Влияние антибиотиков на экспрессию генов, ответственных за лекарственную устойчивость, и микрофлору кишечника

18.04.2016

Здравоохранение ХХІ века столкнулось с такой серьезной проблемой, как рост распространенности устойчивых к антибиотикам бактерий. Чрезмерное и неправильное использование антибактериальных препаратов (АБП) приводит к появлению бактериальных штаммов с множественной лекарственной устойчивостью, что ассоциируется с неэффективностью лечения, повышением уровней заболеваемости и смертности, а также с увеличением расходов на здравоохранение. В дополнение к этому на фоне применения АБП отмечаются нарушение микрофлоры кишечника и увеличение частоты сопутствующей патологии (бронхиальной астмы, экземы, воспалительных заболеваний кишечника). Ученые из Академического центра стоматологии, Университета Амстердама и Амстердамского свободного университета (Нидерланды) под руководством Egija Zaura провели двухцентровое рандомизированное плацебо-контролированное исследование, в которое включили 66 здоровых добровольцев из Великобритании и Швеции. Участники прошли курс лечения одним из следующих антибиотиков: ципрофлоксацин (n=10), клиндамицин (n=9), амоксициллин (n=14), миноциклин (n=10) или плацебо. Исследователи брали у участников эксперимента образцы кала и слюны до начала лечения, сразу после окончания приема антибиотиков, а также спустя 1, 2, 4 и 12 мес по завершении терапии. Оказалось, что прием АБП усиливал экспрессию генов 16S rRNA, ответственных за развитие лекарственной устойчивости, а также влиял на разнообразие микроорганизмов в кишечнике. Всего один курс антибиотикотерапии вызывал серьезные нарушения микрофлоры кишечника у исходно здоровых добровольцев. Клиндамицин и ципрофлоксацин оказывали наиболее выраженный и продолжительный ингибирующий эффект в отношении нормальной микрофлоры кишечника, выражавшийся в том числе в уменьшении количества бактерий, синтезирующих бутират, который подавляет воспаление и реализует протекторное влияние в отношении развития рака кишечника. Zaura E., Brandt B. W., Joost Teixeira de Mattos M. et al. mBio. 2015 Nov-Dec; 6 (6): e01693-15. Подготовила Ольга Татаренко

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

17.05.2024 Терапія та сімейна медицина Щоденник медичних подій 20-26 травня

...

17.05.2024 Педіатрія Психіатрія Простий навчальний тест можна використовувати для діагностики розладів аутистичного спектра у шестимісячному віці

Об’єднана команда психологів з Міланського університету «Бікокка» та відділення дитячої психопатології Наукового інституту IRCCS E. Medea (Італія) визначила потенційний маркер аутизму, за яким можна діагностувати дитину віком 6 місяців. У своєму дослідженні група вчених протестувала немовлят, які мають ризик розвитку цього розладу, порівняла отримані результати з немовлятами, які не входили до групи ризику, а потім спостерігала за ними впродовж двох років. Аутизм – це цілий спектр соціальних, психічних і емоційних розладів, симптоми якого включають мутизм, соціальні проблеми та егоцентризм. Попередні дослідження свідчать про те, що чим раніше в людини буде діагностовано розлад, тим більше можна зробити, щоби полегшити симптоми з віком. Згідно зі статистикою, 1 із 36 людей має певний ступінь аутизму....

17.05.2024 Ендокринологія Новий комбінований препарат для схуднення виявився ефективнішим за наявні методи лікування

У дослідженні, опублікованому в Nature, Крістоффер Клемменсен і його колеги із Центру фундаментальних метаболічних досліджень при університеті в Копенгагені демонструють нове використання гормону GLP-1 для втрати ваги. GLP-1 можна застосовувати як «троянського коня» для переносу певної молекули в мозок, де вона успішно впливає на нейронні зв’язки і призводить до втрати ваги. «Я вважаю препарати, доступні сьогодні на ринку, першим поколінням лікувальних засобів для схуднення. Зараз ми розробили новий тип ліків, які впливають на пластичність мозку та виявляються дуже ефективними», – зазначає Клемменсен. ...