В поиске метода борьбы с аутизмом ученые обратились к генетике
Структура генома мышей имеет много общего с человеческой. Именно поэтому Эрик Ландер и занимается ее изучением: «Мы можем думать, что отличаемся от мышей, так как мы больше по размеру, и думаем, что мы умнее. Но загляните внутрь – все органы одинаковы».
Это касается и мозга. Ученые под руководством профессора Луиса Парады в Техасском университете Southwestern обнаружили, что после удаления гена Р10 из определенных частей мозга мышей они стали вести себя подобно людям, страдающим аутизмом – заболеванием, при котором у людей нарушаются функции общения и социального взаимодействия с окружающими. Больные аутизмом демонстрируют и другие особенности поведения, например, они передвигаются на цыпочках или беспричинно машут руками.
Профессор Парада, возглавляющий университетский Центр онтогенетики, говорит, что, подвергнув гены мышей изменению, ученые увидели поведение, аналогичное поведению людей с аутизмом: «Атипичное поведение основано на том факте, что мыши – крайне общительные животные».
Обычных мышей интересуют другие мыши, но не тех, у которых удален ген Р10. По словам профессора Парады, мыши с измененными генами имеют и другие отклонения в поведении: «Если мышам положить вату или хлопчатобумажную ткань, они ее быстро разорвут на клочки, построят из нее гнездо и зароются туда. Мутированные же мыши полностью игнорируют «строительный материал». А мутированные мыши женского пола не обращают внимания на свое потомство.
"Мыши-мутанты не даются в руки, - продолжает Луис Парада. - Они очень пугливы, как и дети с аутизмом, которые не любят, чтобы их брали на руки".
Хотя аутизмом страдают один из 250 человек, о заболевании и его лечении известно очень мало, поэтому генетические исследования мышей так важны. Они могут дать ключ к пониманию того, какие мутации в мозге приводят к нарушениям социального поведения.
Профессор Парада говорит, что следующий этап работы – лечение генетически мутированных мышей, для того чтобы узнать, можно ли нормализовать их состояние. Ученые надеются, что эти исследования помогут найти средство от аутизма и похожих генетических аномалий у людей.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
02.05.2024
Онкологія та гематологія
Нова мРНК-вакцина проти раку ефективна у боротьбі зі злоякісними пухлинами мозку
На початку травня відбулося перше в історії клінічне випробування мРНК-вакцини проти злоякісних новоутворень мозку. Вакцина, розроблена в Університеті Флориди, швидко перепрограмувала імунну систему пацієнтів на атаку гліобластоми, найбільш агресивної пухлини мозку. Результати ідентичні до тих, які були здобуті раніше під час досліджень на собаках та мишах. Для створення персоналізованої вакцини використовують власні пухлинні клітини пацієнта....
Дослідниця Університету Квінсленду в Австралії знайшла молекулярні шляхи, які можна використовувати для доставки ліків у мозок для лікування неврологічних розладів. Докторка Розмарі Кетер з Інституту молекулярної біонауки університету очолила групу вчених, яка виявила, що холін транспортується в мозок білком під назвою FLVCR2 (також відомий як MFSD7C або SLC49A2). Білок відіграє певну роль у розвитку ендотеліальних клітин судин головного мозку, і мутації в цьому локусі пов’язані із проліферативною васкулопатією та гідроцефалією....
Дослідники з Каролінського інституту у Швеції, імовірно, знайшли новий спосіб лікування ожиріння та пов’язаних із ним розладів шляхом впливу на мітохондрії клітин. Дослідження, опубліковане в Nature Metabolism, показує, що певний клас препаратів, які блокують функцію мітохондрій, може вплинути на ожиріння, неалкогольну жирову хворобу печінки та діабет у мишей. Мітохондрії мають сферичну, ниткоподібну або овальну форму та забезпечують енергетичну функцію, впливаючи на етапи енергетичного обміну та синтезуючи АТФ. ...