерапії цієї хвороби наразі є переосмислення та перепозиціонування наявних медикаментів з іншими показаннями, які можуть бути потенційно здатними пришвидшувати одужання пацієнтів або запобігати прогресуванню хвороби до тяжкого гострого респіраторного дистрес-синдрому (Wong K.K. et al., 2021)....

Наразі як друковані джерела, так і науково-практичні заходи приділяють значну увагу виявленню, діагностиці та лікуванню наслідків й ускладнень коронавірусної інфекції (COVID‑19). Серед усього спектра конференцій, присвячених цьому питанню, особливо цікавими є заходи з нестандартним форматом, наприклад, вебінар «Трилогія нейро-COVID», який відбувається у форматі дискусійного клубу. В першій частині вебінару висвітлювалися питання патофізіології постковідних ускладнень, у другій – ​доказова база їхнього лікування, а в третій – ​практичні нюанси застосування препаратів. Родзинкою дискусії є те, що свій погляд на обговорювані питання представляють паралельно клініцисти-неврологи та клінічний фармаколог. Модератором заходу виступила доктор медичних наук Тетяна Іванівна Насонова (Національний університет охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), кафедра неврології № 1), іншими спікерами були доктор медичних наук Ганна Володимирівна Зайченко (Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця (м. Київ), кафедра клінічної фармакології) та кандидат медичних наук Віктор Олександрович Холін (ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ)....

Тема коморбідних станів завжди була актуальною в медицині, а з появою коронавірусної інфекції стала ще гострішою, тому сьогодні над розв’язанням цієї проблеми напружено працюють мультидисциплінарні команди. Колективними зусиллями вони вивчають патогенез і клінічні особливості перебігу COVID‑19, аналізують дані досліджень і розробляють алгоритми ведення пацієнтів, які мають максимально повно та своєчасно доноситися до лікарів....

Коронавірусна хвороба (COVID‑19), спричинена новим вірусом SARS-CoV‑2, передається повітряно-крапельним шляхом, через слину або прямий контакт. Тому з метою зменшення ризику передачі інфекції доцільно контролювати вірусне навантаження в слині та секреті дихальних шляхів. Одним із найпростіших й економічно ефективних заходів стримування пандемії є ефективна гігієна порожнини рота та горла. Останні дані підтвердили, що полоскання рота/горла 0,5% розчином повідон-йоду (PVP-I) протягом 30 с може істотно зменшити кількість вірусних частинок у слині та ротовій порожнині. Крім того, PVP-I здатен перешкоджати прикріпленню SARS-CoV‑2 до тканин ротової порожнини та носоглотки. Сьогодні використання PVP-I для полоскання ротової порожнини як профілактичний захід зменшення передачі ­­SARS-CoV‑2 широко пропагується в усьому світі. Хоча віруліцидна ефективність PVP-I проти SARS-CoV‑2 доведена досить давно, жодна оглядова стаття ще не обговорювала докази та механізми PVP-I проти SARS-CoV‑2. У цьому огляді висвітлюються обґрунтування, безпека, рекомендації та дозування розчину PVP-I для полоскання горла/рота як ефективного методу зниження вірусного навантаження під час пандемії COVID‑19....

У ході науково-практичної конференції з міжнародною участю «Рефракційний пленер» (28-30 жовтня) було представлено доповіді щодо найактуальніших тем сучасної офтальмології. Наукова програма заходу включала секційні та пленарні засідання, сателітні симпозіуми, секцію «живої хірургії». Конференція відбулася в змішаному (офлайн та онлайн) форматі з дотриманням вимог щодо санітарних норм під час пандемії COVID‑19. У роботі заходу взяли участь близько 2000 вітчизняних і зарубіжних фахівців....

29 жовтня відбулася науково-практична конференція офтальмологів, дитячих офтальмологів та оптометристів України з міжнародною участю «V український рефракційний пленер 2021», під час якої були представлені дані міждисциплінарного підходу в лікуванні пухлин шкіри періорбітальної зони. В заході взяв участь офіційний представник Світового товариства дерматоскопії (IDS) в Україні, президент Українського товариства дерматоонкології, директор клініки персоналізованої медицини EuroDerm, лікар-дерматолог, хірург-онколог Богдан Вікторович Литвиненко з доповіддю «Меланоцитарні утворення органа зору: алгоритм обстеження та лікування»....

Неоваскулярна глаукома (НВГ) – ​це ішемічне захворювання ока з високим внутрішньоочним тиском (ВОТ), яке потребує невідкладного лікування. Його значна поширеність (1-17%) частково пов’язана зі збільшенням кількості хворих на некомпенсовані форми цукрового діабету, а також із пізніми зверненнями по кваліфіковану медичну допомогу, в тому числі через коронавірусну хворобу (СOVID‑19). Таку думку 28 жовтня на науково-практичній конференції «П’ятий український рефракційний пленер – ​2021» висловила лікар-офтальмолог вищої категорії відділення лазерної мікрохірургії хвороб ока ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» (м. Одеса), кандидат медичних наук Ольга Володимирівна Гузун....

Наприкінці жовтня вп’яте в Києві відбулася науково-практична конференція офтальмологів із міжнародною участю «Рефракційний пленер – 2021». На щастя, незважаючи на епідемічну ситуацію, цей рік не став винятком. Захід минув у гібридному – онлайн та офлайн – форматі, завдяки чому провідні українські фахівці змогли обмінятися досвідом і обговорити нові методи діагностики та лікування очних захворювань....

Хвороба сухого ока (ХСО), або сухий кератокон’юнктивіт, є дуже поширеним патологічним станом, який несприятливо впливає на якість життя. За визначенням провідного консенсусу з цього питання TFOW DEWS II, ХСО – це багатофакторне захворювання поверхні ока (ПО), що характеризується втратою гомеостазу слізної плівки (СП) і супроводжується симптомами з боку ока, в яких етіологічну роль відіграють нестабільність і гіперосмолярність СП, запалення й ушкодження ПО та нейросенсорні аномалії (Craig J.P. et al., 2017)....