Рапаміцин – препарат проти старіння, який покращує імунну функцію через ендолізосоми
Терапевтичний препарат рапаміцин (сиролімус), який зазвичай використовується в терапії раку та після трансплантації органів, може подовжити тривалість життя та здоров’я лабораторних тварин. Розуміння того, як сиролімус продовжує життя, є важливим, оскільки це допомагає запобігти небажаним побічним ефектам. Раніше було відомо, що рапаміцин подовжує тривалість життя за допомогою двох механізмів: посилення аутофагії та зниження активності білка під назвою кіназа 6 (S6K). Було показано, що миші зі зміненим S6K живуть довше. Але те, як саме працює цей механізм, залишалося незрозумілим. Дослідження опубліковано в журналі Nature Aging.
Початково сиролімус застосовувався для профілактики відторгнення трансплантату після пересадки нирки. Рапаміцин пригнічує mTOR, зв'язуючись зі своїм рецептором, цитоплазматичним білком FKBP12. Це зв'язування призводить до дестабілізації mTORC1, який регулює аутофагію, контроль трансляції, транскрипцію та деякі інші функції, пов'язані із клітинним ростом та виживанням. Зараз дослідники детальніше описали механізм дії препарату і змогли показати, що змінена активність S6K впливає на ендолізосоми. Вони розщеплюють сполуки у клітинах і відіграють важливу роль у регулюванні різних клітинних процесів, наприклад, запальних реакцій. Коли біологи пригнічували активність S6K або запальний сигнал, мухи жили довше, демонстрували кращу імунну функцію у старості та були здатні ефективніше очищати власні клітини від бактеріальних інфекцій.
Зрештою, різні вчені припускають, що ендолізосоми запобігають пов’язаному з віком збільшенню прозапальних факторів і що рапаміцин впливає на це. Дослідники також виявили важливий зв’язок між ендолізосомною системою та віковим запаленням: білок синтаксин 13. Кількість синтаксину збільшується в печінці мишей, які отримували рапаміцин, що свідчить про те, що регуляція ендолізосомальної системи та контроль шляхів запалення під час старіння мух і гризунів схожі. Наступним кроком буде вивчення цих механізмів на клітинах людей і пошук нових способів застосування препарату.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s43587-024-00578-3
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
Учені Медичного коледжу Джорджії в США повідомляють, що ген, який раніше пов’язували із розвитком атеросклеротичних уражень коронарних артерій, може бути ключовим у патогенезі вікової макулярної дегенерації (ВМД), провідної причини сліпоти. ВМД – це стан, що характеризується аномальним розростанням кровоносних судин у задній частині ока. Патологія поширена серед людей похилого віку та пацієнтів із діабетом, ожирінням і багатьма іншими хронічними метаболічними захворюваннями. Надмірне розростання судин пошкоджує макулу (жовту пляму), частину ока, яка перетворює світло в сигнали зображення....
Дослідники з Університету Нотр-Дам (м. Саут-Бенд, штат Індіана) виявили, що додавання кетогенної добавки – компонента кетогенної дієти з високим вмістом жирів і низьким вмістом вуглеводів – до терапії раку в лабораторних умовах було дуже ефективним для лікування раку простати. Нещодавно опубліковане в журналі Cancer Research дослідження під керівництвом Сінь Лу, доцента кафедри біологічних наук, вирішило проблему, з якою боролися онкологи: рак передміхурової залози стійкий до блокади імунних контрольних точок (ICB). ICB блокує певні білки від зв’язування з іншими та прокладає шлях для власних Т-клітин організму, які знищують новоутворення....